Справа №2-2979-1/08
№2-327-1/09
23 квітня 2009 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого- судді Кирилюк Г.М.
при секретарях Обухівському О.В., Халпахчієвій Є.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист прав споживача, -
встановив:
02.09.2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить розірвати договір надання медичних послуг , укладений 31 серпня 2006 p., стягнути з останнього на свою користь вартість придбаних ліків на загальну суму 3385 грн., які були продані їй з порушенням вимог закону.
Також просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50000 грн., що була заподіяна її здоров'ю внаслідок вживання продукції неналежної якості, необхідністю протягом тривалого часу займатись виключно питаннями розірвання договору надання медичних послуг та поверненням сплаченої суми за ліки.
В судовому засіданні 5.11.2008 р. позивачка заявила клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині розірвання договору надання медичних послуг.
Ухвалою суду від 5.11.2008 р. позовні вимоги в цій частині залишені судом без розгляду.
Позовні вимоги в іншій частині обґрунтовує тим, що є хворою на цукровий діабет , тип II та постійно лікується в Центрі ендокринології та обміну речовин в м. Києві.
В 2006 р. в друкованих засобах інформації вона побачила рекламу клініки Тибетської медицини ОСОБА_3, в яких пропонувалось лікування багатьох хвороб. В рекламних оголошеннях та на сайті відповідача було зазначено, що Центр Тибетської медицини при Клініці Юрія Мазепи здійснює прийом пацієнтів на підставі ліцензії МОЗ України НОМЕР_1 від 14.03.2005 р.
31.08.2006 р. вона звернулась до клініки та була оглянута лікарем тибетської медицини та відповідачем, який приймав безпосередню участь в огляді. Останній представився лікарем та керівником клініки, повідомив, що має всі відповідні дозволи та ліцензії і внаслідок лікування у нього її стан здоров'я значно покращиться, а хвороба буде вилікувала.
Всі ліки були у вигляді кульок коричневого кольору, які вона повинна була приймати згідно з приписом лікаря ОСОБА_3
Всього вона придбала ліків на загальну суму 3385 грн. та приймала їх відповідно до рекомендацій відповідача.
Оскільки її стан здоров'я не покращився, а навіть погіршився, вона звернулась до медичної установи для проведення обстеження. З'ясувалось, що рівень цукру в крові підвищився, 25.05.2007 р. він становив 9, 9 %, 25.09.2007 р. - 10, 4%.
Згідно висновку фахівця Центру ендокринології та обміну речовин Центральної клінічної лікарні від 24.04.2008 р. стан її здоров'я погіршився після проходження курсу лікування в Клініці Тибетської медицини.
Після звернення до відповідача їй стало відомо, що останній не має права лікувати, а Центр Тибетської медицини не є лікувальним закладом.
Оскільки відповідач грубо порушив вимоги законодавства щодо інформування споживача, здійснював медичну діяльність без відповідних дозволів та ліцензій, порушив права позивачки на належну якість продукції та обслуговування, просить позов задовольнити.
Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує. Пояснив, що є суб'єктом підприємницької діяльності, видом його діяльності є надання консультаційно-інформаційних послуг в галузі тибетської медицини.
Інформацію про те, що його діяльність не має відношення до медицини, а послуги , що ним надаються, мають рекомендаційний характер, споживачі могли дізнатися, якщо про це у нього запитували. В даний час відповідна інформація розміщена в оголошеннях на дверях кабінетів та в куточку споживача.
Пояснив, що посилання на наявність ліцензії МОЗ України в друкованих засобах інформації було помилковим.
Заперечує, що підвищення рівня цукру в крові позивачки є наслідком вживання харчових добавок, які вона у нього придбала.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, матеріали перевірок стосовно звернень позивача до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, прокуратури Святошинського району м. Києва, УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно ч.1, 2 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості , а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Згідно ч. 1, 2 ст. 15 цього Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується. Продукти харчування , упаковані або розфасовані в Україні , повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.
Відповідач не довів суду, що придбаний у нього позивачем товар був належної якості.
Як пояснив сам відповідач, дієтична добавка мала вигляд кульок світло-коричневого кольору, які він розфасовував у пластикові пакети та на яких маркером зазначав спосіб використання. В разі виникнення потреби споживачам він надавав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.07.2006 р. №05.03.02-03/31973 (а.с.51).
Проте, вказаний висновок не містить повної та належної інформації про продукцію. Відповідач не надав суду доказів, що на вказану продукцію було отримано відповідний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та сертифікат його відповідності цьому висновку.
Також суду не доведено, що вказаний висновок стосується саме продукції, яка була придбана позивачем.
Судом встановлено, що позивачка звернулась до відповідача, за отриманням саме медичних послуг, у зв'язку з розміщенням останнім реклами у друкованих засобах масової інформації.
Як вбачається зі змісту вказаних оголошень, останнє розміщено в рубриці «Медичні центри» та повідомляло про допомогу у відновленні здоров'я, прийом пацієнтів професором Інституту тибетської медицини та астрології, про наявність відповідної ліцензії на вказаний вид діяльності (а.с. 20-21).
Позивачка, купуючи продукцію у відповідача, вважала, що купує саме ліки, які допоможуть їй у лікуванні наявного захворювання на цукровий діабет. Про те, що продукція є саме ліками, зазначено відповідачем і на виданих ним квитанціях.
Проте, як пояснив відповідач в судовому засіданні, він продав позивачу не ліки, а біологічно активну харчову добавку «Аміріпраш Голд», яка не є ліками, а послуги з діагностики не є медичними послугами. Мазь для волосся є також не ліками, а косметичною продукцією. Також пояснив, що медичних послуг він не надавав, а лише консультував позивача з приводу прийому харчових добавок, які вона у нього купувала.
Згідно листа Міністерства охорони здоров'я України , Центр Тибетської медицини «Клініка Юрія Мазепи» в своїй рекламі зазначає завідомо невірну інформацію щодо видачі МОЗ України ліцензії НОМЕР_1 (а.с. 19). В переліку лікарських спеціальностей не значиться спеціальність «лікар з тібетської медицини», що унеможливлює отримання ліцензії МОЗ за такою спеціальністю (а.с.35).
Відповідач суду пояснив, що наочної інформації про продукцію на час її реалізації позивачу, у нього не було.
Оскільки надання недостовірної , неповної інформації про продукцію та про продавця сприяло придбанню позивачем продукції яка не мала для неї потрібних споживчих властивостей, на які вона розраховувала, у відповідності до п. 1 ч.7 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» остання має право вимагати відшкодування завданих їй збитків.
Судом встановлено, що збитки позивача полягають у понесених витратах на придбання у відповідача продукції та отримання послуг згідно квитанцій від: 31.08.2006 р. вартістю 385 грн.; 16.09.2006 р. -385 грн.; 05.10.2006 р. - 385 грн.; 02.11.2006 р. - 385 грн., 30.11.2006 р. - 385 грн., 28.12.2006 р. - 385 грн., 27.01.2007 р. -385 грн., 03.03.2007 р. -385 грн., 05.10.2006 р.- 125 грн., 31.08.2006 р. -180 грн., а всього на загальну суму 3385 грн. (а.с. 13-15), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачка не довела суду, що внаслідок вживання продукції, придбаної у відповідача, її здоров'ю була заподіяна шкода.
До висновку спеціаліста Центру ендокринології та обміну речовин від 24.04.2008 р про те, що показники вуглеводного обміну ОСОБА_1 погіршились саме після її лікування в Центрі тибетської медицини суд відноситься критично.
Як вбачається зі змісту вказаного висновку, останній зроблено на підставі пояснень, які давала сама позивачка та результатів лабораторного дослідження про рівень глікозілірованого гемоглобіну станом на 25.05.2007 р. та 25.09.2007 р.
Проте, висновок не містить даних досліджень про те, що вказані показники у хворої на цукровий діабет II типу середньої тяжкості стали наслідком саме приймання харчових добавок.
Крім цього, як вбачається з вказаного висновку, загальний стан здоров'я ОСОБА_1 залишився без змін (а.с.22).
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 2, ч.1 ст. 4, ст.6, ч.1, 2, 7 ст.15, ч.1 ст.16 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 p., ст.5 Закону України « Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.1997 р., в редакції станом на 8 вересня 2005 p., ст.ст. 10, 15, 57-61, 64, 79, 81, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3385 грн. на відшкодування майнової шкоди, 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього на загальну суму 3415 грн. ( три тисячі чотириста п'ятнадцять гривень).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.