Справа № 758/1806/20
3/758/1914/20 Категорія 156
10 березня 2020 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Отвіновський П. Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
31 січня 2020 року о 21 год. 55 хв. ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, тремтіння пальців рук, керував автомобілем "Ніссан" д.н. НОМЕР_1 на пр-т Правди, 41 в м. Києві.
Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків.
Чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав, однак відмовився давати пояснення, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, доведена повністю та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Письмовими поясненнями свідків (а.с. 2), в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відеозаписом з нагрудної камери, відповідно до якого працівник поліції в присутності двох свідків, пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду.
Вивчивши матеріали справи суд, вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, на думку суду, не підлягає задоволенню клопотання захисника про виклик свідків, які були присутні під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, оскільки дані свідки присутні на відео, в їх присутності ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду, один із свідків роз'яснює ОСОБА_1 , що в разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол про відмову від проходження огляду.
Крім свідка, цю обставину ОСОБА_1 роз'яснює і поліцейський. В матеріалах справи містяться достатньо доказів того, що ОСОБА_1 працівник поліції в присутності двох свідків пропонує пройти медичний огляд в медичному закладі, а ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Сумнівів в тому, що свідки були присутні під час того, коли ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти медичний огляд у суду не має, їх безпосередній допит в суді лише призведе до затягування розгляду справи, оскільки нічого іншого, крім того, що відображено на відео, а саме, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду в медичному закладі, тим самим вчиняє одне з адміністративних правопорушень передбачених диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, вони повідомити не зможуть.
Також на думку суду не підлягає задоволенню клопотання захисника з приводу виклику до суду в якості свідка поліцейську, яка складала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в суду відсутні сумніви того, що протокол складала уповноважена на те особа.
Прийняте судом рішення про відмову в задоволенні клопотання про виклик свідків узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, у рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VІІІ посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, що при накладенні стягнення враховується особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такі види адміністративних стягнень, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП на думку суду, зможуть виховати правопорушника та запобігти вчиненню ним нових правопорушень.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують адміністративну відповідальність відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Окрім цього, оскільки суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 291, 294, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягненні у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (внесення подання прокурора) цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга, подання прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя П. Л. Отвіновський