Справа № 278/53/20
Провадження №3/278/272/20
Іменем України
27 лютого 2020 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І. В. розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №403029 від 03 січня 2020 року ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання і становить 114489 гривень 57 копійок.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причину неявки. Про час і день розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення судової повістки.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність. Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, приходжу до висновку про наступне.
Статтею 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №403029 від 03 січня 2020 року, розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконанню виконавчого листа №2-1738\11, проведеним державним виконавцем Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області; виконавчим листом, виданим 12.12.2011 року Житомирським районним судом Житомирської області щодо примусового виконання рішення суду у справі №2-1738\11про стягнення із ОСОБА_2 аліментів для утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно.
Станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення у ОСОБА_2 наявна заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до виконання, що свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 7 КУпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, приходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, в силу положень статті 33 КУпАП враховую всі обставини справи, дані, що характеризують особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан і вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт в межах санкції статті 183-1 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_2 судового збору в дохід держави.
На підставі Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI та керуючись ст.ст. 183-1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: І.В.Зубчук