16 березня 2020 року м. Полтава Справа № 816/1861/17
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо неналежного виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії у справі №816/1861/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії,
26.02.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій заявник просить визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції у Полтавській області - відповідача у справі №816/1861/17 в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону, а саме невиконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №816/1861/17 в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 повідомляє про протиправні дії та бездіяльність УМВС в Полтавській області щодо неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі від 03.01.2019 по справі № 816/1861/17 в частині покладеного судом зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію". На підтвердження обставин неналежного виконання рішення суду заявник стверджує, що 03.02.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) повторно винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Національної поліції у Полтавській області та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Зазначає, що на даний час відкрито виконавче провадження ВП№59008827, проте, вважає, що державним виконавцем здійснено і вичерпано всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії для належного виконання рішення суду.
Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 суд встановив наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №816/1861/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 709 о/с від 06.12.2018 про звільнення ОСОБА_1 , міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання, затримання і взятих під варту осіб Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання, затримання і взятих під варту осіб Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області з 07.12.2018. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Національної поліції в Полтавській області про неможливість прийняття ОСОБА_1 на службу до ГУНП в Полтавській області шляхом видання наказу про призначення за його згодою відповідно до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із закінченням трьохмісячного терміну з дня опублікування Закону України "Про національну поліцію", оформлене протоколом від 24.01.2017. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію". Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 07.12.2018 по дату поновлення на посаді. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
07.03.2019 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №816/1861/17 про зобов'язання Головного управління Національної поліції у Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
19.12.2019 Головним управлінням Національної поліції у Полтавській області видано наказ №1234, яким наказано розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції у Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
За результатами розгляду кандидатури ОСОБА_1 начальник управління кадрового забезпечення ГУНП у Полтавській області Олександр Єфімов подав начальникові ГУНП у Полтавській області Андрію Замахіну доповідну записку, у якій зазначив, що прийняти ОСОБА_1 на посаду ГУНП у Полтавській області у відповідності до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" шляхом видання наказу про призначення за його згодою неможливо, у зв'язку з закінченням трьохмісячного терміну з дня опублікування Закону України "Про Національну поліцію", який сплив 07.11.2015, та вирішено повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його кандидатури та про можливість прийняти участь у конкурсі на посади ГУНП у Полтавській області на загальних підставах. Відповідно до резолюції начальника ГУНП у Полтавській області від 19.12.2019 кандидатура ОСОБА_1 розглянута та з неможливістю прийняття на посаду в ГУНП у Полтавській області начальник ГУНП у Полтавській області згоден.
ОСОБА_1 не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Як вже зазначалося судом, 19.12.2019 Головним управлінням Національної поліції у Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 у справі №816/1861/17 в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції у Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", видано наказ №1234, яким вирішено розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції у Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
За результатами розгляду кандидатури ОСОБА_1 начальник управління кадрового забезпечення ГУНП у Полтавській області Олександр Єфімов подав начальникові ГУНП у Полтавській області Андрію Замахіну доповідну записку, у якій зазначив, що прийняти ОСОБА_1 на посаду ГУНП у Полтавській області у відповідності до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" шляхом видання наказу про призначення за його згодою неможливо, у зв'язку з закінченням трьохмісячного терміну з дня опублікування Закону України "Про Національну поліцію", який сплив 07.11.2015, та вирішено повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його кандидатури та про можливість прийняти участь у конкурсі на посади ГУНП у Полтавській області на загальних підставах.
Зі змісту резолюції від 19.12.2019 вбачається, що кандидатура ОСОБА_1 розглянута та з неможливістю прийняття на посаду в ГУНП у Полтавській області начальник ГУНП у Полтавській області згоден.
Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 в частині зобов'язання розгляду кандидатури ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" виконано відповідачем в повному обсязі.
Крім того, суд зауважує, що на даний час на розгляді Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа №440/101/20 за позовом ОСОБА_1 , де однією з позовних вимог є скасування рішення ГУНП у Полтавській області про неможливість прийняття ОСОБА_1 на службу до ГУНП у Полтавській області шляхом видання наказу про призначення за його згодою відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Отже, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення у частині розгляду кандидатури ОСОБА_1 для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та порушення у зв'язку з цим прав позивача, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо неналежного виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії у справі №816/1861/17 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 14, 94, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо неналежного виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії у справі №816/1861/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко