Справа № 420/342/20
20 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення від 16.12.2019 року протокол №29 щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду 16 січня 2020 року з позовом звернувся ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення від 16.12.2019 року протокол №29 щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити з 13.09.2019 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою від 20 січня 2020 року цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено перше судове засідання на 19 лютого 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що рішення №29 від 16.12.2019 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи з посиланням на те, що на одному тракторі працювали два трактористи- машиністи, а тому у позивача нібито відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Так, позивач зазначив, що загальний стаж роботи позивача відповідно до рішення від 16.12.2019 року №29 складає 32 роки 4 місяці та 8 днів, у період з 1982 року по 2005 рік позивач працював в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області в колгоспі «Путь к комунізму», яке було реорганізовано в КСП «Трояни», а потім - в СВК «Агрофірма «Буджак», діяльність яких була безпосередньо пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва і тваринництва, у зазначений період часу на протязі всього польового періоду та на протязі всього календарного року позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, що є підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора.
Також, позивач зазначив, що у міжсезонний період позивач та його напарник не були зайняті польовими роботами, але виконували роботи по ремонту трактора, іншої закріпленої за ними сільськогосподарської техніки, перевезенню кормів для тваринної ферми та таке інше, тобто всі роботи, які виконував позивач та його напарник були пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора. Наявність фахової кваліфікації позивача підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 та атестатом №7986 про закінчення СПТУ №10 в с. Теплиця Арцизького району Одеської області за фахом «Тракторист-машиніст 3 класу».
Також позивач зазначив, що відповідачем не було дотримано процедури розгляду його заяви, а саме: заяву було розглянуто за відсутності позивача, без повідомлення про дату, час та місце її розгляду. Тому позивач був позбавлений дати пояснення, додаткові відомості, заявити клопотання.
До суду 10 лютого 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що згідно з зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідок для призначення (перерахунку) пенсії встановлено факт роботи на пільговій посаді не повний польовий період, тобто виявлено, що за одним трактором було закріплено два тракториста. На думку відповідача, вказаний факт виключає безпосередню зайнятість позивача у виробництві с/г продукції протягом повного польового періоду. З таких обставин відповідач вважає, що відсутні підстави врахувати період з 1982 по 2005 рік для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відповідач вважає, що факт протиправних дій щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.3 ст. 114 Розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» відсутній, оскільки позивачем не надано документів, які підтверджують пільговий стаж тракториста-машиніста.
Позивач не надав суду відповідь на відзив.
Також до суду 10 лютого 2020 року надійшла належним чином засвідчену копія пенсійної справи позивача.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 19 лютого 2020 року відкладено розгляд справи на 12 березня 2020 року на 15 годину 00 хвилин, у зв'язку з неявкою сторін.
На відкрите судове засідання, призначене на 12 березня 2020 року, сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце призначення судового засідання.
До суду 11 березня 2020 року (вхід. №ЕП/2331/20) від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Також до суду 21 лютого 2020 року (вхід. №1750/20) від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 (а.с.9).
Згідно з записів у трудовій книжці № НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 01.08.1980 року по 24.02.2006 року перебував в членах колгоспу «Путь к комунізму», який був реорганізований в КСП «Трояни», «Агрофірма «Буджак» (а.с.50-55). З 1982 року по 2005 рік позивач працював трактористом.
Наявність фахової кваліфікації позивача підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 та атестатом №7986 від 27.08.1980 року про закінчення СПТУ №10 в с. Теплиця Арцизького району Одеської області за фахом «Тракторист-машиніст 3 класу».
У трудовій книжці зафіксовані виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві, а саме: 1982 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві складає 200, позивачем виконано - 225; у 1985 році 230, позивачем виконано - 257; у 1986 році - 230, позивачем виконано - 312; у 1987 році 230, виконано - 283; у 1988 році - 230, виконано - 263; у 1989 році - 230, виконано -263; 1990 році - 230, виконано - 284; у 1991 році - 230, виконано - 275; у 1992 році - 230, виконано - 300; у 1993 році - 230, виконано 267; у 1994 році - 230, виконано- 320; у 1995 році - 230, виконано 309; у 1996 році - 230, виконано - 314; у 1997 році 160, виконано -302; у 1998 році - 160, виконано - 306; у 1999 році - 160, виконано - 229; у 2000 році 160, виконано - 245; у 2001 році - 160, виконано -113; у 2002 році - 160, виконано- 191; у 2003 році - 180, виконано 170; у 2004 році 180, виконано - 309; у 2005 році - 180, виконано 157.
Архівною довідкою Відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» від 27 червня 2019 року вих. №993/05-23, виданої ОСОБА_1 підтверджено, що відповідно особового рахунку №5049 він дійсно працював в колгоспі «Путь к комунізму» (КСП «Трояні», СПК «Агрофирма «Будак» с. Нові Трояні Болградського району Одеської області) у період з 1980 року по 2005 роки на посаді тракториста, із зазначенням прийнятого колгоспом річного мінімуму та виконаного позивачем мінімуму, що відповідає даним зазначеним у трудовій книжці позивача (а.с.56).
Також, архівною довідкою Відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» від 27 червня 2019 року вих. №996/05-23, виданої ОСОБА_1 підтверджено, що в трудовому архіві Болградської райони ради на державному зберіганні знаходяться первинні документи ліквідованого сільськогосподарського виробничого кооперативу (СПК) «Агрофірма «Буджак» с. Нові Трояни Болградського району Одеської області, а саме: подорожні листи трактористів колгоспу по особовому складу у період з 1997-2005 роки (а.с.57).
Також Відділом «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» видано позивачу архівну довідку від 27.06.2019 року № 995/05-23 із історичної довідки справи фонду № Р-20/Т сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Буджак» (а.с. 58).
Суд встановив, що позивач подав до пенсійного органу заяву про призначення пенсії за віком як тракторист- машиніст від 17.09.2019 року (а.с. 42), додавши до заяви довідку війсккомату, довідку про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, довідку про зміну назви організації № 995/05-23, вище перелічені документи на підтвердження наявного трудового стажу (№ № 93/05-23, 996/05-23), паспорт, що підтверджено розпискою-повідомленням (а.с. 43).
Матеріалами справи підтверджено, що ГУПФУ в Одеській області проведено перевірку обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії шляхом ознайомлення з архівними документами та складено довідку №12175 від 16.10.2019 року, відповідно до якої встановлено, що при перевірці книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за період 1982-2005 встановлено, що ОСОБА_1 працював в колгоспі «Путь к комунізму» (КСП «Трояни», «Агрофірма «Буджак»), значився в тракторної бригаді № 1, посада «тракторист». Перевіркою встановлено, що за весь період значився на тракторі з ОСОБА_2 або з ОСОБА_3 , або з ОСОБА_4 .
Перевіркою розрахункових листів трактористів-машиністів за 2001 рік дані на позивача відсутні. У перевіряємій довідці за період 1983, 1984 рік посада зазначена «-//-», крім служби в Радянській армії. Також у довідці зазначено, що не має нарахування заробітної плати за періоди: 1998 рік, травень 1999 року, січень, жовтень 2000 року, з січня по серпень 2001 року, з січня по травень 2002 року, жовтень 2002 року, з серпня по жовтень 2003 року, з січня по квітень 2005 року (в окремих періодах є нарахування заробітної плати менше мінімального розміру). Також відсутні відомості по спеціальному стажу в періодах 1999, 2001. Код підстави для обліку спецстажу не вказаний в 2003.
На підставі викладеного, ГУ ПФ України в Одеській області зроблений у довідці такий висновок: крім періоду служба в Радянської армії у 1983 - 1984 рр., в перевіряємий період за 1983 рік, 1984 рік посада зазначена «-//-». Довідка №993/05-23 від 26.06.2019 року підлягає заміні у 10 термін з подальшим направленням до Болградського відділу обслуговування громадян ГУПФУ в Одеській області (а.с.58-60).
Суд встановив, що 28 листопада 2019 року комісією при ГУПФУ в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду заяви позивача (протокол №11), відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на посаді тракториста-машиніста з 1982 року по 2005 рік відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне старування», оскільки за одним трактором, який працює у виробництві сільськогосподарської продукції закріплено 2 трактористи за весь період роботи (а.с.11).
Листом ГУПФУ в Одеській області від 16.12.2019 року вих. №4912/038 надіслано позивачу рішення з протоколу від 28.11.2019 року №11 (а.с.10).
Також, суд встановив, що 16.12.2019 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №29 від 16.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки у позивача відсутній пільговий стаж для призначення пенсії, оскільки за даними перевірки за одним трактором закріплено 2 тракториста за весь період його роботи, загальний стаж повивача складає 32 роки 04 місяці та 8 днів. Це рішення було надіслано на адресу позивача листом від 24.12.2019 року вих. №5042/03-8 (а.с.12-14).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи, що мають значення для розгляду та вирішення справи, дослідивши рішення про відмову в призначенні пенсії №29 від 16.12.2019 року та документи подані позивачем для призначення зазначеної пенсії, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови призначення пенсій за віком.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Суд встановив, що 12 вересня 2019 року позивачу виповнилося 55 років, на час звернення із заявою про призначення пенсії від 17.09.2019 року, він має загальний стаж 32 років 04 місяця 8 днів.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок).
Відповідно до п.1-2 цього Порядку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з п. 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Так, позивач зазначає, що у період з 1982 року по 2005 рік він працював в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області в колгоспі «Путь к комунізму», реорганізованого в КСП «Трояни», потім в СВК «Агрофірма «Буджак», діяльність яких була безпосередньо пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва і тваринництва. У зазначений період часу на протязі всього польового періоду та на протязі всього календарного року, позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, що є підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора».
Також, позивач зазначив, що у міжсезонний період позивач та його напарник не були зайняті польовими роботами, але виконували роботи по ремонту трактора, іншої закріпленої за ними сільськогосподарської техніки, перевезенню кормів для тваринної ферми та таке інше, тобто всі роботи, які виконував позивач та його напарник були пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора.
Позивач має фахову спеціальність, що підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 та атестатом №7986 про закінчення СПТУ №10 в с. Теплиця Арцизького району Одеської області за фахом «Тракторист-машиніст 3 класу».
Відповідач не заперечує факт роботи позивача трактористом та виконання робіт, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора.
Однак, трудовий стаж позивача на посаді тракториста за період 1982 року по 2005 року не зарахований як пільговий, оскільки за даними перевірки за одним трактором, який працював у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі було закріплено 2 трактористи за весь період його роботи.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відмовляючи у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідач виходив з того, що при встановленні стажу роботи в колгоспі після 1965 року, якщо член не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової діяльності в громадському господарстві враховується час роботи за фактичною тривалістю, тобто загальна кількість вихододнів ділиться на 25, 4 та підстав зарахування стажу роботи трудової книжки колгоспника повними роками не має, адже позивачу необхідно зараховувати фактичну кількість відпрацьованих днів. Але, на думку відповідача, особа не виконувала встановлену норму необхідну для відпрацювання трудоднів, а тому у позивача відсутній пільговий стаж, у зв'язку з чим він не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд не погоджується із зазначеним висновком пенсійного органу, з огляду на таке.
Як встановлено судом, у трудовій книжці позивача є записи про те, що ОСОБА_1 у період з 01.08.1980 року по 24.02.2006 року перебував в членах колгоспу «Путь к комунізму», який був реорганізований в КСП «Трояни», «Агрофірма «Буджак» (а.с.50-55).
З 1982 року по 2005 рік позивач працював трактористом.
Наявність фахової кваліфікації позивача підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 та атестатом №7986 від 27.08.1980 року про закінчення СПТУ №10 в с. Теплиця Арцизького району Одеської області за фахом «Тракторист-машиніст 3 класу».
У трудовій книжці зафіксовані виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві. Виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві підтверджено також архівною довідкою Відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» від 27 червня 2019 року вих. №993/05-23.
Враховуючи вищенаведені докази, суд доходить висновку, що відповідач помилково не врахував вказані докази та не взяв до уваги, що ОСОБА_1 виконані річні мінімуми трудової участі в громадському господарстві, що підтверджено й трудовою книжкою, й архівною довідкою від 27 червня 2019 року вих. №993/05-23.
Закріплення у колгоспі 2 працівників на одному тракторі не є обставиною, що свідчить про неповний робочий день позивача. Адже, як зазначив позивач у позові, робота тракториста дійсно протікає на відкритому повітрі, пов'язана з впливом на нього метеорологічних факторів, тривалість робочої зміни одного тракториста сягає 10-12 годин на добу. Роботи на посівній могли бути проведені цілодобово. Також до таких робіт входять й роботи з ремонту техніки.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд встановив, що з 1982 року позивач працював трактористом та мав фахову кваліфікацію, що підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 та атестатом №7986 від 27.08.1980 року про закінчення СПТУ №10 в с. Теплиця Арцизького району Одеської області за фахом «Тракторист-машиніст 3 класу».
Тому, суд доходить висновку, що 1983, 1984 роки мають бути зараховані до пільгового стажу позивача, адже у довідці № 12175 від 16.10.2019 року ГУ ПФ України в Одеській області вказано, що цей період є періодом служби позивача в Радянської армії.
Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці зафіксовані виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві у період з 1982 року по 2005 рік та виконання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві підтверджено також архівною довідкою Відділу «Об'єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» від 27 червня 2019 року вих. №993/05-23, суд доходить висновку, що рішення від 16.12.2019 року №29 щодо відмови у призначенні пенсії є протиправним та належить скасуванню, а тому в цій частині позовні вимоги позивача належать задоволенню.
Також суд доходить висновку, що належать задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання призначити з 13.09.2019 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на таке.
З вище встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позивачем надано повний пакет документів на підтвердження свого трудового та пільгового стажу.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Суд встановив, що 12 вересня 2019 року позивачу виповнилося 55 років. Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 17.09.2019 року, тобто у строк встановлений ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання призначити йому пенсію з 13.09.2019 року є обґрунтованими та належать задоволенню.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, у свою чергу, позивачем надані всі докази на підтвердження своїх доводів, тому позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд доходить висновку, що належать стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681,60 грн., у розмір який підлягав сплаті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення від 16.12.2019 року протокол №29 щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) №29 від 16.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) призначити з 13.09.2019 року ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне старування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят одну гривню 60 копійок) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.