Справа №487/1319/20
Провадження №1-кс/487/1604/20
05.03.2020
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
02.03.2020 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У скарзі заявник посилався на те, що 12.02.2020 він подав до ТУ ДБР у м. Миколаєві заяву про вчинення злочину, яка зареєстрована за вх. №552-ПЗ від 24.02.2020. ОСОБА_3 в даній заяві зазначає, що прокурор ОСОБА_6 та слідчий ОСОБА_7 вчинили злочинні дії, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 2. ст. 372 КК України.
Проте, згідно листа ТУ ДБР у м. Миколаєві за №04.8/552-ПЗ від 26.02.2020 ОСОБА_3 відмовлено у внесенні вищевказаних відомостей до ЄРДР. Вважаючи вищевказану бездіяльність слідчих ТУ ДБР незаконною та такою, що порушує його права, останній звернувся до суду з даною скаргою та просив зобов'язати уповноважених осіб вищезазначеного органу внести відомості викладені у його заяві від 12.02.2020 до ЄРДР.
ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.
Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві в судове засідання не з'явився, проте його відсутність, згідно частини 3 статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, вислухавши заявника і його адвоката та дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, встановлений главою 26 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що 12.02.2020 ОСОБА_3 подав до ТУ ДБР у м. Миколаєві заяву про вчинення злочину, яка зареєстрована за вх. №552-ПЗ від 24.02.2020. В даній заяві останній зазначає, що прокурор ОСОБА_6 та слідчий ОСОБА_7 вчинили злочинні дії, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 2. ст. 372 КК України. А саме зазначив серед іншого, що прокурор ОСОБА_6 та слідчий ОСОБА_7 здійснюючи досудове розслідування, за попередньою змовою між собою, діючи поза межами повноважень встановленими КПК України з мотивів помсти заявнику за його активну позицію проти незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, вирішили обвинуватити його у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України та зловживаючи своїми повноваженнями направили незаконний обвинувальний акт відносно останнього до суду з метою приховати свої злочинні дії, так як тепер у цьому кримінальному провадженні може поставити крапку виключно суд.
Згідно листа ТУ ДБР у м. Миколаєві за №04.8/552-ПЗ від 26.02.2020 ОСОБА_3 відмовлено у внесенні вищевказаних відомостей до ЄРДР.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України,Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Таким чином, КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.
Нормами КПК України не передбачено іншого порядку перевірки обставин викладених у заяві, повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення, окрім як проведення досудового розслідування, яке, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а виходячи із загальних засад кримінального провадження - всебічність, повнота та неупередженість дослідження обставин кримінального провадження є обов'язком прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, встановити наявність або відсутність події кримінального правопорушення, встановити наявність чи відсутність в діянні складу кримінального правопорушення можливо лише шляхом здійснення досудового розслідування у встановленому законом порядку.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР.
Як встановлено в ході судового розгляду, СУ ГУНП в Миколаївській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150030001419 від 18.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України під процесуальним керівництвом старшого групи прокурорів - прокурора ОСОБА_6 .
У даному кримінальному провадженні 24.09.2019 ОСОБА_3 повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
22.10.2019 слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування.
23.10.2019 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
04.12.2019 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва задоволено заяву про відвід від участі у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_8
09.12.2019 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва, скасовано повідомлення про підозру від 24.09.2019 за скаргою ОСОБА_3 .
Надалі, прокурором ОСОБА_6 17.12.2019 було подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу слідчого судді.
Цього ж дня, 17.12.2019 слідчий ОСОБА_7 , виносить постанову про поновлення досудового розслідування в порядку ст. 282 КПК України та за погодженням з прокурором ОСОБА_6 вручає ОСОБА_3 повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні з новою кваліфікацією дій за ч. 4 ст. 185 КК України.
28.12.2019 прокурор ОСОБА_6 направляє обвинувальний акт у кримінальному провадженні до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Проте, 27.01.2020 Миколаївський апеляційний суд залишив без змін ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.12.2019, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
В подальшому, вже після направлення обвинувального акту до суду, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.02.2020 задоволено клопотанням захисника ОСОБА_9 про відведення прокурора ОСОБА_6 від процесуального керівництва у кримінальному провадженні за №12018150030001419 від 18.04.2018.
У зв'язку з цим, із заяви ОСОБА_3 від 12.02.2020 встановлено, що вона містить короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, тобто містить відомості, достатні для внесення до ЄРДР (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Крім того, слідчий суддя критично відноситься до твердження слідчого ОСОБА_5 про те, що Першим СВ СУ ТУ ДБР у м. Миколаєві вже здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019150000000052 від 30.08.2019 за ч. 2 ст. 365 КК України за фактом перевищення влади або службових повноважень службовими особами Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області під час здійснення ними досудового розслідування кримінального провадження №12018150030001419 від 18.04.2018, оскільки відомості, які містяться у заяві ОСОБА_3 про вчинення злочину від 12.02.2020 хоч і відносяться до кримінального провадження №12018150030001419 від 18.04.2018, проте відображають зовсім інші події і обставини.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою ОСОБА_3 від 12.02.2020 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати розслідування, про що письмово повідомити ОСОБА_3 та надати йому витяг з ЄРДР.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1