Справа № 278/459/20
Провадження №3/278/296/20
Іменем України
28 лютого 2020 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І. В. розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №403427 від 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання і становить 23208 гривень 50 копійок.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та щиро розкаявся.
Відповідно до ч.2 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем проживання порушника.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне і повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, приходжу до висновку про наступне.
Статтею 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Окрім особистого визнання вини, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №403427 від 13 лютого 2020 року, розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконанню виконавчого листа №296\611\18, проведеним старшим державним виконавцем Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області; виконавчим листом, виданим 27 лютого 2018 року Корольовським районним судом м.Житомира щодо примусового виконання рішення суду у справі №296\611\18 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів для утримання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно.
Станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 наявна заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до виконання, що свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 7 КУпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, приходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, в силу положень статті 33 КУпАП враховую всі обставини справи, дані, що характеризують особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан і вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт в межах санкції статті 183-1 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
На підставі Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI та керуючись ст.ст. 183-1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: І.В.Зубчук