Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 березня 2020 р. Справа № 520/13005/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Куриленко Н.В.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Голуб В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №2696/к від 20.11.2019 року про накладення на головного державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Комар Ганну Володимирівну дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Харківській області №2696/к від 20.11.2019 року протиправно застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом, вважає його протиправним, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, застосовано за відсутності правових підстав, враховуючи те, що позивач працює в органах Державної виконавчої служби з 2003 року, стаж Державіної служби становить 16 років, за вказаний період роботи до дисциплінарної відповідальності не притягався, в 200 році оголошено подяку за зразкове виконання службових обов'язків (наказ № 2121/4 від 13.12.2011 року). Проте, вказані обставини при накладенні стягнення та винесення оскаржуваного наказу враховані не були.
Також зазначив, що висновки дисциплінарної справи, в ході якого встановлено порушення з боку ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки при виконанні виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію усього майна ОСОБА_2 на користь держави, не вжито заходів щодо отримання відповідної інформації в Харківському БТІ для проведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 з метою її подальшої реалізації та звернення стягнення на таке майно, яке належить на праві приватної власності боржнику, ОСОБА_2 , також не відповідають дійсності, оскільки позивачем були вжиті заходи щодо виявлення майна боржника, що належить йому на праві власності шляхом отримання інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких право власності за боржником не зареєстровано. Щодо звернень для дотримання відповідної інформації до Харківського БТІ зазначив, що особа вважається власником об'єкта нерухомості лише коли у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься відповідний запис про реєстрацію права власності на це майно. Запису про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 в реєстрах не містилося. Отже, в ході виконання виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року в рамках ВП № 58767698 здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що слугувало підставою для повернення виконавчого документа стягувачу за постановою від 07.06.2019 року ВП №58767698. Крім того, зазначив, що вказана постанова про повернення є лише проектом, не містить печатки та не тягне за собою негативних наслідків.
Позивач наголошував на порушенні процедури проведення відносно нього дисциплінарного стягнення, оскільки під час проведення дисциплінарного провадження відповідач не забезпечив можливості надання пояснень відносно встановлених порушень. Крім того, у листопаді 2019 року позивачу оголошено догану як головному державному виконавцю міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області, яку він займав з 12.07.2019 року. При винесенні постанови від 07.06.2019 року ВП №58767698 про повернення виконавчого документа він обіймав посаду головного державного виконавця міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області. Просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09.12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі у відповідності до статті 262 КАС України. Призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов.
28.12.2019 року (Вх. № 01-26/86696/19) представником відповідача надано до суду відзив на позов (Т.1 а.с. 91 - 105), в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість зазначивши, що спірний наказ Головного територіального управління юстиції у Харківській області №2696/к від 20.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани видано на законних підставах у відповідності до положень статті 77 Закону України "Про державну службу", оскільки в ході дисциплінарного провадження комісією встановлено, що головним державним виконавцем Комар Г.В. не було вжито всіх вичерпних заходів щодо отримання відповідної інформації у Харківському бюро технічної інвентаризації та проведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 з метою примусового виконання рішення суду щодо можливості конфіскації майна боржника. Також зауважив, що відсутність запису про право власності в Державному реєстрі прав на квартиру, належну ОСОБА_3 не може слугувати підставою для висновку про відсутність взагалі права власності на цей об'єкт нерухомого майна.
З приводу процедури здійснення дисциплінарного провадження зазначив, що позивачу забезпечено можливість надати письмові пояснення щодо виявлених порушень під час примусового виконання рішення, які позивач надавав та які були враховані комісією та приєднані до матеріалів дисциплінарної справи, а також надано змогу особисто прийняти участь у засіданнях комісії та надавати ще й усні пояснення, чим позивач не скористався. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
09.01.2020 року (Вх. № 0126/1770/20) позивач надав до суду відповідь на відзив (Т.2 а.с. 1 - 3), в якій підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві та додатково зазначив, що ним вірно зроблено висновок про відсутність станом на 07.06.2019 року за боржником майна, яке підлягає конфіскації і винесено проект постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Також зазначив, що листи про засідання дисциплінарної комісії не отримував, в телефонному режимі про засідання ніхто не повідомляв, у зв'язку з чим не мав можливості скористатися своїм правом бути присутньою на засідання дисциплінарної комісії, надати запитувані пояснення. За матеріалами дисциплінарного провадження подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани підписано головою дисциплінарної комісії Левченко І ОСОБА_4 В ОСОБА_4 , тоді як і оскаржуваний наказ також підписано Левченко І.В., яка на той момент виконувала обов'язки начальника ГТУЮ у Харківській області, тобто однією особою, що на думку позивача свідчить про потенційний конфлікт інтересів та ставить під сумнів обґрунтованість оскаржуваного наказу.
21.01.2020 року (Вх. № 01-26/5156/2020) представником третьої особи надано до суду письмові пояснення (Т.2 а.с. 4 - 10), в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що наведені в позовній заяві підстави для скасування позову щодо відсутності та не суттєвості порушень, що встановлені перевіркою виконавчого провадження в рамках Закону України “Про виконавче провадження” є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження відносно позивача.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги та доводи позовних вимог, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце якого повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. Просив суд розглядати справу без його участі та зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує.
Дослідивши матеріали справи, зміст відзиву на позов, заслухавши в судовому засідання пояснення позивача а також представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що головним державним виконавцем міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Комар Ганною Володимирівною (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) винесено постанову від 08.04.2019 року ВП №58767698 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконння виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію усього майна, належного на праві власності засудженому ОСОБА_2 на користь держави (Т.2 а.с. 16).
На підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", постановою державного виконавця Комар Г.В. від 07.06.2019 року ВП №58767698 повернуто стягувачу виконавчий лист № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави, оскільки у боржника відсутнє майно, належне йому на праві власності та яке підлягає конфіскації (а.с. Т.2 а.с. 45).
Судом встановлено, що начальником відділу міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Здоровко О.І. здійснено перевірку законності виконавчого провадження ВП №58767698 з примусового виконання виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави, за результатами якої винесено постанову від 03.07.2019 року ВП №58767698 про перевірку виконавчого провадження.
За результатами перевірки начальником відділу міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Здоровко О.І. 03.07.2019 року винесено постанову, якою скасовано постанову державного виконавця Комар Г.В. від 07.06.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Визнано дії державного виконавця Комар Г.В. при виконання виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави такими, що суперечать вимогам ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження". Зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом (Т.2 а.с. 47 - 50).
В постанові зазначено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Проте, в порушення ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Комар ОСОБА_5 не вжито заходів щодо отримання в Харківському БТІ відповідної інформації, не проведено опису та арешту квартири боржника з метою її подальшої реалізації, а навпаки вказано, що у боржника відсутнє майно та без законних підстав повернуто виконавчий лист стягувачу.
На підставі подання начальника міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 03.07.2019 року №31508, ГТУЮ у Харківській області винесено наказ від 10.07.2019 року № 1570/к про ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 107 - 112).
В період проведення дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного виконавця міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області (наказ ГТУЮ у Харківській області від 11.07.2019 року № 1605/к) та призначено на рівнозначну посаду головного державного виконавця міськрайонного ВДВС по Харківському району та м. Люботину ГТУЮ у Харківській області (наказ ГТУЮ у Харківській області від 11.07.2019 року № 1606/к) (Т.1 а.с. 171 - 172).
Так, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи стосовно головного державного виконавця міськрайонного ВДВС по Харківському району та м. Люботину ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 щодо неналежного виконання посадових обов'язків дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Харківській області складено висновок від 08.11.2019 року, в якому зазначено, що державним виконавцем не вжито вичерпних заходів примусового виконання виконавчого листа, не встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , на яку ухвалою Київського районного суду м. Харкова № 640/18025/14-к від 16.10.2014 року накладено арешт (копія вказаної ухвали містилася в матеріалах виконавчого провадження), що потягло невиконання виконавчого листа та як наслідок, боржник ( ОСОБА_2 ) не поніс встановленого вироком суду покарання (Т.1 а.с. 204 - 209).
Аналізуючи матеріали дисциплінарної справи, комісія дійшла висновку що головним державним виконавцем ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме неналежне виконання посадових обов'язків. Отже, наявні підстави для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.
За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія дійшла висновку рекомендувати начальнику ГТУЮ у Харківській області застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з чим 11.11.2019 року внесено подання про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.
Так, наказом ГТУЮ у Харківській області №2696/к від 20.11.2019 року накладено на головного державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Комар Ганну ОСОБА_6 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани (а.с. 219 - 220).
Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Харківській області від 11.11.2019 року, матеріали дисциплінарної справи.
Не погоджуючись із наказом ГТУЮ у Харківській області №2696/к від 20.11.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом та вважає, що він підлягає скасуванню, з декількох підстав: 1) при виконанні виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію усього майна ОСОБА_2 на користь держави позивачем були вжиті заходи щодо виявлення майна боржника, що належить йому на праві власності, та отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких право власності за боржником не зареєстровано, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що унеможливлювало виконання виконавчого листа та слугувало підставою для його повернення стягувачу згідно ч.1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження»; 2) відповідачем порушено процедуру проведення дисциплінарного стягнення.
Щодо вжиття державним виконавцем ОСОБА_1 достатніх заходів з примусового виконання виконавчого листа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року та підстав повернення виконавчого листа стягувачу без виконання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції від 19.01.2019 року, яка діяла на момент надходження виконавчого документа до виконання) (далі - Закон № 1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII (в редакції від 28.08.2018 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1403-VIII), примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно ст. 3, Закону № 1403-VIII, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, п.6 ч.3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.1 та 8 ст. 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Судом встановлено, що головним державним виконавцем міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Комар Ганною Володимирівною отримано виконавчий лист № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію усього майна, належного на праві власності засудженому ОСОБА_7 В ОСОБА_4 на користь держави, на підставі якого постановою від 08.04.2019 року ВП №58767698 відкрито виконавче провадження.
Разом з виконавчим документом до відділу супровідним листом № 74 від 28.03.2019 року (Вх. № 2140 від 01.04.2019) також направлено наступні документи: копії ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2014 року по справі № 640/18025/14-к, вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.07.2015 року по справі № 644/4252/15-к, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.09.2016 року по справі № 644/4252/15-к, ухвали Харківського апеляційного суду від 13.03.2019 року № 644/4252/15-к, довідка Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.03.2019 року № 644/4252/15-к/74, інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційні довідки з Реєстру права власності на нерухоме майно (Т.1 а.с. 116 - 134).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2014 року по справі №640/18025/14-к накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить підозрюваному ОСОБА_2 на праві приватної власності, з метою забезпечення виконання рішення в частині можливої конфіскації майна. В ухвалі зазначено, що згідно довідки Харківського БТІ № 5249 від 23.07.2014 року право приватної власності на вказану квартиру встановлено за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу (Т.1 а.с. 116 - 117).
Отже, в матеріалах виконавчого провадження ВП №58767698 з виконання виконавчого документа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 (боржника) на користь держави (стягувача), містися документи, які підтверджують той факт, що боржник є власником нерухомого майна.
Проте, при наявності в матеріалах такої інформації, посилаючись на п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Комар Г.В. винесена постанова від 07.06.2019 року ВП №58767698 про повернення стягувачу виконавчого документа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави, що свідчить про те, що при виконанні виконавчого документа позивачем не було вжито в повному обсязі заходів примусового виконання судового рішення щодо конфіскації майна засудженого (боржника), не досліджено в повному обсязі наданих разом з виконавчим листом документів, зокрема, ухвали суду від 16.10.2014 року по справі №640/18025/14-к.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, при наявності інформації про належність на праві приватної власності боржнику нерухомого майна, яке може бути конфісковано, підстав для винесення постанови від 07.06.2019 року ВП №58767698 про повернення виконавчого документа стягувачу, передбачених п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у державного виконавця не було.
В постанові про повернення виконавчого документа зазначено, що в ході виконання виконавчого документа державним виконавцем встановлено, що відповідно до довідки Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол про накладення арешту на майно боржника, опис майна чи відсутність майна, яке підлягає опису. Перевіркою встановлено, що у боржника, ОСОБА_2 , відсутнє майно, належне йому на праві власності та яке підлягає конфіскації (а.с. Т.2 а.с. 45).
Суд зауважує, що довідка Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.03.2019 року № 644/4252/15-к/74 (Т.1 а.с. 115) дійсно містить таку інформацію. Проте, зважаючи на те, що в матеріалах виконавчого провадження також містилися інші дані, які свідчили про наявність у боржника на праві приватної власності нерухомого майна, на яке можливо було звернути стягнення на виконання виконавчого документа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року на користь держави, державний виконавець з незрозумілих причин віддав перевагу даним довідки.
В оскаржуваному наказі ГТУЮ у Харківській області №2696/к від 20.11.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, зазначено, що в порушення ст. ст. 18, 48 Закону № 1404-VIII державним виконавцем не було вжито заходів щодо отримання з Харківського БТІ інформації з метою встановлення належності квартири боржнику (Т.1 а.с. 20).
В позовній заяві позивач стверджував, що право власності на нерухоме майно (в даному випадку, боржника на квартиру) в обов'язковому порядку має бути зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Натомість, отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та виїзд за адресою проживання боржника свідчив, що у боржника відсутні об'єкти нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення та яке підлягає конфіскації (Т.2 а.с. 21 - 24, 35 - 43). Отже, на думку позивача, ним було вчинено всіх заходів, спрямованих на виявлення у боржника майна, належне йому на праві власності, на яке можливо звернути стягнення та накласти арешт.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Згідно п.1, 2 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції, яка діяла на момент виконання виконавчого документу) (далі - Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Відповідно до ч.2, 3, абз.5 ч. 5 ст. 3 вказаного Закону № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Згідно п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» № 1878-VI встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, до 01.01.2013 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації. З 01.01.2013 року здійснюється державна реєстрація права власності із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно одночасно з вчиненням нотаріальної дії.
За змістом ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2014 року по справі № 640/18025/14-к право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 встановлено за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу. Реквізитів договору не зазначено.
Як свідчать матеріали справи, вже після винесення постанови від 07.06.2019 року ВП №58767698 про повернення стягувачу виконавчого документа № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, позивачем було направлено запит директору КП «Харківське БТІ» від 08.07.2019 року № 32791В-5 про надання правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 .2 а.с. 52).
Листом КП «Харківське БТІ» від 13.08.2019 року № 9924-04-08/19 повідомлено позивача що право власності на вказану в запиті квартиру зареєстровано Харківським БТІ за ОСОБА_2 . За договором купівлі - продажу від 19.05.2001 року, ОСОБА_8 (Продавець) продала, а ОСОБА_2 (Покупець) купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 .2 а.с. 53 - 55).
Враховуючи, що договір купівлі - продажу, на підставі якого боржником було придбано квартиру, укладений у 2001 році, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 (боржником) Харківським БТІ, тому можна зробити висновок, що реєстрація права власності на цей об'єкт не проводилась шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, твердження позивача стосовно того, що договір купівлі - продажу укладений у 2014 році та відомості щодо державної реєстрації права власності боржника на квартиру мають бути в обов'язковому порядку внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Реєстру прав власності на нерухоме майно, є безпідставними та необґрунтованими.
Суд вважає безпідставними твердження позивача що відповідачем протиправно не взято до уваги при винесенні оскаржуваного наказу запит до Харківського БТІ про надання правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 та відповідь БТІ, оскільки з таким запитом позивач звернувся вже після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Суд зауважує, що відсутність запису про право власності в Державному реєстрі прав або в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на квартиру, належну ОСОБА_3 не може слугувати підставою для висновку державного виконавця про відсутність взагалі права власності на цей об'єкт нерухомого майна. Відомості реєстрів не встановлюють право власності, а лише можуть підтверджувати факт реєстрації права власності на нерухоме майно.
Слід також зазначити, що в матеріалах справи містяться Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформовані ОСОБА_1 08.04.2019 року, від 07.06.2019 року (Т.2 а.с. 21 - 24, 39 - 40).
Зі змісту вказаних Витягів вбачається, що у розділі Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (актуальна інформація зі спеціального розділу - актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень) міститься запис про обтяження №7551234 (спеціальний розділ), відповідно до якого на підставі рішення від 03.11.2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16923016, 03.11.2014 року державним реєстратором Харківського міського управління юстиції Бондаренко О.М. накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 . Підстава виникнення обтяження: ухвала Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2014 року у справі № 640/18025/14-к про накладення арешту на майно ОСОБА_2 Суб'єкт обтяження: Київський районний суд м. Харкова (Т.2 а.с. 39).
Тобто, в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявні відомості про обтяження квартири АДРЕСА_1 , яка, як встановлено та підтверджено матеріалами справи, в якій зареєстрований та яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Проте, така інформація була залишена позивачем поза увагою при виконанні виконавчого документа, № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 на користь держави.
Щодо наявності запису про обтяження майна боржника в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.
Згідно положень частини 1 статті 13 Закону № 1952-IV, державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
Пунктом 19 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) встановлено, що державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно ч.3 ст. 13 вказаного вище Закону № 1952-IV, розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.
У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Згідно з пунктом 21 Порядку №1127, у разі проведення державної реєстрації прав без відкриття розділу в Державному реєстрі прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру до відкритого розділу або у випадках, передбачених законом, до спеціального розділу Державного реєстру прав вносить відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Таким чином, з огляду на відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , (тобто відкритого розділу на об'єкт нерухомого майна), обтяження на цю квартиру й було внесено державним реєстратором до спеціального розділу Державного реєстру прав на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2014 року у справі № 640/18025/14-к про накладення арешту на майно ОСОБА_2 , що повністю відповідає вимогам Закону № 1952-IV та Порядку № 1127.
Суд також зауважує, що відповідно до п.3 ч.3 ст. 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Згідно положень ч.5 ст. 18, ч.3 ст. 50 Закону № 1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення .
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» визначено алгоритм дій державного виконавця в разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна та з'ясування належності майна боржнику на праві власності.
Проте, при виконанні виконавчого документа, № 644/4252/15-к від 28.03.2019 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_2 (боржника) на користь держави (стягувача), державним виконавцем Комар Г.В. не було вжито всіх вичерпних заходів щодо встановлення майна боржника, належного йому на праві власності та яке підлягає конфіскації, передбачених ст. ст. 18, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», своєчасно не направлено запит до Харківського бюро технічної інвентаризації, не встановлено належного боржнику майна та не проведено опису № 48 будинку АДРЕСА_4 м АДРЕСА_5 з метою її подальшої реалізації, тобто неналежно виконано свої обов'язки, що слугувало підставою для винесення оскаржуваного наказу та накладання дисциплінарного стягнення.
В судовому засіданні позивач не спростував належними доказами вказаної інформації.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - Положення про АСВП), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256, постанови виконавця виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.
Так, 07.06.2019 РОКУ головним державним виконавцем Комар Г.В. за допомогою АСВП винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №5876798, в якій зазначено підстави повернення виконавчого документа, яка підписана Комар Г.В. та передана начальнику відділу для проставлення печатки органу державної виконавчої служби як завершальної стадії оформлення постанови, що свідчить про завершення виконавчого провадження ВП №5876798.
Таким чином, висновок позивача про те, що постанова не була направлена сторонам та не була скріплена печаткою, є лише проектом та не тягне за собою негативних наслідків є безпідставним та не свідчить про те, що позивач не мав наміру повернути виконавчий документ стягувачу без виконання, оскільки проставлення печатки та направлення постанови сторонам виконавчого провадження є суто формальними діями.
Щодо процедури проведення ГТУЮ у Харківській області відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, слід також зазначити наступне.
Позивач зазначив, що під час проведення дисциплінарного провадження відповідач не забезпечив йому можливості надання пояснень відносно встановлених в ході проведення дисциплінарного провадження відносно нього порушень.
Частиною 1 та абз.6 ч.2 статті 73 Закону України “Про державну службу” встановлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.
Відповідно до статті 75 Закону України “Про державну службу” перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Матеріалами справи підтверджено, що на адресу позивача направився лист дисциплінарної комісії від 17.07.2019 року (Вих. №07.02-06/07.02.-34/814), яким повідомлялося про надання письмових пояснень з підстав та причин дисциплінарного проступку (Т.2 а.с. 175 - 176). 24.07.2019 року та 26.09.2019 року на адресу ГТУЮ у Харківській області надійшли пояснення ОСОБА_1 . Листом від 19.09.2019 року (Вих. № 07.02-06/07.02-34/1082) додатково повідомлено позивача про надання пояснень, який позивачем отримано під особистий підпис (Т.1 а.с. 180 - 181). 26.09.2019 року позивач повторно надав до управляння пояснення по дисциплінарній справі (Т.1 а.с. 183 - 185).
В своєму позові позивач також наголошує, що перебуваючи на лікарняному не мав можливості надати обґрунтовані пояснення та не знав про засідання дисциплінарної комісії.
Суд зауважує, що позивач неодноразово запрошувався на засідання дисциплінарної комісії: листом від 08.10.2019 року (вих. № 07.02-06/07.02-34/1154) на засідання 09.10.2019 року, листом від 21.10.2019 року (вих. № 07.02-06/07.02-34/18) на засідання 23.10.2019 року, листом від 05.11.2019 (вих. № 07.02-06/07.02-34/1282) на засідання 08.11.2019 року.
Як встановлено судом, позивач на засідання дисциплінарної комісії не з'являвся, причин неприбуття не повідомляв, пропозицій щодо перенесення засідань на інші дати не надавав. В судових засіданнях позивач не спростував інформацію стосовно його поінформованості при засідання дисциплінарної комісії та не пояснив причин неявки на такі засідання.
Крім того, листом від 29.09.2019 року дисциплінарної комісії (Вих. № 07.02-06/07.02/34/1255) головного державного виконавця Комар Г.В. повідомлено про необхідність надання пояснень щодо причин не направлення запиту до Харківського міського бюро технічної інвентаризації. Проте, додаткових пояснень щодо запитуваної інформації позивач не надав.
19.11.2019 року (відповідь на лист дисциплінарної комісії від 12.11.2019 року) позивач надав письмові пояснення.
Отже, належними доказами підтверджено, що позивачу було достеменно відомо про проведення стосовно неї дисциплінарного провадження, протягом значного часу позивач мав можливість надати відповідачу свої пояснення, відповідачем було забезпечено можливість ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу виявлених порушень під час примусового виконання рішення, які були враховані комісією та приєднані до матеріалів дисциплінарної справи, а також надано змогу особисто прийняти участь у засіданнях комісії та надати усні пояснення.
Таким чином, твердження позивача про те, що її право було обмежено під час здійснення дисциплінарного провадження, є безпідставним та не обґрунтованим, тому не приймається судом до уваги.
В позовній заяві позивач стверджує, що при накладенні стягнення та винесення оскаржуваного наказу пом'якшуючі обставини (відсутність застосування дисциплінарних стягнень, тривалий строк роботи в державному органі, заохочення), відповідачем враховані не були.
Відповідно до 12 Закону № 1403-VIII, контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті 6 цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Відповідно до ч. 1, п.5 ч.2 ст. 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступкам є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно ч.1 та ч.3 ст. 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч.1 та 2 ст. 77 вказаного Закону).
Враховуючи, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи комісія дійшла висновку, що в діях державного виконавця ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону № 889-VIII - неналежне виконання посадових обов'язків, за яке відповідно до ч.3 ст. 66 Закону № 889-VIII застосовується лише один вид дисциплінарного стягнення - оголошення догани, що і було зроблено відповідачем оскаржуваним наказом.
Отже, твердження позивача в цій частині також є спростованими.
З приводу потенційного конфлікту інтересів при винесенні оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
За матеріалами дисциплінарного провадження, висновок дисциплінарної комісії від 08.11.2019 року та подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани підписано головою дисциплінарної комісії ОСОБА_9 11.11.2019 року подання за підписом голови дисциплінарної комісії було направлено на розгляд суб'єкту призначення для прийняття відповідного рішення у відношенні позивача.
Як свідчать матеріали справи, начальником ГТУЮ у Харківський області є Єгорова-Луценко ОСОБА_10 , перший заступник ОСОБА_9 , заступники - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . З 11.11.2019 року по 22.11.2019 року начальник управління Єгорова- ОСОБА_13 перебу вала у відпустці. Наказом Головного територіального управління юстиції у Харківській області №1931/6 покладено обов'язки начальника управління: з 11.11.2019 року по 18.11.2019 року на ОСОБА_12 , з 19.11.2019 року по 22.11.2019 року на ОСОБА_9 наказом Міністерства юстиції України № 3357/к від 18.11.2019 року звільнено ОСОБА_12 з займаної посади. Так, з 11.11.2019 року по 21.11.2019 року ОСОБА_11 перебував у відпустці (наказ ГТУЮ у Харківській області від 08.11.2019 року № 1901/6) (Т.1 а.с. 229 - 232).
Отже, оскаржуваний наказ №2696/к від 20.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани було підписано ОСОБА_9 , яка на той момент виконувала обов'язки начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Отже, в діях ОСОБА_9 не було приватного інтересу, оскільки при підписанні висновку дисциплінарної комісії від 08.11.2019 року, подання про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани від 11.11.2019 року, а також винесенні та підписанні оскаржуваного наказу №2696/к від 20.11.2019 року вона виконувала свої службові обов'язки.
Таким чином, твердження позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до положень ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ №2696/к від 20.11.2019 року про накладення на головного державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Комар Ганну Володимирівну дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани є правомірним, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34859512, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002), третя особа: Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 41430641, адреса: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під., 6 пов.) про визнання незаконним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2020 року.
Суддя О.В.Шевченко