Ухвала
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 457/227/16
провадження № 61-5947ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим,
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано договір поруки, укладений 11 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , припиненим.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2018 року вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 змінено, виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на положення частини першої статті 559 ЦК України, як на підставу припинення поруки, в решті рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову залишено без змін.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» та додаткове рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2018 року скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2007 року № 11-1/726к-07 у розмірі 26 049,06 доларів США, з яких: 24 080,79 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 635,36 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 332,91 доларів США - заборгованість за пенею за прострочення виконання зобов'язань.
У іншій частині вимог відмовлено.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
24 березня 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення в частині залишення без змін рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року щодо відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення.
Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 24 березня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення заявник вказує про те, що про зміст постанови апеляційної інстанції стало відомо лише 16 березня 2020 року однак доказів на підтвердження зазначеної обставини не надає.
Також заявником не надано належних доказів на підтвердження факту невиконання судом положень статей 272, 386 ЦПК України щодо ненаправлення сторонам у справі копій судових рішень та того, що відповідач не отримував копію оскаржуваного судового рішення поштовим відправленням або в суді першої чи апеляційної інстанції (нарочно).
Наведені заявником причини, що призвели до пропуску строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені належними доказами.
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно навести поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження підстав пропуску цього строку.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пунктів 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга Акціонерного товариства «Універсал Банк» не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник узагальнено посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, Акціонерне товариство «Універсал Банк» не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 19 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк