Справа: № 2-а-712/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ящук Т.І.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"31" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Горбань Т.І., Романчук О.М.,
при секретарі: Приходько Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.06.2009 року по справі за їх позовом до Чернігівської міської ради, треті особи: колективне сільськогосподарське підприємство Фірма «Квіти Чернігова», приватне підприємство «Руслана»про визнання протиправним та скасування пункту рішення, -
Позивачі звернулися до Деснянського районного суду м. Чернігова з адмінпозовом до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень від 27.07.2006 року 6-ї сесії 5-го скликання «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок»та від 31.08.2006 року «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок та встановлення прибережних захисних смуг»в частині проекту приватизації земель КСП «Квіти Чернігова», зобов'язання виділити з резервного фонду земельні частки (паї).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.06.2009 року провадження по даній справі закрито з підстав не підвідомчості спору даному суду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на необґрунтованість, необ'єктивність та незаконність оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження по даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому не підлягає розгляду в адміністративному провадженні. Колегія суддів приходить до аналогічного висновку, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення. При цьому колегія виходить з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони являються членами КСП «Квіти Чернігова», працювали у сільськогосподарському підприємстві «Квіти Чернігова», їх прізвища були внесені до списку учасників товариства покупців на придбання об'єкта приватизації, зареєстрованого у ЧВ Фонду Держмайна України, що підтверджується наказом № 753 від 27.11.1995 року та підписними листами.
В січні 2007 року апелянтам стало відомо, що керівництвом КСП «Квіти Чернігова»здійснено розпаювання земельної ділянки, що належить даному підприємству.
14 липня 2006 року КСП «Квіти Чернігова»звернулися до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні підприємства.
Рішенням 6-ї сесії 5-го скликання Чернігівської міської ради від 27 липня 2006 року (п.15), КСП фірма «Квіти Чернігова»наданий дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки, розташованої в районі «Ялівщини», що знаходиться у постійному користуванні підприємства.
Рішенням 7-ї сесії 5-го скликання Чернігівської міської ради від 31.08.2006 року (п. 86), проект приватизації земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні КСП фірма «Квіти Чернігова», затверджений, 79 членами підприємства вирішено видати державні акти на право власності на землю.
Не зважаючи на включення позивачів до списку зареєстрованого у ЧВ Фонду Держмайна України, у всіх документах на приватизацію, з моменту перших загальних зборів членів КСП «Квіти Чернігова», які відбулися 03 липня 2006 року були відсутні прізвища кожного з них, внаслідок чого вони не отримали земельних сертифікатів та держаного акту права власності на землю.
Апелянти вважають, що відповідач не перевірив списки членів КСП поданих на приватизацію з списками зареєстрованими у ЧВ Фонді Держмайна України та виніс вказані рішення, чим порушив наші права та вимоги та позбавив нас гарантованого права одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі. Отже, фактично, в даному випадку, між позивачами та відповідачем існує спір з приводу права власності на земельні частки (паї) та порушення цього права міськрадою шляхом не надання у власність землі.
Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі міська рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.
Заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в них виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника, який не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2008 року.
Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є лише цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності спір про право цивільне. Ніяким чином наявні спірні правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових, оскільки, жодних відносин влади і підпорядкування (ні публічності, ні підпорядкованості), що є обов'язковим для адміністративного спору, в даному випадку не має.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно враховано підвідомчість спору, а тому є правильним висновок Деснянського районного суду м. Чернігова про закриття провадження по справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, виходячи з вимог ст. 157 КАС України, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за непідвідомчістю правовідносин, в зв'язку з чим знаходить за необхідне ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачці, що даний спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду за правилами ЦПК України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції -без змін.
Керуючись, ст.ст. 157, 170, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - відмовити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.06.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2010 року.
Головуючий суддя: Судді: