Справа: № 2-а-372/09 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко І.А.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
"31" березня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Горбань Т.І., Романчук О.М.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка,
Позивачі звернулися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, починаючи з березня 2000 року.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2009 року позов задоволений в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, МОУ подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В прохальній частині апеляційної скарги апелянт одночасно ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2009 року.
В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_27 подано заяву про відмову від позову, в зв'язку з тим, що позовна заява даним позиивачем взагалі не підписувалася, за вказаною у позові адресою, а саме АДРЕСА_1 військова частина А 2215 він ніколи не проживав і не проживає на даний час, а грошові кошти за судовим рішенням не отримував. Про існування постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2009 року ОСОБА_27 дізнався лише 24 березня 2010 року від начальника відділу організації представництва в юрисдикційних органах полковника юстиції Стоцького Олега Леоновича..
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва необхідно задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції, а також прийняти відмову ОСОБА_27 від позову з закриттям провадження по справі в частині його позовних вимог, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст.194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову… у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.
В разі відмови від адміністративного позову суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 КАС України (ч. 2 ст. 194 КАС України), тобто закриває провадження в даній справі.
Апеляційна інстанція, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що в даному випадку відмова позивача від адміністративного позову не порушує прав сторін, а тому приймає її.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження по справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження по справі.
За таких обставин, для визнання судового рішення нечинним з наступним закриттям провадження по справі необхідними є такі обов'язкові умови як:
1) ухвалення судом першої інстанції законного та обґрунтованого судового рішення;
2) виникнення обставин, що можуть бути підставою для закриття провадження у справі, вже після ухвалення такого рішення.
Отже, сама по собі відмова позивача від адміністративного позову не може бути підставою для визнання рішення суду нечинним, оскільки для цього ще необхідно встановити законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
Суд першої інстанції встановив, що позивачі перебували на військовій службі. В період до 11.03.2000 року всім позивачам, як військовослужбовцям, нараховувалися та були ними отримані продовольчі пайки або замість них - грошова компенсація відповідно до вимог ст. 9 Закону. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинена дія ч.2 ст.9 Закону в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, за їх бажанням, грошової компенсації, у зв'язку з чим починаючи з 11.03.2000 року військовослужбовцям не видавались продовольчі пайки та не виплачувалась грошова компенсація замість них.
За ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»призупинена дія ч.2 ст.9 Закону в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, за їх бажанням, грошової компенсації, у зв'язку з чим, починаючи з 11.03.2000 року, військовослужбовцям не видавались продовольчі пайки та не виплачувалась грошова компенсація замість них.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих міркувань, що положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»звужують права позивачів, які встановлені Законом, що суперечить частині 3 статті 22 Конституції України, а тому необхідно відповідно положення Закону.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на ту обставину, що на момент існування спірних правовідносин ч.2 ст.9 Закону була призупинена, а положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»були чинні, отже, обов'язковими до виконання всім фізичним та юридичним особам на території України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж принципи закріплені в статті 19 Конституції України.
Розглядаючи даний спір, суду першої інстанції необхідно було встановити чи допустив відповідач порушення вимог чинного законодавства оскаржуваними діями (бездіяльністю).
Встановлено, що ч.2 ст. 9 Закону була призупинена, а тому в силу статті 19 Конституції України Міністерство оборони України не мало підстав видавати продовольчі пайки або виплачувати компенсацію їх вартості. Колегія суддів вважає, що відповідач діяв правомірно, відповідно до вимог чинного на той час законодавства.
Наведене свідчить, що постанова Бориспільського міськрайонного суду від 21.04.2009 року прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про можливість прийняття відмови позивача -ОСОБА_27 від свого адміністративного позову, пред'явленого до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, з закриттям провадження по справі в цій частині, а також вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з постановленням нової про відмову в позові.
В судовому засіданні представником МОУ було також заявлено клопотання про поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду від 16.02.2009 року.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Виходячи з правових приписів ч. 1 ст. 265 КАС України, питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення, він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі (ч. 1).
Тобто, дана правова норма регулює порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. Стаття спрямована забезпечити інтереси добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.
Таким чином, поворот виконання рішення суду може бути здійснений в будь-який спосіб, необхідний для відновлення попереднього становища, що існувало до виконання судового рішення, тобто поновлення прав та інтересів відповідача (боржника).
За таких обставин, встановивши протиправність постанови Бориспільського міськрайонного суду від 16.02.2009 року, апеляційна інстанція знаходить всі правові підстави для задоволення заяви представника Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду першої інстанції, шляхом зобов'язання позивачів повернути безпідставно отримані кошти у вигляді грошової компенсації замість продовольчих пайків .
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія
Прийняти відмову ОСОБА_27 від адміністративного позову, пред'явленого до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, провадження по справі в цій частині - закрити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України -задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду від 16.02.2009 року -скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка - відмовити.
Допустити поворот виконання пстанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 року в адміністративній справі №2-а-372/09.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 повернути Міністерству оборони України безпідставно стягнені з нього кошти для виплати грошової компенсації замість продовольчих пайків.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 02.04.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: