23 березня 2020 р. № 400/510/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
про:визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019 р. № 12665/0/14-19-СГ; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним наказ від 24.12.2019 року № 12665/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Софіївка), за клопотанням від 07.11.2019 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки; зобов'язати прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Софіївка) за клопотанням від 07.11.2019 рок про безоплатну приватизацію земельної ділянки.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства наказом від 24.12.2019 року № 12665/0/14-19-СГ відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в зв'язку з тим, що на відповідну земельну ділянку видано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою іншій особі.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки на відповідну земельну ділянку видано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою іншій особі. Тому позивачу відмовлено у наданні дозволу, оскільки є невідповідність місця розташування земельної ділянки.
Позивач у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
07.11.2019 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Софіївка).
Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області Наказом від 29.12.2019 № 12665/0/14-19-СГ відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови є те, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій.
Відповідно до ч. 4 ст.122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Земельним кодексом України передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації).
Посилання відповідача у відзиві на те, що на час звернення позивача з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації вже було прийнято наказ про надання відповідного дозволу іншій особі як на невідповідність місця розташування земельної ділянки судом до уваги не приймається, оскільки норми Земельного кодексу не ставлять в залежність отримання відповідного дозволу з наявністю чи відсутністю такого дозволу/дозволів на одну і ту саму земельну ділянку у іншої особи.
Тому наказ від 24.12.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач просить зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, що є виключною компетенцією Головного управління Держгеокадастру. Тому суд не може перебирати на себе повноваження Головного управління Держгеокадастру та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому суд вважає за необхідне для захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати наказ від 24.12.2019 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.11.2019.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 24.12.2019 року № 12665/0/14-19-СГ.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Софіївка).
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1598119051.1 від 28.01.2020.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко