Справа № 420/257/20
20 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації грошового забезпечення, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати нарахованої індексації грошового забезпечення позивача;
- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 37895,71 грн.
Ухвалою суду від 20 січня 2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань справи, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:
- позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на різних посадах. В період з 01.01.2016 року по 30.12.2017 року позивач отримував грошове забезпечення встановлене законодавством України, але відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про порядок проведення індексації грошових доходів населення» індексація грошового забезпечення позивача не проводилась. Дана обставина була встановлена судом у справі № 815/632/18. Для проведення індексації грошового забезпечення та отримання пояснень, позивач звернувся з рапортом до відповідача, просив провести індексацію свого грошового забезпечення, а у разі відмови проведення індексації грошового забезпечення надати обґрунтовані пояснення з посиланням на нормативно-правові акти України, які регулюють обмеження отримання індексації грошових доходів населення. Однак, відповідач не провів розрахунок та нарахування індексації грошового забезпечення позивача;
- позивач був змушений подати позов до Одеського окружного адміністративного суду з проханням провести розрахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача. За результатами розгляду справи № 815/632/18, суд прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме: визнано бездіяльність відповідача протиправною щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача; задовольнив клопотання позивача про проведення експертизи, як наслідок, експертом була нарахована сума невиплаченої індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 37895,71 грн.; зобов'язав провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 37895,71 грн. 16.10.2019 року П'ятий апеляційний адміністративний суд постановив: апеляційну скаргу залишити без задоволення. Позивач 29.10.2019 року звернувся із запитом про надання інформації до відповідача, у якому просив надати інформацію, коли та в який спосіб, відповідач буде виконувати рішення суду, яке набрало законної сили. В свою чергу, відповідач листом від 08.11.2019 року № 3438/1/1356 повідомив позивача, що ним буде подана касаційна скарга. 29.11.2019 року Верховний Суд України у складі судді Касаційного адміністративного суду повернув касаційну скаргу відповідача. На даний час, нарахована індексація грошового забезпечення у сумі 37895,71 грн. позивачу невиплачена;
- позивач мав право на виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Жодного нормативно-правового акта, який би призупиняв або обмежував право позивача на індексацію грошового забезпечення немає;
- відсутність коштів у державному бюджеті України - це не є причиною для відмови у індексуванні грошового забезпечення;
- відповідач особисто не зміг розрахувати індексацію грошового забезпечення позивача (ця інформація міститься в матеріалах адміністративної справи № 815/632/18), посилаючись на неможливість виконання даної математичної операції. Тобто, відповідач не має спеціальних навичок, які йому дають можливість розраховувати індексацію грошового забезпечення позивача. Відповідач не маючи необхідних знань, заявляє, що експерт невірно зробив розрахунки грошового забезпечення позивача. Але відповідач не маючи необхідних знань, заявляє, що експерт невірно зробив розрахунки грошового забезпечення позивача у своїй експертизі. Під час розгляду адміністративної справи № 815/632/18 суд ухвалою від 23.04.2018 року зобов'язав відповідача надати розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, але відповідач подав довідку до суду, де індексація становила 0 грн. Також, відповідач надав відповідь на один із запитів позивача, щодо розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, в якій повідомив, що для здійснення розрахунків суми індексації позивача, відповідач направив запит до вищестоящого Командування, так як сам розрахувати правильно не може. Тобто, всі питання щодо правильності або неправильності розрахунків грошового забезпечення позивача є за межами компетенції відповідача і ставить під сумнів проведення експертизи експертом у рішенні суду, яке набрало законної сили - це пряме зловживання своїми процесуальними правами і намагання ввести суд в оману;
- щодо виконання рішення у адміністративній справі № 815/632/18 відповідач повідомив, що приступив до виконання даного рішення, однак кошти на рахунок позивача не надходили і позивачу нічого не відомо про виконання відповідачем даного рішення;
- 28.02.2020 року на власну банківську картку позивача надійшли кошти у розмірі 8204,81 грн. Як з'ясувалось, це частина коштів індексації грошового забезпечення позивача, які виплатив відповідач позивачу. Відповідно до рішення суду у адміністративній справі № 815/632/18, яке набрало законної сили, сума нарахованої індексації позивачу складає: 37895,71 грн. (дана сума нарахована експертом). У аналогічній адміністративній справі № 815/2590/18 за позовом ОСОБА_2 до того ж самого позивача - військової частини НОМЕР_1 , з того ж самого предмету спору, суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 зробити нарахування індексації грошового забезпечення позивача - ОСОБА_3 . Далі, відповідач - військова частина НОМЕР_1 провела розрахунки та нарахувала ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення у розмірі - 36248,75 грн. та виплатили дану суму. Індексуванню грошового забезпечення ОСОБА_3 підлягав той самий період, як і у позивача - ОСОБА_1 . Також, відповідач надав ОСОБА_3 довідку розрахунку індексації грошового забезпечення, в якій самостійно провів розрахунки індексації грошового забезпечення та вказав загальну суму у розмірі 36248,75 грн. Тому, позивач вважає, що кошти, які виплатив відповідач позивачу значно менші та потрібно застосувати розрахунки, які були зроблені експертом. Позивач на даний час не військовослужбовцем Збройних Сил України, тому не може користуватися всіма способами та методами захисту, як ОСОБА_3 і для позивача важливо, щоб суд вийшов за межі своєї компетенції та застосував розрахунки експерта, а саме суму, яка була нарахована.
Згідно з відзивом на позовну заяву та додаткових пояснень щодо окремих питань справи, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:
- військова частина спростовує все те, що зазначає позивач, а саме на бездіяльність дій військової частини НОМЕР_1 протиправною, щодо невиплати нарахованої індексації грошового забезпечення;
- Одеським науковим-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено експертизу по ОСОБА_4 , яка не відповідає дійсності, оскільки за основу було встановлено базовий місяць - січень 2008 року що є недоцільним, у зв'язку з наступним. Позивач був переведений з попереднього місяця служби до військової частини НОМЕР_1 5 грудня 2012 року. Відповідно до наказу командира військової частини від 16.01.2015 року № 10 капітан ОСОБА_1 інженер відділення аналізу радіовипромінювання здав справи та посаду 16 січня 2015 року, призначений на посаду старшого інженера відділення аналізу радіовипромінювання з новим посадовим окладом 1030 грн. на місяць, підстава: витяг з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.12.2014 року № 79, рапорт ОСОБА_1 5 лютого 2015 року капітан ОСОБА_1 отримав чергове військове звання майор відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 5 лютого 2015 року № 53. Відповідно до Наказу командира військової частини від 30.12.2014 року № 767 «Про обчислення вислуги років військовослужбовців військових частин» встановлена станом на 1 січня 2015 року календарна вислуга років військовослужбовця капітана ОСОБА_1 складала 14 років 5 місяців 17 днів, що складає 25 % надбавки за вислугу років, тобто станом на 15 липня 2015 року вислуга років для ОСОБА_1 підвищиться і буде складати 30% надбавки за вислугу років, відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260. Підвищення місячного грошового забезпечення у липні 2015 року і стало підставою для встановлення нового базового місяця індексації для всіх військовослужбовців. У зв'язку з вищенаведеними фактами, розрахунок суми індексації по ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС підготовлено у відповідності до базового місяця яким є липень 2015 року;
- на даний час військовою частиною НОМЕР_1 замовлено кошти у відповідності до Розрахунку суми індексації по ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС. Після надходження вищезазначених коштів, їх буде виплачено позивачу у відповідності до виконання судового рішення по справі № 815/632/18;
- Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони в військового будівництва, наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів, щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російської загрози та проявом тероризму, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Порядок реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватись у відповідності до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційною допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист;
- після прийняття ухвали Верховним Судом України від 20 січня 2020 року по справі № 815/632/18, військова частина НОМЕР_1 приступила до виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 815/632/18. Військовою частиною НОМЕР_1 було проведено розрахунок суми індексації по ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС. Вказаний розрахунок підготовлено до базового місяця, який є липень 2015 року. На даний час військовою частиною НОМЕР_1 виплачено кошти у відповідності до розрахунку суми індексації по ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС. Кошти були виплачені позивачу у відповідності до виконання судового рішення по справі № 815/632/18. Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року виконана військовою частиною повністю, про що свідчить розрахунок суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 роки, а також виплата коштів у відповідності до проведеного розрахунку від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС;
- відповідач діє відповідно до норми матеріального права. З огляду на викладене та наведені правові норми очевидно є обґрунтованість та законність дій відповідача у спірних правовідносинах, які прийняті на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18 (а.с.9-16), яке набрало законної сили 16.10.2019 року (а.с.17-24), зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування індексації на грошове забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язано відповідача - Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації від 29.10.2019 року, у якому просив: надати інформацію про виконання рішення суду, яке набрало законної сили у справі № 815/632/18, а саме коли будуть виплачені кошти, які призначені позивачу судом до виплати; у разі невиконання рішення суду, яке набрало законної сили у справі № 815/632/18, просив пояснити, з посиланням на закони України, чому відповідачем було прийнято таке рішення. (а.с.27)
Листом від 08.11.2019 року № 3438/1/1356 (а.с.28) на запит позивача на інформацію відповідач повідомив наступне:
- на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року (справа № 815/632/18) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 815/632/18, відповідно до статті 331 Кодексу адміністративного судочинства України, буде подано касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;
- про подання касаційної скарги до Касаційного адміністративного суду, позивача буде повідомлено.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року по справі № 815/632/18 касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 815/632/18 повернуто особі, яка її подала. (а.с.25-26)
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року по справі № 815/632/18: відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 815/632/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. (а.с.43-46)
Відповідно до Розрахунку суми індексації по ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС, відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по січень 2018 року, всього у сумі 8371,61 грн. (а.с.49)
Згідно з платіжними дорученнями від 27 лютого 2020 року № 129 та № 134, відповідачем здійснено виплату індексації ОСОБА_1 26200736971820 згідно ухвали ВСУ від 20.01.20 № 815/632/18 за 02.20р.; Перерах.повн.; у розмірі 8246,04 грн., з урахуванням утримання 1,5% військового збору в сумі 125,57 грн. Оплачено через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство» « 28» лютого 2020 року 11:43:45. (а.с.72, 73)
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не виплати нарахованої індексації грошового забезпечення позивача, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.55-56, 77): ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року по справі № 815/632/18; листа-відповіді відповідача від 17 січня 2018 року № 83/ФЕС на звернення позивача щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; Розрахунку суми індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року щодо підполковника ОСОБА_2 .
На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано, зокрема, копію листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, адресованого Міністру оборони України генералу армії України Полтораку С.Т., стосовно виплати військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році індексації грошових доходів. (а.с.48)
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частинами 1, 3 та 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Пунктом 13 Порядку № 1078 встановлено, що спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.
Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:
Як наведено судом вище, в прохальній частині позову позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованої індексації грошового забезпечення позивача;
- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 37895,71 грн.
Отже, виходячи з основної самостійної вимоги позивача немайнового характеру, предметом спору (дослідження/встановлення/доказування/тощо) у цій справі є саме - бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованої індексації грошового забезпечення позивача.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі змістом мотивувальної частини позовної заяви, позивач обґрунтовує заявлені вимоги рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18, яке набрало законної сили 16.10.2019 року, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування індексації на грошове забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язано відповідача - Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Відповідно до Розрахунку суми індексації по ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року № 155/ФЕС, відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по січень 2018 року, всього у сумі 8371,61 грн.
Згідно з платіжними дорученнями від 27 лютого 2020 року № 129 та № 134, відповідачем здійснено виплату індексації ОСОБА_1 26200736971820 згідно ухвали ВСУ від 20.01.20 № 815/632/18 за 02.20р.; Перерах.повн.; у розмірі 8371,61 грн., з урахуванням утримання 1,5% військового збору в сумі 125,57 грн. Оплачено через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство» « 28» лютого 2020 року 11:43:45.
Отже, з встановленого вбачається, що нарахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18 індексація грошового забезпечення позивачу - виплачена.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, по-перше, що в резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18, яке набрало законної сили 16.10.2019 року, яка підлягає виконанню судом не визначено конкретну суму, яку зобов'язано відповідача - Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити, як індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
По-друге, як встановлено судом вище, порядок нарахування та розмір виплати індексації грошового забезпечення позивача за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18 - не є предметом оскарження (спору/дослідження/встановлення/доказування/тощо) у цій справі.
Відповідно, суд не бере до уваги посилання позивача на обставини, встановлені у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18, зокрема, щодо проведеної експертизи тощо.
З наведених підстав суд також не бере до уваги посилання позивача на адміністративну справу № 815/2590/18 за позовом ОСОБА_2 та на розрахунок суми індексації по ОСОБА_2 , та додатково, з тих підстав, що судова практика не є належним та допустимим доказом по справі у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, або підставою для звільнення від доказування за ст. 78 КАС України.
Отже, встановленими судом обставинами спростована оскаржена позивачем бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованої за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року по справі № 815/632/18 індексації грошового забезпечення позивача.
При цьому суд також звертає увагу позивача на те, що вихід за межі позовних вимог є правом, а не обов'язком суду, за обов'язковою наявністю умов, передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України, які судом не встановлені. Крім того, з урахуванням встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків, порушене позивачем у похідній вимозі питання щодо певного розміру індексації грошового забезпечення позивача може бути вирішене шляхом подання відповідного позову щодо оскарження дій відповідача з розрахунку/нарахування індексації грошового забезпечення за певний період з певних підстав тощо.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування позовних вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, позивачем суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність оскаржуваної бездіяльності, відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже підстав для визнання її протиправною, та відповідно для задоволення цієї та похідної від неї вимоги про стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у певному розмірі - немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 205, 194, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати нарахованої індексації грошового забезпечення позивача; стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 37895,71 грн., - відмовити повністю.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.