№ 2а- 45/2010р.
14 січня 2010 року м.Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Картавих А.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в АР Крим, інспектора відділення АП ОДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенанта міліції ОСОБА_5, заступника командира взводу роти ДПС ОДАІ м. Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АПО Державної автомобільної інспекції м. Сімферополя про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 17.11.2009 року замінено первісного відповідача на належного, яким є Головне управління МВС України в АР Крим; залучено до участі у справі у якості других відповідачів - інспектора відділення АП ОДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенанта міліції ОСОБА_6 та заступника командира взводу роти ДПС ОДАІ м.Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_4.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.03.2009 року інспектором відділення АП ОДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенантом міліції ОСОБА_6 постановою про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова є необґрунтованою, безпідставною, не містить посилення на конкретний підпункт порушення п.15.9 ПДРУ. На фотокартках, приєднаних до постанови, відсутнє посилення, що вони зроблені за допомогою прибору «Візір 810711». Даних про те, що правопорушення було зафіксовано в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - та кінозйомки, не має. Зазначене вказує на обов'язок інспектора скласти протокол з врученням його копії. У відсутність позивача було прийнято постанову, чим порушено її право на захист. Вона є власником автомобілю та не має прав на керування автомобілем та відповідно не мала можливості вчинити порушення ПДРУ. Крім того, позивачка просить відновити строк звернення до суду, оскільки нею були прийняті міри для оскарження вищезазначеної постанови до Управління У ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, про підсумки чого її повідомлено 03.07.2009р..
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, просила поновити строк на звернення до суду.
Представник Управління ДАІ при ГУМВС України в АР Крим у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що дії інспектора відділення АП ОДАІ по обслуговуванню адміністративної території м.Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенанта міліції ОСОБА_6 відповідають вимогам адміністративного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Відповідач заступник командира взводу роти ДПС ОДАІ м.Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодший лейтенант міліції ОСОБА_4 позов не визнав, зазначивши, що правопорушення було зафіксовано у відповідності до чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, що присутні у судовому засіданні, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
З матеріалів справи убачається, що 31.03.2009 року інспектором відділення АП ОДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенантом міліції ОСОБА_6 постановою про адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначеною постановою встановлено, що 30.03.2009 року о 16 год.07 хвилини водій транспортного засобу здійснив зупинку на перехресті вулиць Сухі - Севастопольська, чим порушив пункт 15.9 ПДР України. До постанови додається копії фотокарток із зображенням автомобілю «ОРЕL» державний номер АК 4663АМ із зазначенням дати та часу. Проте, ніякого зв'язку між цими копіями фотокарток та постановою не вбачається, оскільки інспектором не встановлено при викладені обставин правопорушення марки автомобілю, на якому було особою вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням встановлених фактів, суд доходить висновку про відсутність у виявленому адміністративному правопорушенні складу, а саме суб'єкту правопорушення, оскільки не міститься доказів того, що саме водієм транспортного засобу «ОРЕL», державний номер АК 4663АМ, було вчинено адміністративне правопорушення при обставинах, викладених у постанові.
Крім того, інспектором відділення АП ОДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенантом міліції ОСОБА_6 не виконанні вимоги ч.2 ст.283 КУпАП, у постанові не вказано порушення якого нормативного акту (безпосередній підпункт пункту 15.9 ПДР України) ним було встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
При задоволенні позову ОСОБА_7 суд приймає до уваги ненадання доказів на підтвердження правомірності накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд виходить з наступного.
Позов направлений позивачем до суду 13.07.2009 року. Позивач посилається на причину пропуску строку звернення до суду на ту обставину, що вона приймала міри щодо оскарження постанови від 31.03.2009 року до вищестоящої установи - УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, проте рішенням Начальника відділу адміністративної практики УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 18.06.2009р. постанову залишено без змін, про що заявника ОСОБА_1 повідомлено 03.07.2009р., що підтверджується поштовим конвертом (а.с. 11).
Враховуючи викладене, суд вважає причини пропущення строку звернення до суду поважним та наявність підстав для його поновлення.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Повний текст постанови виготовлений 25.01.2010 року.
Керуючись ст.ст.8, 17, 18, 71, 99,100, 159-163, 167 КАС України, ст. 9 КУпАП, суд, -
Постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 31.03.2009 року серія АК №083981 в справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306,00грн. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: