Справа № 357/2365/20
1-кп/357/1009/20
10.04.2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Київської області, громадянина України, освіта неповна вища, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1.19 липня 2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт (вирок не виконано);
2.28 листопада 2019 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України передано до Білоцерківського міськрайонного суду, справа перебуває на розгляді,
обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.185 ч.3 КК України, -
27 січня 2020 року близько 10 год., ОСОБА_4 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, зайшов до гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таемне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 піднявся на 4-й поверх вказаного будинку, та шляхом вільного доступу проник до приміщення кімнати побутового призначення.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 , незаконно проник до дерев'яного ящика, відведеного для постійного зберігання матеріальних цінностей, таким чином незаконно проник до сховища, зірвавши з дверцят вказаного ящика навісний металевий замок.
Після цього, ОСОБА_4 , із дерев'яного ящика викрав належне ОСОБА_6 майно, а саме: молоток з дерев'яною рукояткою, вартістю 50 грн., 1 сокиру з залізною рукояткою, середнього розміру, вартістю 250 грн., 1 сокиру з дерев'яною рукояткою, середнього розміру, вартістю 160 грн.
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 460 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 , 14 лютого 2020 року близько 13 год., маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, зайшов на 1-й поверх приміщення будівельних майстерень ДПТНЗ «БЦ ВПУ БС», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Турчанінова 33/35. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , незаконно проник через незачинені двері до столярної майстерні, яка розташована на 1 поверсі приміщення будівельних майстерень ДПТНЗ «БЦ ВПУ БС», де викрав зі столу шліфувальну машинку марки «Metabo», модель «FSX 200 Intec», зеленого кольору, вартістю 1245 грн. 50 коп., належну потерпілому ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1245грн. 50 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та пояснив, що 27 січня 2020 року близько 10 год. зайшов до гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , піднявся на 4-й поверх вказаного будинку, проник до приміщення кімнати побутового призначення та із дерев'яного ящика викрав належне ОСОБА_6 майно, а саме: молоток з дерев'яною рукояткою, 1 сокиру з залізною рукояткою, середнього розміру, 1 сокиру з дерев'яною рукояткою, середнього розміру. Після цього з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім цього, 14 лютого 2020 року близько 13 год., зайшов на 1-й поверх приміщення будівельних майстерень ДПТНЗ «БЦ ВПУ БС», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Турчанінова 33/35, через незачинені двері проник до столярної майстерні, де викрав зі столу шліфувальну машинку марки «Metabo», модель «FSX 200 Intec», зеленого кольору, належну потерпілому ОСОБА_7 . Після цього з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 самостійно прийшов до поліції, винним себе визнав повністю, не оспорює всі фактичні обставини справи. Є особою могодого віку. Просила суд не позбавляти волі ОСОБА_4 та передати на поруки громадської організації «Вільне життя», яка займається психологічної, фізичної, професійної реабілітацією осіб та максимальної адаптації до суспільного їх життя.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не прибули, однак на адресу суду подали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають, просять суворо не наказувати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.
Проаналізувавши показання обвинуваченого, суд його дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як умисні дії, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням в інше приміщення, вчиненої повторно.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином;
- обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються щире каяття обвинуваченого, що виявилося критичному ставленні до вчиненого злочину, а також сприяння розкриттю злочину шляхом надання показань про його обставини;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює.
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, а також відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах строків, передбачених частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
При визначенні остаточного покарання суд враховує вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року, яким обвинуваченого було засуджено за за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, застосувавши при цьому правила складання покарань, встановлені ст.72 КК України.
Судом також встановлено, що потерпілими не було заявлено цивільних позовів до обвинуваченого про відшкодування матеріальних і моральних збитків, завдана майнова шкода потерпілим - обвинуваченим визнана.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст.100 КПК України.
Цивільний позов у справі відсутній.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 371, 374, 375 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.72 КК України, перерахувши невідбутий строк покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року у вигляді 132 години громадських робіт, з розрахунку 1 день позбавлення волі дорівнює 8 годинам громадських робіт, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити шляхом часткового приєднання покарань призначених за вироками - у виді трьох років десяти днів позбавлення волі.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня затримання, тобто з 14 лютого 2020 року.
Речові докази:
-напівпорожня упаковка прального порошку марки «Persil», вагою 4,5 кг, який повернутий потерпілій ОСОБА_6 на зберігання, вважати повернутим власнику;
-шліфувальна машинка марки «Metabo», модель «FSX 200 Intec», зеленого кольору, яка повернута потерпілому ОСОБА_7 на зберігання, вважати повернутим власнику;
-диск з камер відеоспостереження відділення ПТ «Ломбард «Бичков і Шешуков» зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області ОСОБА_1