Ухвала
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 569/5644/19
провадження № 61-6116ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Житомирської області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Житомирської області, Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі територіального (відокремленого) підрозділу Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з держави за рахунок коштів державного бюджету з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 150 000 грн, як відшкодування моральної шкоди.
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначено конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Крім того, у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано її копії та копії доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 19 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк