ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 12/606
07.08.07
За позовом Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»
До Державної акціонерної компанії «Хліб України»
3-я особа Фермерське господарство «Савчук М.В.»
Про стягнення 1 869, 19 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Сватуха О.В. -п/к (дов. від 19.01.06 р. №221д)
Від відповідача Луценко О.В. -п/к (дов. від 06.10.06 р. №12-14/582)
Від 3-ї особи не з'явився
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 1 869, 19 грн., що становить суму дебіторської заборгованості, переданої відповідачем позивачу згідно розподільчого балансу від 31.07.03 р.
Відповідач надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Представник 3-ї особи до судового засідання не з'явився, надав пояснення на позов, у яких заперечив наявність заборгованості перед ДАК «Хліб України».
В судових засіданнях 06.10.06 р. та 03.11.06 р. оголошено перерву.
В судовому засіданні 03.11.06 р. задоволено спільне клопотання представників сторін про продовження терміну вирішення справи.
В судовому засіданні 29.11.06 р. проводилася технічна фіксація судового процесу на підставі клопотання відповідача.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України»утворено позивача -ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ФГ Савчук М.В. щодо заборгованості у розмірі 1 869, 19 грн., яка виникла внаслідок непроведення розрахунків за отримані мінеральні добрива згідно Постанови КМ України від 03.09.97 р. №977.
В процесі роботи по стягненню заборгованості позивачем встановлено, що боржник провів розрахунки з відповідачем шляхом передачі цукру повіреному ДАК «Хліб України»згідно договору доручення -ДП ДАК «Хліб України»«Галицький КХП»в рахунок погашення заборгованості за Постановою КМУ №977, що підтверджується наступними документами: актом звірки від 04.11.98 р., накладною від 10.10.98 р. на суму 3 000 грн., податковою накладною від 31.12.98 р. на суму 1 869, 19 грн.
Тобто, станом на день підписання акту приймання-передачі від 31.07.03р. відповідач знав, що передає частково неіснуючу заборгованість, так як ще у 1998 р. боржником частково проведено розрахунок.
Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.
Позивач надіслав 13.06.06 р. вимогу №937/6 про оплату боргу, на яку не отримано відповіді і задоволення.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.
Передача заборгованості виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі фінансово-господарської діяльності, а отже відповідач отримав всі ризики щодо стягнення заборгованості, тому в даному випадку не можна говорити про відповідальність позивача згідно ст. 519 ЦК України. у випадку виявлення безнадійної заборгованості позивач повинен був звернутися до її власника - КМ України -з питанням щодо врегулювання проблеми стягнення боргу.
Відповідач вважає, що позивач помилково сприймає суму дебіторської заборгованості, що вказана в Реєстрі, як загальну суму, на яку було відпущено мінеральних добрив, тоді як ним не враховано роботу по стягненню боргу, що проведена після передачі боргу.
Відповідач стверджує, що ним передано оригінали всіх документів на підтвердження заборгованості позивачу.
Належними доказами в разі розрахунку сільгосппродукцією є оригінал доручення на отримання продукції, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до ст. 644 ЦК України підтвердженням виконання обов'язку з передачі товару є акт приймання-передачі.
Накладна, на думку відповідача, не стверджує оплати боргу, а свідчить про продаж Компанією товару згідно договору. З наданої копії не видно, хто був покупцем товару.
В копії накладної від 30.10.98 р. №2 зазначена підстава поставки цукру -заборгованість за міндобрива та пальне, а не погашення боргу перед ДАК «Хліб України».
Також відповідач зазначає, що надані позивачем копії документів неналежним чином засвідчені, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Незважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом виникли на підставі адміністративного акту -Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 -вони є господарськими та до них застосовуються положення законодавства щодо передачі прав та обов'язків новоутвореній юридичній особі при виділі на загальних підставах.
Відповідно до ЦК УРСР (яким регулювалися відносини сторін на час передачі дебіторської заборгованості) адміністративні акти є одним з джерел виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 4), тому факт проведення реорганізації на підставі адміністративного акту не впливає на права та обов'язки сторін щодо передачі дебіторської заборгованості і не надає відповідачу ніяких особливих підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею дебіторської заборгованості позивачу.
Відповідно до законодавства, яке діяло станом на дату прийняття Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 та підписання розподільчого балансу від 31.07.03 р. (ЦК УРСР), так і чинного законодавства (ЦК України, ГК України) при виділі права та обов'язки переходять до новоутворюваної юридичної особи згідно розподільчого балансу.
Відповідно до Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 позивачу як новоутворюваному підприємству передано непогашені зобов'язання ДАК «Хліб України», відображені у балансі, тобто, фактично мала місце зміна кредитора у зобов'язанні внаслідок правонаступництва (ст. 512 ЦК України), що відбулася на виконання зазначеної Постанови КМУ.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
Положення ЦК України застосовуються до правовідносин сторін, так як правовідносини між ними, що виникли з акту від 31.07.03 р., є триваючими.
В акті передачі-приймання від 31.07.03 р. сторони погодили наслідки передачі в якості дебіторської заборгованості, що вже погашена станом на дату підписання акту, тобто, недійсної заборгованості, а саме: відповідно до п. 2 акту в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з Компанією, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої Підприємству за розподільчим балансом, Компанія зобов'язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок Підприємства.
В даному випадку мають місце саме такі обставини, так як дебіторська заборгованість боржника була погашена до підписання розподільчого балансу.
Надані суду 3-ю особою оригінали документів - акт звірки від 04.11.98р., укладений між ФК Савчук М.В. та Галицьким комбінатом хлібопродуктів, накладна №2 від 30.10.98 р. на суму 3 000 грн., якою передано комбінату 2500 кг цукру, податкова накладна від 31.12.98 р. на суму 1 869, 19 грн., надана ФК Савчук В.М. відповідачем -ДАК «Хліб України»- свідчать про те, що боржником проведено розрахунок за отримані мінеральні добрива згідно Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
Порядок розрахунків за отримані сільгоспвиробниками мінеральні добрива передбачено Постановою КМУ від 03.09.97 р. та Порядком забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року, затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, ДАК «Хліб України»та Міністерством фінансів України.
Згідно зазначених актів сільгоспвиробники можуть розраховуватися за отримані мінеральні добрива коштами, зерном або іншою сільськогосподарською продукцією з урожаю 1997-1998 рр. (пп. 4, 6 Порядку). При цьому, згідно Порядку сільгоспвиробники мають передавати продукцію не безпосередньо ДАК «Хліб України», а заготівельним або переробним підприємствам (п. 13 Порядку - Заготівельні або переробні підприємства на підставі договорів з сільськогосподарськими товаровиробниками про заготівлю зерна та іншої сільськогосподарської продукції і актів про передачу-приймання мінеральних добрив, приймають від сільськогосподарських товаровиробників зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, забезпечують їх збереження та облік. У квитанціях на приймання зерна (Ф-13) робиться запис: "В рахунок ДАК "Хліб України" за мінеральні добрива").
Тобто, ДАК «Хліб України»у випадку розрахунку сільгосппродуктами і не могло особисто отримувати їх, тоді як на це були уповноважені заготівельні або переробні підприємства, яким є Галицький комбінат хлібопродуктів.
Крім того, податкова накладна від 31.12.98 р. виписана боржнику особисто ДАК «Хліб України», про що свідчить печатка підприємства та підпис уповноваженої особи.
За відсутності доказів, що зазначена накладна надана боржнику у зв'язку з проведенням розрахунків за іншими зобов'язаннями, ніж за отримані мінеральні добрива згідно Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977, зазначена накладна безперечно свідчить про проведення боржником розрахунків з ДАК «Хліб України».
Таким чином, на виконання п. 2 акту приймання-передачі від 31.07.03р. ДАК «Хліб України»зобов'язана повернути позивачу отримані від боржника кошти.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 519 ЦК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26007052701924 у Печерській філії «Приватбанку»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 20047943) на користь Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 32491316) 1869, 19 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання чинності судовим рішенням видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко