ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16 лютого 2010 року 13:25 № 2а-13061/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача: Василькової А.В.;
відповідача: Петькун І.А.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗакритого акціонерного товариства “Фірма “Авіаінвест”
доДержавної інспекції з контролю за цінами в місті Києві
провизнання нечинним рішення
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
21 жовтня 2010 року Закрите акціонерне товариство “Фірма “Авіаінвест” (далі по тексту -позивач, ЗАТ “Фірма “Авіаінвест”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати нечинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28 серпня 2009 року №80.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13061/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 04 грудня 2009 року, яке відкладалось на 25 грудня 2009 року у зв'язку з неприбуттям в попереднє судове засідання представників сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 лютого 2010 року, в якому оголошувалась перерва до 16 лютого 2010 року.
В судових засіданнях 11 лютого 2010 року та 16 лютого 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до частини третьої статті 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги.
Згідно з частиною четвертою статті 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до частини першої статті 8 Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Статтею 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Частиною другою статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819 (далі по тексту - Положення) є Державна інспекція з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки України і підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 11 Положення Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 4 та 5 Положення.
За змістом абзацу 2 пункту 4 Положення Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Державна інспекція з контролю за цінами має право: 1) проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; 2) одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; 3) обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; 4) вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; 5) приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); 6) відповідно до вимог законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами; 7) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, а також суб'єктів господарювання (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції; 8) скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень; 9) проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; 10) здійснювати моніторинг цін (тарифів) та проводити цінові дослідження на споживчому та товарних ринках; 11) одержувати відповідно до законодавства копії платіжних документів, що підтверджують факт перерахування до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій; 12) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; 13) надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок щодо дій, які містять ознаки злочину; 14) вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві в період з 10 серпня 2009 року по 26 вересня 2009 року проведено планову перевірку дотримання позивачем державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2008 року по 31 липня 2009 року, за результатами якої складено акт від 26 серпня 2009 року №188 (далі по тексту -Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” порушено державну дисципліну цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, за умови запровадження на них режиму державного регулювання, а саме: пункту 38 Типового положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986 року №208; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 грудня 2006 року №1672 “Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення”; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07 серпня 2008 року №934 “Про затвердження роздрібних цін на газ природний, що використовується для потреб населення”; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 жовтня 2008 року №1239 “Про затвердження роздрібних цін на газ природний, що використовується для потреб населення”; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 березня 2009 року №311 “Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускаються населенню і населеним пунктам, та затвердження змін до порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам”; пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року №748 “Про встановлення розмірів квартирної плати (для приватних квартир) та плати за утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві” (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року №641 “Про впорядкування розмірів тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження від 19 червня 2000 року №748”); пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 липня 2007 року №978 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”; пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28 серпня 2007 року №1127 “Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води”; пункту 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року №516 “Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної і водовідведення холодної та гарячої води”; пункту 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року №520 “Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”, в наслідок чого необґрунтовано отримало виручку в період з 01 вересня 2008 року по 31 липня 2009 року у розмірі 15 978,14 грн.
Обставини встановлені Актом перевірки щодо порушення ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” державної дисципліни цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, за умови запровадження на них режиму державного регулювання, визнаються сторонами, не є предметом спору у даній справі і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Частиною третьою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
28 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві прийнято припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін №94, в якому вимагається в місячний термін усунути встановлені Актом перевірки порушення державної дисципліни цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, за умови запровадження на них режиму державного регулювання.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем в судовому порядку припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін 28 серпня 2009 року №94.
01 вересня 2009 року ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” наказом №24-П “Про виконання припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві” виконано вимоги припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві від 28 серпня 2009 року №94, про що листом від 29 вересня 2009 року №290 повідомлено Державну інспекцію з контролю за цінами в місті Києві.
Крім того, 28 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №80, яким на підставі частини першої статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вилучено у ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” суму у розмірі 15 978,14 грн. та стягнуто штраф у розмірі 31 956,28 грн.
ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” не погоджується з правомірністю винесення Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28 серпня 2009 року №80 з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”.
Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” до 31 грудня 2010 року тимчасово припинено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2008 року №483 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)” затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), згідно з додатком.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 року №483 до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику віднесено ті, що порушують державну дисципліну цін.
При цьому, постанова Кабінету Міністрів від 21 травня 2008 року №483 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)” не пов'язує віднесення до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику у разі порушення державної дисципліни цін саме з повторним таким порушенням.
Таким чином, з урахуванням встановленого факту порушення ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” державної дисципліни цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, а отже до нього не можуть бути застосовані положення абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”.
В частині застосування до спірних правовідносин положень абзаців четвертого-шостого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” до 31 грудня 2010 року органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності зобов'язані видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом.
Згідно з абзацом п'ятим підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” до 31 грудня 2010 року органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності зобов'язані приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).
Абзацом шостим підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” встановлено, що до 31 грудня 2010 року органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності зобов'язані не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Разом з тим, частиною першою статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, що є обов'язковою для виконання відповідачем та не містить будь-яких винятків, встановлено імперативну норму відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Таким чином, положення абзаців четвертого-шостого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” не відповідають вимогам встановленим частиною першою статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28 серпня 2009 року №80 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” має бути відмовлено повністю.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Закритому акціонерному товариству “Фірма “Авіаінвест” у задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Кузьменко
Постанову складено в повному обсязі та підписано 12 березня 2010 року.