Справа № 420/7602/19
23 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №194/03-14 від 09.10.2019р., зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.08.2018р. у розмірі відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою суду від 23.01.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що позивач зверталась до відповідача із листом від 23.09.2019р. про добровільне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. у справі №420/224/19, яким зобов'язано Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву №2787 від 31.05.2018р. про призначення пенсії ОСОБА_1 , однак відповідач, на думку позивача, безпідставно не призначив пенсію ОСОБА_1 . Представник позивача, посилаючись на те, що вік ОСОБА_1 складає 64 роки, а страховий стаж понад 30 років, вважає, що вона досягла усіх необхідних умов призначення пенсії за віком, встановлених ч.1 ст.26 Закону. У зв'язку з викладеним, а також посилаючись на те, що як національне так і міжнародне законодавство не містить жодної норми обмеження виплати пенсії по факту місця проживання особи, - відпали усі підстави для обмеження пенсійних виплат позивачці-громадянці України, яку позбавили, на думку представника позивача, її майна-пенсії. Разом з тим, представник позивача вказав, що громадянство позивачки підтверджується паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 26.12.1997р. , а 09.08.2018р. до УПФУ разом із заявою позивача було надано усі необхідні оригінали документів. У зв'язку з викладеним, представник позивача просить суду задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
10.02.2020р. до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. по справі №420/224/19 представник позивача було повідомлено, що для повторного розгляду заяви від 31.05.2018р. №2787 представнику позивача потрібно особисто надати вказану заяву та документи, необхідні для призначення пенсії за віком відповідно до пп. 1.1, 1.2 Порядку №22-1, оскільки заяву позивача та додані до неї документи були повернуті на адресу представника позивача листом від 20.08.2018р. №2073/09 без виконання. Представник відповідача зазначив, що ігноруючи лист управління, представник позивача надсилає до Управління заяву від 09.08.2018р. №3103, у якому стверджує, що особисто звернувся з необхідними документами. Проте, як зазначив відповідач, це не відповідає дійсності, а заява з додатками надіслана представником позивача поштою, що суперечить Порядку №22-1. Відповідач вказав, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. по справі №420/224/19, розглянувши заяву ОСОБА_2 від 22.04.2018р. №2787 та надані документи було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком, оскільки:- в заяві про призначення пенсії від 22.04.2018р. встановлено розбіжність в написанні по батькові, а саме « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_4 »; - в довідці від 06.07.2018р. №8, виданої Савранською дитячою музичною школою про стаж, по батькові значиться як « ОСОБА_3 »; - в довідці від 19.07.2018р., виданої Кілійською дитячою музичною школою про заробітну плату, по батькові значиться як « ОСОБА_3 »; - в довідці від 06.07.2018р. №9, виданої Саранською дитячою музичною школою про заробітну плату, по батькові значиться як « ОСОБА_4 »; - в копії трудової книжки від 13.10.1972 б/н по батькові « ОСОБА_5 » перечеркнтуо на « ОСОБА_6 » та чотири рази змінювалось прізвище, проте, відмітки про зміну прізвища зроблені з порушенням Інструкції №162, а про зміну по батькові взагалі нічого не значиться;-оригінали документів про стаж (трудова книжка), вік (паспорт), документ про громадянство України відсутні. Відповідач вказав, що листами Любашівської ОУПФУ Одеської області та ГУ ПФУ в Одеській області щоразу наголошувалось про виявлені недоліки та 20.08.2018р. було повернуто заяву з пакетом документів для вірного оформлення заяви. У зв'язку з викладеним, відповідач вказав, що без оформленої належним чином заяви, оригіналів паспорта і трудової книжки із підтвердженням про зміну прізвища чи по батькові, документа про громадянство України у відповідача відсутні законні підстави для призначення пенсії позивачу. Разом з тим, як зазначив відповідач, Головне управління не заперечує, що громадяни України, які виїхали за кордон мають право на призначення пенсії за віком, проте за умови звернення із заявою та дотримання Порядку №22-1.
17.02.2020р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що твердження відповідача про те, що позивачем були надіслані поштою документи є абсурдними, оскільки 23.09.2019р. представники позивача звернулись до відповідача з усіма необхідними оригіналами документів, що підтверджується вхідним штампом позивача; надання довідок про заробітну плату є правом, а не обов'язком; 25.11.2019р. представниками позивача було направлено до Кілійської та Савранської дитячих музичних шкіл запити для отримання довідок; 25.11.2019р. представниками позивача було повідомлено відповідача про вчиненні запити та запропоновано відповідачу самостійно здійснити запит.
06.03.2020р. до суду від відповідача надійшли запереченя у яких відповідач зазначив, що додаток №16 направлений лист ОСОБА_8 від 25.11.2019р. №6380 не містить жодного підтверджуючого вхідного штампа відповідача, а в електронній базі ПФУ відсутні дані на ОСОБА_1 , оскільки позивачка чи її представник особисто не звертались.
17.03.2020р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено про те, що 23.09.2019р. представниками позивача звернулись до відповідача з усіма необхідними оригіналами документів, що підтверджено вхідним штампом відповідача на супровідному листі з яким подавались документи та відповідно позивачкою вимога щодо особистої подачі заяви про поновлення пенсії була дотримана у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та постійно проживає в Ізраїлі, що підтверджується Ізраїльським посвідченням особи № НОМЕР_2 , виданим відділенням МВС в Холоні від 23.06.2003р.(а.с.37-38).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. по справі №420/224/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано неправомірними відмови Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області у розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення виплати пенсії, викладені в листах від 05.07.2018 року та від 20.08.2018 року. Зобов'язано Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повторно розглянути заяву №2787 від 31.05.2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні;в решті позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили 22.03.2019р.(а.с.21-28).
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. по справі №420/224/19 встановлено, що доводи відповідача про необхідність особистого подання позивачем заяви до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про призначення пенсії є безпідставними, оскільки пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Листом представника позивача від 23.09.2019р. № 5458, адресованого Головному управлінню Пенсійного фонду в Одеській області та яке отримане вказаним управлінням 23.09.2019р., про що свідчить вхідний штамп управління, позивач звернулась з проханням добровільно виконати рішення суду. Разом із вказаною заявою від 23.09.2019р. були надані: копія рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. по справі №420/224/19; нотаріально засвідчена копія довіреностей представників ОСОБА_2.; нотаріально засвідчена копія посвідчення особи ОСОБА_2.; нотаріально засвідчена копія ІПН ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія трудової книжки ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія диплому; засвідчена копія листа ПФУ №13040/М-11 від 12.06.2018р.; оригінал довідки №8 від 06.07.2018р. Савранської дитячої музичної школи; оригінал довідки про заробітну плату №9 від 06.07.2018р. Савранської дитячої музичної школи; оригінал довідки про заробітну плату №16 від 19.07.2018р. Кілійської дитячої музичної школи; оригінал особистої заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 , нотаріально посвідченої та апостильованої.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.10.2019р. №194/03-14 адресованого ОСОБА_7 , повідомлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019р. по справі №420/224/19 повторно розглянуто заяву від 22.04.2018р. та встановлено: :- в заяві про призначення пенсії від 22.04.2018р. встановлено розбіжність в написанні по батькові, а саме « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_6 »; - в довідці від 06.07.2018р. №8, виданої Савранською дитячою музичною школою про стаж, по батькові значиться як « ОСОБА_4 »; - в довідці від 19.07.2018р., виданої Кілійською дитячою музичною школою про заробітну плату, по батькові значиться як « ОСОБА_4 »; - в довідці від 06.07.2018р. №9, виданої Саранською дитячою музичною школою про заробітну плату, по батькові значиться як « ОСОБА_4 »; - в копії трудової книжки від 13.10.1972 б/н по батькові « ОСОБА_5 » перечеркнуто на « ОСОБА_6 » та чотири рази змінювалось прізвище, проте, відмітки про зміну прізвища зроблені з порушенням Інструкції №162, а про зміну по батькові взагалі нічого не значиться; інші документи про зміну прізвища чи по батькові відсутні;-оригінали документів про стаж (трудова книжка), вік (паспорт), документ про громадянство України відсутні(а.с.74).
25.11.2019р. представник ОСОБА_1 звернувся до Савранської дитячої музичної школи та до Кілійської дитячої музичної школи із заявами про виправлення описки в довідках про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.76-80).
25.11.2019р. представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про здійснення відповідних запитів до Савранської дитячої музичної школи та до Кілійської дитячої музичної школи та про те, що управління має право самостійно здійснити запити до відповідних установ відповідно до положення №28-2(а.с.82-83).
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1,2 ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
При цьому, ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
Згідно із ч.1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно п.1.7 Порядку №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Згідно п.2.9 Порядку №22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Відповідно до п.2.2 Порядку №22-1, за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.
Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, згідно п.п.3) п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність особистого подання позивачем заяви до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про призначення пенсії, оскільки пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Крім того, як вбачається з листа представника позивача від 23.09.2019р. № 5458, адресованого Головному управлінню Пенсійного фонду в Одеській області та яке отримане вказаним управлінням 23.09.2019р., про що свідчить вхідний штамп управління, представники особисто звертались до управління з відповідними документами.
Крім того, відповідно до ст.5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
Щодо встановлених під час наданих представниками позивача розбіжностей, суд зазначає, що описки в довідках Савранської дитячої музичної школи та Кілійської дитячої музичної школи щодо «по батькові» заявника, як і порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може позбавити ОСОБА_1 право на соціальний захист передбачений Конституцією України.
При цьому, у Пенсійного фонду наявне право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області поклало тягар перевірки документів на заявника.
Разом з тим, згідно довідки Савранської дитячої школи мистецтв від 02.12.2019р. №44, у довідках № 8, 9 від 06.07.2018р. була допущена орфографічна помилка по батькові та замість вірного « ОСОБА_6 », помилково зазначено «ОСОБА_6»(а.с.131).
Як вбачається з заяви про призначення/перерахунок пенсії позивача, він звернувся на підставі паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий органом 1500 від 26.12.1997 року, згідно з яким позивач є громадянином України та постійно проживає в Ізраїлі (а.с. 32).
Таким чином, позивач, у розумінні Закону України "Про громадянство України", є громадянином України, що підтверджується документом, визначеним у ст.5 цього Закону.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, представниками позивача надавались до Пенсійного фонду такі підтверджуючі право ОСОБА_2. на пенсію копії документів, засвідчені, нотаріально посвідчені та апостильовані, як: паспорту, посвідчення особи, картки платника податків, трудової книжки, диплому №359860 від 15.02.1981р., довідки про заробітну плату(а.с.31-54)
У зв'язку з викладеним, відмова Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , яка викладена у листі №194/03-14 від 09.10.2019р., є протиправною та підлягає скасуванню.
Водночас, суд вважає передчасними вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.08.2018р. у розмірі відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.
Згідно із частиною другою, третьою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із частиною третьою статті 28 Закону № 1058-IV за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, обчислення страхового стажу, як і визначення розміру пенсії є повноваженнями відповідача, які реалізовуються в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, тож на цьому етапі зазначена вимога позивача є передчасною
Разом з тим, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повторно розглянути заяву №2787 від 31.05.2018 р. про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Частинами 1,3 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції №69511 від 12.12.2019р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 768,40 грн.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , яка викладена у листі №194/03-14 від 09.10.2019р..
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83) повторно розглянути заяву №2787 від 31.05.2018 р. про призначення ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_3, АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн.(сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок)
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.