Справа № 640/6613/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
15 квітня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач 1, КМДА), Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач 2, Департамент містобудування та архітектури КМДА), в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненадання інформації про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ненадані у користування та можуть бути використані та передані у приватну власність для ведення садівництва, для індивідуального дачного будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва);
2) зобов'язати відповідачів надати інформацію (у графічному вигляді) про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще ненадані в користування та можуть бути використані та передані у приватну власність:
- для ведення садівництва, площею 0,12 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва ;
- для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва;
- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі не надали інформації на запит ОСОБА_1 від 13.02.2019 року чим порушили право особи на отримання безоплатно у власність земельної ділянки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт наголошує на тому, що у відповідності до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, ненаданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Апелянт вважає, що відповідачі не можуть не володіти запитуваною інформацією та до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Відповідачами відзивів на апеляційну скаргу у встановлений судом строк - 21.02.2020 р. подано не було, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в письмовому провадженні, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06.04.2020 р. вх. № 12294 до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 електронною поштою надійшла заява про розгляд справи в термін, встановлений ст. 309 КАС України, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. у справі № 1-247/2018 (3393/18).
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткову обґрунтованість та наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу міської ради (Київська міська державна адміністрація) 10.12.2018 року надав позивачу відповідь №097-08/-5074-5316 на його заяву від 07.11.2018 щодо надання інформації (у графічному вигляді) земельних ділянок державної чи комунальної власності у межах міста Києва, не наданих у власність або користування, які можуть бути використані для ведення садівництва, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для індивідуального дачного будівництва в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районах та зазначив, що не володіє запитуваною інформацією.
В зв'язку з чим, позивачем повторно, 13.02.2019 сформовано заяву на адресу Київської міської державної адміністрації щодо надання інформації (у графічному вигляді) земельних ділянок державної чи комунальної власності у межах міста Києва, ненаданих у власність або користування, які можуть бути використані для ведення садівництва, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для індивідуального дачного будівництва в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районах, однак доказів направлення чи подання на адресу відповідача 1 даної заяви суду не надано.
Розглянувши позовну заяву та викладені в ній доводи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт бездіяльності відповідача щодо нерозгляду та ненадання відповіді на його заяву.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI ) уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Київська міська державна адміністрація згідно з її компетенцією зобов'язана володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідач 1 також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Як встановлено колегією суддів 13.02.2019 року позивач звернувся до КМДА із заявою, в якій просив надати інформацію (у графічному вигляді) про наявність земель державної та комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані та передані безоплатно у приватну власність:
1) для ведення садівництва, площею 0,12 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва;
2) для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва;
3) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів направлення до КМДА заяви від 13.02.2019 р., тобто не доведено, що відповідачем вчинялася протиправна бездіяльність.
Разом з тим, позивачем в суд апеляційної інстанції надано відповідь Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) від 25.02.2019 р. № 055-2114 «Про надання інформації» за результатами розгляду листа від 13.02.2019 р. №К-2513, що фактично підтверджує звернення позивача із заявою від 13.02.2019 р.
Згідно наданої Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) відповіді, ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до п. 5 ст. 24 Закону №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Також відповідач 2 зазначив, що на даний час дані земельного кадастру не інтегровані до містобудівного кадастру.
Отже, Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) вказаною відповіддю позивачу фактично було відмовлено у наданні інформації щодо вільних земельних ділянок у Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районах міста Києва.
Зважаючи на те, що Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) розглянув звернення позивача, відповідно правові підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідача 2 у суду відсутні.
Також колегія суддів приходить до висновку, що зважаючи на викладені вище норми та надану відповідь від 25.02.2019 року №055-2114, відповідач 2 не порушив право позивача на отримання зазначеної інформації, оскільки до моменту роботи земельного кадастру розпорядником такої інформації є КМДА.
В той же час, оскільки заява позивача від 13.02.2019 р. була адресована Київській міській державній адміністрації ВО КМДА, беручи до уваги те, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів відповідний місцевий орган виконавчої влади, тобто ВО КМДА, зобов'язаний надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, слід дійти висновку, що ВО КМДА було допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання позивачу належної та повної відповіді на поставлені ним питання.
Отже, оскільки судом визнано протиправною бездіяльність ВО КМДА щодо ненадання відповіді на його запит від 13.02.2019 р., відповідно є обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання ВО КМДА надати інформацію про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще ненадані в користування та можуть бути використані та передані у приватну власність:
- для ведення садівництва, площею 0,12 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва;
- для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва;
- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва.
Разом з тим, в задоволенні позовних вимог в частині надання інформації про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще ненадані в користування та можуть бути використані та передані у приватну власність: для ведення садівництва, площею 0,12 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва; для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га в Деснянському, Дарницькому чи Дніпровському районі міста Києва відповідачем 2 слід відмовити, оскільки, як встановлено судом на час розгляду справи, він не є розпорядником такої інформації, позаяк вона не внесена до містобудівного та державного земельного кадастрів.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 надати таку інформацію саме в графічному вигляді колегія суддів зазначає, що її отримання можливе у вигляді викопіювання земельних ділянок у порядку надання адміністративної послуги (на яку не поширюється положення Закону №2939-VI).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №369/8351/16-а від 06.02.2020 року, у справі №522/15736/17 від 06.09.2019 року.
З урахуванням вищевикладеного, належним способом захисту прав позивача в такому випадку буде зобов'язання ВО КМДА розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 р. щодо надання графічних матеріалів, з урахуванням наданої Київською міською державною адміністрацією інформації про запитувані ним земельні ділянки.
Позивач просить під час прийняття рішення врахувати рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. у справі № 1-247/2018 (3393/18), яким визначено, що за юридичною позицією Конституційного Суду України „встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
Однак, колегія суддів зазначає, що вказане рішення стосується встановлення соціальних пільг особам, які захищали Батьківщину, тобто здійснення державою певних соціальних виплат та жодним чином не стосується розгляду заяв щодо надання інформації в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, частково підтверджують порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що полягає в неповному встановленні обставин справи, що призвело до її неправильного вирішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 КАС України апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Судові витрати не підлягають поверненню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року скасувати та прийняту нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації у не наданні ОСОБА_1 відповіді на запит від 13.02.2019 року.
Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію надати ОСОБА_1 інформацію про наявність земель державної та комунальної форми власності, які ще не надані в користування та можуть бути використані та передані у приватну власність: ведення садівництва, для індивідуального дачного будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2019 р. щодо надання графічних матеріалів, з урахуванням наданої Київською міською державною адміністрацією інформації про запитувані ним земельні ділянки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М.Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
О.Є.Пилипенко