09 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/789/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 %; зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією з 01.01.2018 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно при перерахунку пенсії зменшено відсоток обчислення з 90 % до 70 % грошового забезпечення. Вказує, що враховуючи вислугу років та дату звільнення з військової служби 23.07.2009 р., пенсія була призначена та сплачувалася у розмірі 90 % суми грошового забезпечення, оскільки ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мала редакцію, відповідно до якої при наявності відповідної вислуги років пенсія призначалася в розмірі до 90 % грошового забезпечення. У ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" були внесені зміни, в результаті яких пенсія призначається в розмірі до 70 % грошового забезпечення. Вважає, що оскільки перерахунок пенсії пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийнято після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища. Вказаними діями ГУ ПФУ в Херсонській області протиправно звузило його права на отримання пенсії в належному розмірі.
Ухвалою від 27.03.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
08.04.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що з дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", встановлено порядок перерахунку та виплати пенсій, призначених згідно із Законом № 2262. Тому ГУ ПФУ в Херсонській області здійснюється перерахунок пенсії, призначеної позивачу, в порядку та в строки, визначені постановою КМУ № 103. Сума перерахованих пенсій для виплати обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету. Пенсія позивачу призначена за вислугу років відповідно до вимог Закону № 2262 із змінами, які діяли на день призначення пенсії. Відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсій за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Оскільки розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону, що діють на дату з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а не 90 % як того вимагає позивач. Наголошує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 р. № 1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" виплата пенсій, призначених згідно з Законом № 2262 з 01.01.2020 р. здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
З урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.07.2009 р. № 430 підполковника ОСОБА_1 , командира вертольотної ланки (Мі-8) вертольотної ескадрильї (Мі-24, Мі-8) 11 окремого полку армійської авіації 79 окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено у запас на підставі п."б" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2009 р. № 156 підполковника ОСОБА_1 з 12.08.2009 р. виключено зі списків особового складу частини всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського ОМВК місто Херсон.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2009 р. ОСОБА_1 призначено пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення, на день призначення пенсії вислуга років у календарному обчисленні складала 23 роки, у пільговому обчисленні - 39 років.
26.03.2018 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовлено довідку № ТХ26964 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та направлено до ГУ ПФУ в Херсонській області для перерахунку пенсії.
Згідно протоколу за пенсійною справою № 2101001655 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем 09.04.2018 р. перераховано ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 р. у розмірі 70 % грошового забезпечення замість раніше призначених 90 %.
На звернення позивача стосовно пенсійного забезпечення відповідач листом від 25.02.2020 р. № 548-612/С-03/8-2100/20 повідомив, що позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018 р. за нормами Закону, що діють на дату перерахунку, а саме з 70 % грошового забезпечення. Так, згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).
За змістом п."а" ч.1 ст.12 , ст.10 Закону № 2262 призначення і виплата пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Пунктом "а" статті 12 Закону № 2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Згідно п."а" ч.1 ст.13 Закону № 2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у званні "підполковник" з вислугою у календарному обчисленні 22 роки 11 місяців, у пільговому обчисленні - 39 років 10 місяців, позивачу призначена пенсія за вислугу років з 13.08.2009 р. у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 р. № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону № 2262 після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону № 2262 в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.
Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. у зразковій справі № 240/5401/18.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 90 % на 70 %, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити недоотриману різницю перерахованої та виплаченої пенсії суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на отримання перерахованої пенсії з 01.01.2018 р., а оскільки позивач до теперішнього часу отримував пенсію не у повному розмірі з вини органу Пенсійного фонду України, то її різниця має бути виплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Посилання відповідача на відсутність фінансування на проведення виплат внаслідок перерахунку пенсії, є безпідставними, оскільки Закон № 2262 не передбачає такої підстави для відмови у приведенні розміру пенсії у відповідність до вимог Закону. Право на перерахунок пенсії гарантоване ч.ч.3, 4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції від 23.12.2015 р. № 900-VІІІ.
Положеннями ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувані своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для нього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії".
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) з 90 % відповідних сум грошового забезпечення на 70 %.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вуд.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01.01.2018 р. по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 112010201