06 березня 2020 року м. Рівне №460/581/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 із врахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач протиправно зменшив розмір пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 06.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
19.02.2020 від Головного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що Законом України №1166-VII від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Оскільки розмір пенсії позивача до проведення перерахунку був значно меншим, ніж після перерахунку, то зміни в законодавстві призвели до збільшення розміру пенсії, а не зменшення, як стверджує позивач. Відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. За наведених обставин, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З 08.12.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Основний розмір пенсії становить 83% грошового забезпечення (вислуга років 31 (календ.22)), що підтверджується протоколом за пенсійною справою - 1703002448 (МВС) від 08.12.2010 (а.с.27).
У 2018 році ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення 70% з 01.05.2018. Підстава перерахунку: пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, перерахунок з 01.01.2016 (а.с.25).
24.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо збільшення грошового забезпечення (а.с.7).
Листом від 28.12.2019 №Д-5024/07.1-59 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про те, що з 01.04.2014 набув чинності Закон №1166-VII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, відтак перерахунок пенсії позивача згідно з порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, проведено з 01.01.2016 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства та виплачувалася у збільшеному розмірі (а.а.с.8-10).
Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, провадження №Пз/9901/58/18 від 04.02.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до положень ст.13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ст.63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015.
Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону №2262-XII, а саме доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п.4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Позивачу пенсія була призначена у грудні 2010 року, її розмір складав 83% від грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час зазначеного перерахунку пенсії, загальний її розмір був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Надалі стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, а також з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 №103, тому застосування ст.13 цього Закону, що регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Судом встановлено, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії в травні 2018 року з 01.01.2016 зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при визначенні основного розміру пенсії, з 83% до 70%.
Тобто, зміна відсоткового розміру грошового забезпечення здійснена вже після призначення позивачу пенсії у відповідному розмірі.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення встановленого при звільненні розміру пенсії при проведенні перерахунку пенсії до 70% грошового забезпечення, оскільки такі здійснені не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим порушено гарантоване державою право на пенсію, яке підлягає судовому захисту.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає, що у зв'язку з перерахунком пенсії позивачу із зменшенням її розміру із 83% до 70% грошового забезпечення, який проведено органом Пенсійного фонду з 01.01.2016, відбулося порушення гарантованого державою права позивача на пенсію, яке є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 (№К/9901/2128/18).
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
У постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність зменшення основного розміру грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, та враховуючи правові висновки Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 840,80грн згідно з квитанцією від 27.01.2020 №58295 (а.с.4).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 у розмірі 70% його грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2016 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016 із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено 06 березня 2020 року.
Суддя Дудар О.М.