Ухвала від 08.04.2020 по справі 400/2132/19

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

Київ

справа №400/2132/19

адміністративне провадження №К/9901/9859/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , у якому просив: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати йому у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 серпня 2017 року та стягнути з військової частини НОМЕР_2 58075,72 грн невиплачених сум за вказаний період; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині невиплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 23 серпня 2017 року по 18 січня 2018 року і компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2016 - 2018 роки та стягнути з військової частин НОМЕР_1 19367,45 грн індексації та 9696,05 грн компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2016 - 2018 роки; стягнути з військової частини НОМЕР_1 середній заробіток з 18 січня 2018 року по дату прийняття рішення судом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 серпня 2017 року. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та зобов'язановідповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 23 серпня 2017 року по 18 січня 2018 року та грошову компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за 2016 - 2018 роки. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з 18 січня 2018 року по 26 вересня 2019 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

03 квітня 2020 року військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині нарахування та виплати середнього заробітку, а рішення суду апеляційної інстанції повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено.

Верховний Суд перевірив та відхиляє посилання військової частини НОМЕР_1 на те, що касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у справах №№ 420/5886/19, 420/59/19, 420/6043/19, 420/5945/19, 420/6120/19, на які послалався заявник, предметом спору є правовідносини що виникли у порядку виконання судового рішення про присудження виплат військовослужбовцям. Натомість у цій справі вимогу стягнути середній заробіток за час затримки заявлено одночасно з вимогами про стягнення невиплачених позивачу сум при звільненні. Судові рішення у справі № 420/5426/19, на яку також послався заявник, і обставини якої є подібними до спірних правовідносин у цій справі, постановлені на користь позивача.

Водночас лише посилання військової частини НОМЕР_1 на великій обсяг справ у провадженні судів із аналогічним предметом спору та сторонами та прийняття ними протилежних рішень нічим не підтверджені і не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Аргументи заявника, з посиланням на висновки Верховного Суду, висловлені у справах №№ 807/1502/15, 810/1543/17, 804/1782/16, 822/2663/15 та 0940/1532/18 також не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки предметом позову у зазначених справах є правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплат заробітної плати.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Зазначені заявником виняткові обставини, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, Верховним Судом відхилено, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Р. Радишевська

Н.В. Шевцова

Попередній документ
88654696
Наступний документ
88654698
Інформація про рішення:
№ рішення: 88654697
№ справи: 400/2132/19
Дата рішення: 08.04.2020
Дата публікації: 13.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.04.2020)
Дата надходження: 06.04.2020
Предмет позову: визнання протиправними дій
Розклад засідань:
12.02.2020 13:30 П'ятий апеляційний адміністративний суд
04.03.2020 13:40 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРАВЕЦЬ О О
УХАНЕНКО С А
суддя-доповідач:
КРАВЕЦЬ О О
УХАНЕНКО С А
відповідач (боржник):
Військова частина А2062
Військова частина А3163
заявник касаційної інстанції:
Військова частина А3163
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Військова частина А2062
Військова частина А3163
позивач (заявник):
Мірінков Андрій Миколайович
представник відповідача:
Якуба Петро Іванович
суддя-учасник колегії:
ДОМУСЧІ С Д
КОВАЛЬ М П
РАДИШЕВСЬКА О Р
ШЕВЦОВА Н В