Рішення від 10.03.2020 по справі 460/4157/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Рівне № 460/4157/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з утриманням в Інституті спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" у період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року в сумі 73277,48грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року відповідач проходив військову службу (навчання) курсантів в Інституті спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (далі - Інститут). Після закінчення навчання, відповідач у період з 26 червня 2015 року по 12 жовтня 2019 року проходив службу за контрактом в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - Держспецзв'язку) особами рядового і начальницького складу та контрактами про проходження громадянами України військової служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу. При цьому, на підставі вказаних Контрактів відповідач взяв на себе зобов'язання, зокрема, у разі звільнення зі служби під час навчання або протягом 5 років після закінчення навчання в Інституті добровільно відшкодувати Держспецзв'язку витрати, пов'язані з його утримання в Інституті. З 12 жовтня 2019 року, тобто до закінчення 5-річного терміну після завершення навчання в Інституті, відповідача було звільнено з військової служби. При цьому, витрати в сумі 73277,48грн, пов'язані з утриманням в Інституті у період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року, відповідач в добровільному порядку не відшкодував. З наведених підстав, позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що у період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року він проходив службу (навчання) в Інституті на посаді курсанта як цивільна особа рядового складу зі спеціальним званням рядовий Держспецзв'язку, що не може вважатися проходженням військової служби. Також, відповідач зауважує, що укладені ним з Держспецзв'язком контракти про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового та начальницького складу від 4 серпня 2011 року, від 18 квітня 2014 року та від 24 квітня 2015 року дійсно містили положення, згідно з якими відповідач зобов'язувався проходити службу в Держспецзв'язку протягом 5 років та у разі звільнення зі служби під час навчання або протягом 5 років після закінчення навчання в Інституті відшкодувати Держспецзв'язку витрати, пов'язані з його утримання в Інституті. Однак, у листопаді 2015 року Контракт від 24 квітня 2015 року в односторонньому порядку був розірваний Держспецзв'язком у зв'язку зі скороченням штатів та проведенням організаційних заходів. Натомість, 10 листопада 2015 року між Держспецзв'язком та відповідачем був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу, який не містив жодних положень з приводу взяття відповідачем зобов'язань щодо відшкодування витрат з його утримання в Інституті у випадку звільнення зі служби протягом 5 років після закінчення навчального закладу. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що 31 грудня 2015 року на підставі наказу Управління Держспецзв'язку в Рівненській області від 7 грудня 2015 року № 67-ОС було припинено дію укладених з ним контрактів про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового та начальницького складу. Також, відповідач вважає безпідставним покликання позивача в обґрунтування позовних вимог на Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затверджений наказом Адміністрації Держспецзв'язку та Міністерства фінансів України від 18 грудня 2012 року № 623/1358, а також Порядок та умови відшкодування курсантами та особами начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1258, оскільки вказані нормативно-правові акти втратили чинність до моменту звільнення відповідача зі служби у Держспецзв'язку та, відповідно, звернення позивача до суду з вказаним позовом. За наведених обставин, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив доводи та обґрунтування на користь позовних вимог аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких посилається на обставини та аргументи тотожні, зазначеним у відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

17 грудня 2019 року позовна заява надійшла до суду.

18 грудня 2019 року судом направлений запит до Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

3 січня 2020 року до суду від Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області надійшов лист з інформацією про зареєстроване місце проживання відповідача.

8 січня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення.

29 січня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позову заяву.

5 лютого 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

10 лютого 2020 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

4 серпня 2011 року між Держспецзв'язком в особі начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» та громадянином ОСОБА_1 укладений контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, згідно з пунктом 1 якого громадянин ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов'язання проходити службу - навчання за контрактом курсантів (слухачів) спеціалізованих навчальних закладів в Держспецзв'язку, протягом строку дії контракту в порядку, встановленому законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють проходження служби в Держспецзв'язку. Також, підпунктами 1, 2 пункту 3 Контракту було визначено, що громадянин ОСОБА_1 зобов'язується проходити службу в Держспецзв'язку протягом 5 років після закінчення навчання в Інституті Спецзв'язку НТУУ «КПІ»; у разі звільнення зі служби під час навчання або протягом 5 років після закінчення навчання в Інституті Спецзв'язку НТУУ «КПІ» громадянин ОСОБА_1 зобов'язується добровільно відшкодувати Держспецзв'язку витрати, пов'язані з його утриманням в Інституті Спецзв'язку НТУУ «КПІ» згідно з вимогами частини третьої статті 12 Закону України «Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України». Відповідно до пункту 5 Контракту, він укладений на строк навчання з 5 серпня 2011 року по 31 липня 2014 року (а.с.7, 8).

Того ж дня, на підставі наказу начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за № 113-ос «Про особовий склад», відповідача прийнято на навчання за контрактом курсантів (слухачів) спеціалізованих навчальних закладів до Держспецзв'язку, призначено на посаду «курсант» та присвоєно спеціальне звання «рядовий Держспецзв'язку» (а.с.21).

18 квітня 2014 року між Держспецзв'язком в особі начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» та громадянином ОСОБА_1 був укладений контракт, тотожний укладеному 4 серпня 2011 року, на строк навчання з 21 червня 2014 року по 30 червня 2015 року (а.с.9, 10).

24 квітня 2015 року між Держспецзв'язком в собі Першого заступника голови Держспецзв'язку та громадянином ОСОБА_1 укладений контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, згідно з пунктом 1 якого громадянин ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов'язання проходити службу за контрактом осіб рядового та начальницького складу в Держспецзв'язку, протягом строку дії контракту в порядку, встановленому законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють проходження служби в Держспецзв'язку. Пунктами 3.1, 3.2 Контракту було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 зобов'язується проходити службу в Держспецзв'язку на посадах осіб начальницького (офіцерського) складу протягом 5 років після закінчення навчання в Інституті спеціалізованого зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; у випадку звільнення зі служби в Держспецзв'язку через небажання продовжувати службу або недисциплінованість, також з підстав, визначених частиною дев'ятою статті 11 Закону України Закону України «Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» та частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» або у разі звільнення з військової служби із зазначених підстав протягом п'яти років, громадянин ОСОБА_1 зобов'язується у добровільному порядку відшкодувати витрати, пов'язанні з його утриманням в ІСЗЗІ НТУУ «КПІ», у строк, що не перевищує один рік з дня його виключення зі списків особового складу Держспецзв'язку. Крім того, пунктом 5 Контракту було визначено, що він укладається на строк п'ять років з 26 червня 2015 року по 26 червня 2020 року (а.с.11, 12).

З 26 червня 2015 року, на підставі наказу голови Держспецзв'язку від 25 червня 2015 року № 210-ос «Про особовий склад», з рядовим Держспецзв'язку ОСОБА_2 продовжено службу за контрактом про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового та начальницького складу на п'ять років, присвоєно спеціальне звання лейтенанта Держспецзв'язку та зараховано в розпорядження начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (а.с.22).

Відповідно до наказу голови Держспецзв'язку від 27 липня 2015 року № 245-ОС «Про особовий склад», лейтенанта ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації НТУУ «КПІ», призначено в Управління Держспецзв'язку в Рівненській області інженером за рахунок посади інженера ІІ категорії 1 відділу (а.с.20).

10 листопада 2015 року між Державою, від імені якої виступає Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Рівненській області в особі начальника Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Рівненській області, та громадянином України ОСОБА_1 укладений контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу, за змістом пункту 1 якого громадянин України ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов'язання протягом строку дії вказаного Контракту проходити військову службу на посадах офіцерського складу відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим Контрактом. Відповідно до пункту 5 Контракту, він укладений на строк три роки з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року (а.с.13).

Згідно пунктом 1.1 наказу начальника Управління Держспецзв'язку в Рівненській області від 7 грудня 2015 року № 67-ОС «Про особовий склад», лейтенанта ОСОБА_1 , який уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу строком на три роки, прийнято на військову службу та призначено інженером за рахунок посади інженера ІІ категорії 1 відділу. Крім того, пунктом 1.2 наказу встановлено припинити 31 грудня 2015 року дію контрактів про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України особами рядового і начальницького складу осіб, зазначених у пункті 1.1 цього наказу (а.с.25).

31 жовтня 2018 року між Державою, від імені якої виступає Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Рівненській області в особі начальника Управління Держспецзв'язку в Рівненській області, та громадянином України ОСОБА_1 укладений контракт, тотожний укладеному 10 листопада 2015 року, на строк два роки з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року (а.с.15, 16).

Відповідно до пункту 1.1 наказу начальника Управління Держспецзв'язку в Рівненській області від 30 листопада 2018 року № 77-ОС «Про особовий склад», старшому лейтенанту ОСОБА_1 , інженеру ІІ категорії 4 сектору, продовжено військову службу за новим контрактом осіб офіцерського складу строком на два роки з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року (а.с.24).

7 жовтня 2019 року на підставі наказу начальника Управління Держспецзв'язку в Рівненській області № 55-ОС «Про особовий склад» капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України, а також припинено контракт та виключено зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ і посади 12 жовтня 2019 року (а.с.19).

Згідно з довідкою-розрахунком від 16 липня 2015 року № 176, загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року становить 73277,48грн

З огляду на те, що вказані вище витрати відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Твердження відповідача про те, що у період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року він проходив службу (навчання) в Інституті на посаді курсанта як цивільна особа рядового складу зі спеціальним званням рядовий Держспецзв'язку, що не може вважатися проходженням військової служби, суд вважає помилковим з наступних підстав.

Правові основи організації та діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначає Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» від 23 лютого 2006 року № 3475-IV (далі - Закон № 3475).

Частинами першою та другою статті 5 Закону № 3475 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що загальну структуру Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України складають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації і підпорядковані йому регіональні органи та територіальні підрозділи.

У Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України утворюються навчальні, медичні, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні та науково-виробничі установи. До сфери управління Державної служби захисту інформації входять державні підприємства, діяльність яких пов'язана із забезпеченням виконання покладених на неї завдань.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 3475, до особового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 3475, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України встановлюються такі спеціальні звання, зокрема, рядовий Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Аналіз вищенаведених положень Закону № 3475 дозволяє прийти до висновку про те, що цивільні особи могли бути працевлаштовані до Держспецзв'язку виключно на умовах трудового договору.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що відповідач був працевлаштований до Держспецзв'язку на умовах трудового договору, останнім суду не надано та судом в ході судового розгляду не здобуто.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що 4 серпня 2011 року між Держспецзв'язком та ОСОБА_1 був укладений контракт, на підставі якого останній добровільно взяв на себе зобов'язання проходити службу - навчання за контрактом курсантів (слухачів) спеціалізованих навчальних закладів в Держспецзв'язку.

Тобто, з 4 серпня 2011 року відповідач проходив публічну службу особливого характеру в Держспецзв'язку на умовах контракту.

Вказане також підтверджується тим, що згідно з наказом начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» від 4 серпня 2011 року № 113-ос «Про особовий склад», відповідач був призначений на посаду «курсант» та йому було присвоєне спеціальне звання «рядовий Держспецзв'язку».

Частина дев'ята статті 11 закону № 3475 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) встановлює, що курсанти, які звільняються зі служби через службову невідповідність або у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, а також військовослужбовці, які звільняються зі служби із зазначених підстав протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу, в тому числі вищого військового навчального закладу чи військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, в якому вони навчалися за державним замовленням і після закінчення якого були прийняті на військову службу, відшкодовують центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх підготовкою та утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

У період проходження відповідачем навчання в Інституті з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року, аналогічна норма була закріплена в частині третій статті 12 Закону № 3475, за змістом якої курсанти, які звільняються зі служби з підстав, визначених пунктами 6, 8 і 9 частини другої цієї статті, а також особи начальницького складу, які звільняються зі служби із зазначених підстав протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу, у тому числі вищого військового навчального закладу чи військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, в якому вони навчалися за державним замовленням і після закінчення якого були прийняті на службу осіб начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відшкодовують Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що зобов'язання відшкодувати Держспецзв'язку витрати, пов'язанні з утриманням в Інституті, зокрема, у разі звільнення зі служби під час навчання або протягом 5 років після закінчення навчання в Інституті, були взяті відповідачем добровільно та визначалися контрактами про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового та начальницького складу від 4 серпня 2011 року, від 18 квітня 2014 року та від 24 квітня 2015 року.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що дія контрактів від 4 серпня 2011 року та від 18 квітня 2014 року була припинена на підставі пункту 1.2 наказу начальника Управління Держспецзв'язку в Рівненській області від 7 грудня 2015 року № 67-ОС «Про особовий склад», позаяк, згідно з вказаним наказом з 31 грудня 2015 року було припинено дію лише контракту від 24 квітня 2015 року з огляду на те, що з 1 січня 2016 року вступав в дію контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу від 10 листопада 2015 року.

Тобто, контракти про проходження служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації особами рядового та начальницького складу від 4 серпня 2011 року, від 18 квітня 2014 року та, відповідно, визначенні ними зобов'язання відповідача про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі залишилися чинними.

З моменту вступу відповідача на службу до Держспецзв'язку та по 9 серпня 2016 року, порядок та умови відшкодування курсантами та особами начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах визначалися постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1258 (далі - Порядок № 1258).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1258, цей Порядок визначає механізм відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі вищих військових навчальних закладах чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів (далі - навчальні заклади):

курсантів, які звільняються із служби з підстав, визначених пунктами 6, 8 і 9 частини другої статті 12 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України";

осіб начальницького складу, які звільняються із служби із зазначених підстав протягом п'яти років після закінчення навчальних закладів, в яких вони навчалися за державним замовленням і після закінчення яких були прийняті на службу осіб начальницького складу Держспецзв'язку.

Згідно пунктом 2 Порядку № 1258, витрати відшкодовуються Адміністрації Держспецзв'язку, іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади.

Пунктом 3 Порядку № 1258 було визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим і медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою житлово-комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку № 1258).

Також, пунктом 5 Порядку № 1258 було встановлено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема, особами начальницького складу, які звільняються із служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу з підстав, визначених пунктами 6, 8 і 9 частини другої статті 12 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" ( 3475-15 ), - за весь період навчання.

При цьому, в силу вимог пункту 7 Порядку № 1258, у разі відмови курсанта або особи начальницького складу Держспецзв'язку добровільно відшкодувати витрати, таке стягнення здійснюється у судовому порядку.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що на момент його звільнення зі служби в Держспецзв'язку Порядок № 1258 втратив чинність.

Однак, суд зауважує, що з 9 серпня 2016 року та по даний час порядок та умови відшкодування курсантами та військовослужбовцями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації витрат, пов'язаних з їх підготовкою та утриманням у вищому навчальному закладі встановлює постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 456 (далі - Порядок № 456), яка містить аналогічні за змістом положення що й вказані вище норми Порядку № 1258.

Водночас, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин не може застосовуватися Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затверджений наказом Адміністрації Держспецзв'язку та Міністерства фінансів України від 18 грудня 2012 року № 623/1358 (далі - Порядок № 623/1358), оскільки останній втратив чинність з 17 березня 2017 року, з огляду на наступне.

Пункт 3.1 Порядку № 623/1358 встановлював, що для узагальненого розрахунку та обліку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ, фінансовим підрозділом ВНЗ ведеться картка обліку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі Держспецзв'язку (далі - Картка обліку), за формою, що наведена в додатку 1 до цього Порядку.

Картка обліку ведеться у двох примірниках і заповнюється після закінчення кожного навчального року на підставі розрахунків, визначених пунктами 2.3 - 2.8 розділу ІІ цього Порядку.

Один примірник Картки обліку, підписаний і скріплений гербовою печаткою ВНЗ, залучається до особової справи випускника, другий - залишається у фінансовому підрозділі ВНЗ.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку № 623/1358, у разі дострокового розірвання контракту курсантом, а також після закінчення курсантом навчання у ВНЗ фінансовим підрозділом ВНЗ на підставі Картки обліку проводиться остаточний розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ, що підлягають відшкодуванню курсантом (особою начальницького складу) у випадках, передбачених пунктом 1 Порядку.

За результатами проведення остаточного розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ, фінансовим підрозділом ВНЗ складається довідка-розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі Держспецзв'язку (далі - Довідка-розрахунок), за формою, що наведена в додатку 2 до цього Порядку.

Довідка - розрахунок має містити:

загальну суму фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ;

реквізити рахунку, на який здійснюється відшкодування;

орієнтовний строк, протягом якого курсант (випускник) зобов'язується відшкодувати кошти, що не повинен перевищувати річного строку з дня виключення курсанта (особи начальницького складу Держспецзв'язку) зі списків особового складу Держспецзв'язку.

Довідка-розрахунок складається у двох примірниках, підписується керівниками ВНЗ і фінансового підрозділу ВНЗ, а також скріплюється печаткою.

Перший примірник із відміткою про ознайомлення курсанта (випускника) залишається у ВНЗ, другий видається фінансовим підрозділом ВНЗ курсанту (випускнику) під час підписання обхідного аркуша.

Аналіз вищевказаних положень Порядку № 623/1358 дозволяє дійти висновку про те, що остаточний розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у навчальному закладі Держспецзв'язку та складання відповідної довідки-розрахунку витрат здійснюється фінансовим підрозділом навчального закладу одразу після закінчення курсантом навчання.

Оскільки на момент закінчення відповідачем навчання в Інституті був чинним Порядок № 623/1358, тому в спірних правовідносинах саме на умовах вказаного Порядку має здійснюватися розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 як курсанта у вищому навчальному закладі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

В матеріалах справи міститься довідка-розрахунок від 16 липня 2015 року № 176, за змістом якої загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Інституті спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року становить 73277,48грн.

Вказана довідка-розрахунок складена з дотриманням вимог Порядку № 623/1358, а також містить підпис відповідача про ознайомлення із зазначенням дати ознайомлення «25.07.15».

На момент розгляду справи судом, витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, в сумі 73277,48грн останнім не відшкодовані.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України витрати, пов'язані з утриманням в Інституті спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у період з 5 серпня 2011 року по 25 червня 2015 року в сумі 73277,48грн (сімдесят три тисячі двісті сімдесят сім гривень, 48коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Солом'янська, 13; код ЄДРПОУ 34620942);

2) відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Комшелюк Т.О.

Попередній документ
88140766
Наступний документ
88140768
Інформація про рішення:
№ рішення: 88140767
№ справи: 460/4157/19
Дата рішення: 10.03.2020
Дата публікації: 13.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.04.2020)
Дата надходження: 22.04.2020
Предмет позову: стягнення витрат
Розклад засідань:
16.01.2020 16:55 Яворівський районний суд Львівської області
24.06.2020 00:00 Восьмий апеляційний адміністративний суд