05 березня 2020 р.Справа № В/851/61/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,
за участі секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року по справі № 520/10062/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - Слобожанське ОУПФУ м. Харкова, відповідач), в якому просила суд:
- визнати незаконними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001);
- скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №22663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018;
- зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 05 березня 2018 року звернулась до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру. Рішенням Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку призначеної пенсії. , такі дії позивач вважає протиправними та такими, що порушують її конституційні права.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 41247824) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано незаконними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови в здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001).
Скасовано рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 12.03.2018 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної пенсії за вислугою років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №22663-111 від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 05.03.2018 на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018.
Зобов'язано Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001), на підставі додатково поданих документів: довідки прокуратури Харківської області №18-104 від 02.03.2018, виходячи із розміру 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Слобожанське ОУПФУ м. Харкова, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №520/10062/8 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року ппеляційну скаргу задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №520/10062/18 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року, ухвалити нову постанову відповідно до вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду свої заперечення на заяву про перегляд рішення за виключними обставинами.
В обгрунтування якого відповідач зазначає, що оцінка позивачем вищезазначених обставин справи як виключних не відповідає правильному застосуванню статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої такою є обставина, яка існувала на момент розгляду справи, не була і не могла бути відома стороні і суду під час розгляду справи, та незнання про існування якої призвело до помилкового вирішення справи.
На думку відповідача, викладені факти у даній заяві не можуть вплинути на вирішення даної заяви, а при певних обставинах можуть бути підставою для перерахунку пенсії в майбутньому. Також будь - яких істотних для справи обставин, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, позивачем до суду не надано. Інших підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами заявник не зазначив.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами, заслухавши пояснення сторін, дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч.5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 справа N 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, відповідно ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Так, Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 встановлений наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, саме з 13.12.2019 втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Таким чином, частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII в первинній редакції підлягає застосуванню з 13.12.2019 року.
Враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, не були визнані неконституційними, останні підлягали застосуванню відповідачем.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 не впливає на спірні правовідносини, що виникли раніше.
У зв'язку із викладеним, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 не є виключною обставиною для перегляду постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі № 520/10062/18.
При цьому суд зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 або до суду.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Керуючись ст. 229, 325, 328, 329, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року по справі № 520/10062/18 - відмовити.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року по справі № 520/10062/18 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготоводено 12.03.2020