Справа № 357/4759/17
1-кп/357/482/20
09 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження № 12017110030004472 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2017 року з обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України до двохсот годин громадських робіт;
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти плавності на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.
21 серпня 2017 року близько 18 години ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні Державної лотереї за адресою: м. Біла Церква, вул. Театральна, буд. 9, помітив у руках наглядно знайомого ОСОБА_5 мобільний телефон Apple iPhone 5 білого кольору. У цей час ОСОБА_4 вирішив незаконно заволодіти зазначеним телефоном шахрайським способом.
Після цього, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, реалізуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, підійшов до ОСОБА_5 та попросив у нього належний йому мобільний телефон Apple iPhone 5 білого кольору, щоб зателефонувати, заздалегідь не маючи наміру на його повернення. Добросовісно помиляючись у тому, що ОСОБА_6 поверне зазначене майно, ОСОБА_5 надав йому мобільний телефон Apple iPhone 5 білого кольору об'ємом пам'яті 16 Гб вартістю 3 515 грн., всередині якого знаходилась сім-картка оператора стільникового зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн. Взявши мобільний телефон Apple iPhone 5 білого кольору, ОСОБА_6 вийшов з приміщення та пішов до місця свого фактичного проживання, тобто з місця вчинення злочину зник, а вказане майно залишив собі для власного користування, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 3 540 грн.
Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Окрім цього, 06 вересня 2016 року ОСОБА_4 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді двохсот годин громадських робіт. Вказаний вирок набрав законної сили 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до ст. 36 КВК України, покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Судове рішення приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання.
20 грудня 2016 року ОСОБА_4 за викликом з'явився до Білоцерківського міськрайонного відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України і йому видане направлення за вихідним номером 25/5858 від 20 грудня 2016 року до КУ БМР «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» для відпрацювання громадських робіт, згідно вироку суду, починаючи з 22 грудня 2016 року.
20 грудня 2016 року в Білоцерківському міськрайонному відділі з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ОСОБА_4 роз'яснено, що у разі ухилення від відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України та роз'яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, а саме він зобов'язаний додержуватись встановлених законодавством порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному об'єкті і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, з'являтися до інспекції у встановлені дні на реєстрацію, без дозволу інспекції не виїжджати за межі України, про що ОСОБА_4 був повідомлений під підпис.
ОСОБА_4 свідомо розуміючи, що згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2016 року, який набрав чинності, він зобов'язаний відбути покарання у виді 200 годин громадських робіт, що за ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, настає кримінальна відповідальність, належних висновків для себе не зробив, змінив місце проживання без повідомлення про це уповноваженого органу з питань пробації, неодноразово не з'являвся за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, чим вчинив систематичне невиконання встановлених ч. 1 ст. 37 КВК України обов'язків засудженого до покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до наказу КУ БМР «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» № 93 від 22 грудня 2016 року, ОСОБА_4 приступив до виконання робіт по очистці об'єктів благоустрою міста від розклейки несанкціонованої реклами (об'яви, оголошення) для проходження громадських робіт строком 200 годин, для відбуття призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2016 року покарання безоплатно, з режимом роботи до 4 годин на день, згідно з графіком роботи, починаючи з 22 грудня 2016 року.
Відповідно до графіку виходу на роботу з 22 грудня 2016 року до 31 грудня 2016 року узгодженого із засудженим ОСОБА_4 , останній повинен був відпрацьовувати у грудні 2016 року 20 годин громадських робі з режимом роботи чотири години на день, з яких відповідно до табелю робочого часу, засудженим ОСОБА_4 відпрацьовано вісім годин громадських робіт, не відпрацьовано 12 годин громадських робіт. У зв'язку із цим, 01 лютого 2017 року на підставі ч. 1 ст. 40 КВК України ОСОБА_4 винесене письмове попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, у разі допущення в подальшому порушень порядку відбування покарання у вигляді громадських робіт, згідно направлення Білоцерківського міськрайонного відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Упродовж січня, лютого, березня 2017 року ОСОБА_4 для складення графіку для відбування громадських робіт не з'явився.
Таким чином, в порушення передбачених ч. 1 ст. 37 КВК України обов'язків засудженого до покарання у виді громадських робіт та встановленого графіку відбування громадських робіт ОСОБА_4 допустив порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Так, засуджений ОСОБА_4 не з'явився до КУ БМР «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» для відбування призначеного покарання у вигляді громадських робіт без поважних причин, тобто допустив невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.
Станом на 27 квітня 2017 року ОСОБА_4 , відпрацював вісім годин громадських робіт із призначених 200 годин громадських робіт, внаслідок чого засудженим не відпрацьовано 192 годин громадських робіт.
Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою засудженою до цього покарання.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників судового провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювалась, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_4 надав покази, що узгоджуються і відповідають викладеному вище, правову кваліфікацію своїх дій не оспорював, вину у межах пред'явленого йому обвинувачення визнав, розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою засудженою до цього покарання.
Згідно ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно ч. 2 ст. 389 КК України, ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Суд вважає, що обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 належить визнати щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, обставини, що пом'якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання, дані про його особу, який раніше судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, перебуває на обліку військовозобов'язаних сержантів, за місцем проживання характеризується негативно, має високий ризик вчинення нових злочинів та середній рівень небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання, а саме виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів, достатньо призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ч. 2 ст. 389 КК України у виді двох місяців арешту.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Отже, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_4 належить визначити шляхом повного складання призначених покарань за ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 389 КК України, а саме у виді двох місяців арешту та штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2016 року ОСОБА_4 засуджений до двохсот годин громадських робіт.
Згідно довідки Білоцерківського міськрайонного відділу Київської області з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції від 23 жовтня 2017 року № 3/6281 станом на 23 жовтня 2017 року ОСОБА_4 відпрацював всього 12 годин громадських робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків остаточне покарання ОСОБА_4 належить визначити шляхом повного складання призначених покарань за даним вироком та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2016 року, а саме у виді двох місяців двадцяти чотирьох днів арешту та штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України належить виконувати самостійно.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, речовий доказ мобільний телефон iPhone 5 білого кольору IMEI НОМЕР_1 переданий за розпискою від 21 жовтня 2017 року ОСОБА_5 - вважати повернутим власнику ОСОБА_5 .
Підстав обирати ОСОБА_4 запобіжного заходу немає.
Керуючись, ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд
визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 389 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання:
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.;
за ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту строком два місяці.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді арешту строком два місяці та штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань за даним вироком та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2016 року, а саме у виді двох місяців двадцяти чотирьох днів арешту та штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України вирок в частині штрафу виконувати самостійно.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання у виді арешту рахувати з дня його затримання.
Речовий доказ мобільний телефон iPhone 5 білого кольору IMEI НОМЕР_1 переданий за розпискою від 21 жовтня 2017 року ОСОБА_5 - вважати повернутим власнику ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1
Київської області