№ 2а-48/2010р.
17 березня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної патрульної служби Державної автомобільної інспекції м. Євпаторії при УДАІ ГУ МВС України в АРКрим, Управління Державтоінспекції ГУ МВС України, інспектора ДПС м. Євпаторії при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
20.07.2009р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДПС Державної автомобільної інспекції м.Євпаторії при УДАІ ГУ МВС України в АРКрим про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 09.02.2010р. до участі у справі залучено у якості співвідповідача інспектора ДПС м.Євпаторії при УДАІ ГУ МВС України в АРКрим ОСОБА_2 та Управління Державтоінспекції ГУ МВС України
Позовні вимоги мотивовані тим, що інспектором ДПС м.Євпаторія при УДАІ ГУ МВС України в АРКрим ОСОБА_2 постановою АК№18875 від 25.05.2009р на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення. Постанова є необґрунтованою, безпідставною, оскільки правопорушення не було вчинено та зафіксовано відповідно до вимог ст. 251 КУпАП. Доказів вчинення правопорушення при обставинах, викладених у постанові не мається. Вимірювач швидкості «Візір» працював не в автоматичному режимі. Фотофіксація здійснена з автомобілю, що рухався позаду автомобіля, крім того не видно з фотокарток, які додані до постанови, хто саме управляв зазначеним транспортним засобом, а тому вони не є належними доказами вчинення правопорушення. На підставі наведено, позивач просила визнати протиправними дії інспектора щодо прийняття постанови серіїАК118875 від 25.05.2009 року та скасувати зазначену постанову.
У судове засіданні позивач не з'явилась, просила справу розглянути у її відсутність.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, надали письмові заперечення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
З матеріалів справи убачається, що 25 травня 2009р. року інспектором ДПС м.Євпаторія при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_2 було прийнято відносно ОСОБА_1 постанову серії АК№18875, якою встановлено, що вона 25.05.2009 року, о 16год.50 хвил., на 58 км. автодороги Сімферополь-Євпаторія, керуючи автомобілем ВМW, державний номер НОМЕР_1, перевищила встановлену швидкість руху на 46 кмгод. Рухалась зі швидкістю 135 кмгод., чим порушила п.12.6 ПДР України. Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340,00гривень, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За приписами статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зі змісту ст. 251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Фотознімками, зробленими за допомогою спеціального технічного засобу "Визир" та надісланих позивачу в підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення - перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу, зафіксовані дата, час здійснення знімку 25.05.2009 о 16:50:38, цифрове визначення швидкості руху автомобілю 136 км/год. При цьому, зображено розпливчатий вид задньої частини автомобілю, будь-якого сталого орієнтиру не відображено, відсутнє відображення дорожнього знаку, що обмежує швидкість руху.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП відповідальність за даним Законом настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
За приписами частини шостої статті 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, відносяться до доказів в справі про адміністративне правопорушення.
З аналізу змісту статей 251, 258 КУпАП випливає, що належними доказами у справі про адміністративне правопорушення, в який фіксація правопорушення проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, виступають тільки такі матеріали, що отримані контролюючим органом спеціальними технічними засобами, працюючими в автоматичному режимі.
Стаття 251 КУпАП закріпляє право використовувати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису як докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За правилами статті 14-1 КУпАП за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відомостей, що застосований для фіксації адміністративного правопорушення спеціальній технічній засіб "Визир" №0310744 працює згідно з вимогами статей 14-1, 258 КУпАП в автоматичному режимі, суду не надано.
Враховуючи викладене, судом не приймається як доказ достовірно встановленої швидкості руху автомобілю ВМВ, державний номер НОМЕР_1 , показання спеціального технічного засобу "Визир" №0310744 та долучені фотознімки.
Суду не надано доказів, що автомобіль, швидкість якого зафіксована приладом, рухався саме в зоні дії дорожнього знаку, який обмежує максимальну швидкість руху до 90 км/год.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 8 КУпАП відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідачем по справі будь-яких доказів правомірності прийняття постанови суду не надано.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Щодо позовних вимог про визнання дій інспектора ДАІ незаконними, то вони не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів вини відповідача, він діяв у межах своїх повноважень і у способи, що передбачені законами України.
Повний текст постанови виготовлений: 22.03.2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8, 11,17, 159-163, 167 КАС України, суд -
Постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову АК 118875 від 25.05.2009 року в справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанова була проголошена у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя: