Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"06" квітня 2010 р. Справа № 05/305-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О. А., судді Такмаков Ю.В. , Плужник О.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивач -Литвиненко К.В.
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків (вх. № 263 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.09 р. по справі № 05/305-09
за позовом ЗАТ "Елтехком", м. Харків
до СПД-ФО ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 55 700,00 грн.,-
встановила:
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Елтехком”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь попередню оплату за договором від 14.10.2005р. в розмірі 55 700,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2009р. по справі № 05/305-09 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55 700,00 грн., а також судові витрати по справі -557,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2009 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому зазначає, що ним були виконані всі умови договору та поставлені позивачу всі станки передбачені договором; наголошує на тому, що решта станків, які є предметом даного спору, було отримано ДП НДІ «ХЕМЗ»за договором відповідального зберігання № 16 від 20.02.2006р., укладеного останнім з позивачем, ЗАТ «Елтехком».
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає наведені СПДФО ОСОБА_2 доводи необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами. В свою чергу зазначає, що факт поставки 2-х станків підтверджується відповідними накладними, а докази передачі відповідачем координатно-шлифовального станка 32М83СФ10 вартістю 42000,00 грн. та плоскошлифовального станка 3Д711ВФ1 вартістю 13700,00 грн. відсутні. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2010 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено в зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Позивач надав додаткові письмові пояснення по справі, ва яких підтвердив свою позицію, викладену в наданих запереченнях на апеляційну скаргу, а також зазначив, що передплата в розмірі 55700,00 грн. була перерахована саме за обладнання, яке є предметом договору від 14.10.2005р., що підтверджується платіжними дорученнями, інших договорів на поставку електротехнічного обладнання (станків) між ЗАТ «Елтехком»та СПД ФО ОСОБА_2 не укладалось; вважає безпідставним посилання відповідача на лист №14-149 від 13.03.2006р., в якому згадується координатно-шлифовальний станок 32М83СФ10, оскільки стосунки між ДП НДІ «ХЕМЗ»та ДП «ХЕМЗ»ніяким чином не стосуються правовідносин, які виникли між сторонами по справі.
11 березня 2010 року відповідач, заявник апеляційної скарги, знов не скористався своїм правом на участь в судовому засідання, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що сам СПДФО ОСОБА_2, знаходиться у відряджені.
Враховуючи зазначені обставини, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2010 року розгляд апеляційної скарги відкладено.
Беручи до уваги, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі документами.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів, їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача і відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2009 р. по справі № 05/305-09 - без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.10.2005р. сторони уклали договір б/н (далі, Договір), за яким постачальник (відповідач) зобов'язаний поставити, а замовник (позивач) прийняти і оплатити електротехнічне обладнання згідно специфікації № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору строк поставки -протягом 2-х місяців після 100% попередньої оплати.
Згідно п. 3.1 Договору загальна сума договору становить 88700,00 грн.
Позивач здійснив попередню оплату платіжними дорученнями № 758 від 14.10.2005р. на суму 20000,00 грн.; № 764 від 18.10.2005р. на суму 10000,00 грн.; № 785 від 25.10.2005р. на суму 5000,00 грн.; № 864 від 10.11.2005р. на суму 10000,00 грн.; № 920 від 21.11.2005р. на суму 6000,00 грн.; № 936 від 28.11.2005р. на суму 3000,00 грн.; № 951 від 30.11.2005р. на суму 10000,00 грн.; № 101 від 12.12.2005р. на суму 8000,00 грн.; № 48 від 19.01.2006р. на суму 3000,00 грн.№ № 78 від 26.01.2006р. на суму 9600,00 грн.; № 778 від 31.07.2008р. на суму 4100,00 грн., що підтверджується копіями вказаних платіжних доручень.
Відповідач поставив позивачу обладнання тільки на суму 33000,00 грн., про що свідчить копія накладної № 027 від 20.02.2006р.
Таким чином, як було встановлено під час судового розгляду, відповідач не поставив позивачу товар на суму 55700,00 грн.
З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції, беручи до уваги, що відповідач не надав доказів поставки позивачу обладнання на суму 55700,00 грн., або повернення цієї суми, а також мотивованих заперечень, керуючись ст..ст. 525, 526, 693 Цивільного кодексу України, дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що умови договору ним були виконані та поставлено позивачу всі станки передбачені Договором.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування в даній справі є фактичний обсяг поставлених відповідачем станків за Договором.
Предметом поставки було наступне обладнання:
- фрезерний станок 67К20ВФ2 вартістю 25000,00 грн.;
- координатно-шлифовальний станокт32М83СФ10 вартістю 42000,00 грн.;
- плоскошлифовальний станок 3Д711ВФ1 вартістю 13700,00 грн.;
- абразивно-відрізний станок 8Г240 вартістю 8000,00 грн.
При цьому, п. 1.2 Договору сторонами погоджено його строк дії - до 31.12.2005р. Але, незважаючи на те, що строк дії Договору закінчився, сторони шляхом вчинення подальших конклюдентних дій продовжили його дію, що в свою чергу відповідає приписам статті 11 Цивільного кодексу України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 13-23) на загальну суму 88700,00 грн., в яких підставою перерахування грошових коштів відповідачу зазначено «передплата за обладнання згідно дог. б/н від 14.10.2005р.».
Накладна № 027 від 20.02.2006р. (а.с. 12), яка також містить посилання на договір б/н від 14.10.2005р., підтверджує факт передачі позивачу лише 2-х станків: фрезерний станок 67К20ВФ2 вартістю 25000,00 грн. та абразивно-відрізний станок 8Г240 вартістю 8000,00 грн.
Докази передачі відповідачем позивачу координатно-шлифовального станку 32М83СФ10 вартістю 42000,00 грн. та плоскошлифовального станку 3Д711ВФ1 вартістю 13700,00 грн. в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду також не представлені.
Посилання відповідача під час судового розгляду на те, що спірні станки знаходяться на території ДП НДІ «ХЕМЗ»за договором відповідального зберігання № 16 від 20.02.2006р., який було укладено між позивачем, ЗАТ «Елтехком»та ДП НДІ «ХЕМЗ», не заслуговують на увагу, оскільки зазначені твердження документально не обґрунтовані.
До того ж, в судовому засіданні апеляційної інстанції СПД ФО ОСОБА_2 підтвердив, що документальні докази передачі спірного обладнання саме позивачу у нього відсутні.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, а судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем було передано позивачу обладнання на суму 33000,00 грн.
Сторонами було укладено договір на поставку електротехнічного обладнання.
Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він сплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За приписами частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, колегія суддів визнає матеріальну та документальну обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлене обладнання в сумі 55700,00 грн., в свою чергу відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2009 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 662, 670, 693 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2009 р. по справі № 05/305-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 07 квітня 2010 року.
Головуючий суддя Істоміна О. А.
Судді Такмаков Ю.В.
Плужник О.В.