ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
31 березня 2010 р. Справа № АП-17/180
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 64
до відповідача:Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення податкового боргу із активів відповідача в сумі 8270 грн. 15 коп.
за участю представників:
від позивача:Андрейко В.М. - завідувач юридичним сектором (довіреність №7847/А/10 від 09.06.08)
від відповідача:ОСОБА_1 - підприємець.
встановив: подано позов про стягнення податкового боргу із активів відповідача в сумі 8270 грн. 15 коп.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов визнав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд встановив наступне.
Підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 є платником податків.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України N 2181-III від 21.12.2000 року).
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу".
Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлені функції державних податкових інспекцій, у тому числі здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, ведення особових рахунків платників податків, в яких відображаються відомості про надходження коштів, списання їх з рахунку, нарахування процентів.
За результатами документальної планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов"язкових платежів) суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 29.05.03 р. по 31.12.05 р., Державною податковою інспекцією в Богородчанському районі був складений акт №20/17/НОМЕР_1 від 01.02.06 р. На підставі акту, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000071700/0 від 10.02.06 р. згідно якого виявлено наявність податкового боргу у відповідача перед бюджетом на загальну суму 8270 грн. 15 коп.
Ухвалою суду від 10.10.06 було зупинено провадження у справі №АП-17/180 за позовом Прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі ДПІ в Богородчанському районі до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу із активів відповідача в сумі 8270 грн. 15 коп. до вирішення господарським судом Івано-Франківської області справи №А-8/188 за позовом Підприємця ОСОБА_1 до ДПІ в Богородчанському районі про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду адміністративної справи № А-8/188, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000071700/0 від 10.02.06 р., згід котрого позивачу визначено податкове зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 616,29 грн. - основного платежу та 303,38 грн. - штрафних санкцій, визнано нечинним, а податкове повідомлення-рішення №0000061700/0 від 10.02.06 р. визнано нечинним частково в сумах 3181 грн. основного зобов"язання та 1930 грн. 50 коп. штрафних санкцій.
В матеріалах справи наявна постанова господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.06 р. (справа № А-8/188), якою податкове повідомлення - рішення визнане нечинним, та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.07 р., якою постанова залишена без змін.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.10 р. поновлено провадження у справі.
В судовому засіданні 31.03.10 р. представником позивача надано суду новий обгрунтований розрахунок стягуваної суми без урахування сум донарахованих податків та штрафних санкцій скасованих постановю господарського суду від 10.11.06 по справі №А-8/188 , відповідно до якого ромір податкового боргу та штрафних санкцій становить:
- податок на додану вартість 2326,24 грн. та санкції в сумі 16,18 грн.
В судовому засіданні 31.03.10 відповідач визнав наявність податкового боргу в сумі 2342,42 грн.
Податковим боргом в розумінні п. п. 1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк , а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податку.
Вказаним Законом передбачено, що можливе стягнення лише податкового боргу, яким згідно п. 1.3 ст. 1 цього Закону є лише узгоджене податкове зобов'язання.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків і зборів в установлені законом строки.
Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені законом строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов»язань виключно за рішенням суду. Примусове стягнення податкової заборгованості - це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Як вказано у пункті 1.7. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно п. 10.7 ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядок реалізації цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” № 538 від 15.04.2002р. на виконання ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений порядок реалізації даної статті, то позивач зобовязаний здійснити за відповідача на користь держави погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності здійснити продаж інших активів відповідача.
Підпунктом "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчить про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичну або методологічну помилки у поданій податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
За приписами п.п. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону обов'язок доведення того, що будь яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених п.п. 4.2.2. цього пункту, є помилковим, покладається на платника податку.
За змістом п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 2342 грн. 42 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, п.п. 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути за рахунок активів підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід бюджету 2342 грн.42 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Неверовська Л.М.
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 06.04.10 р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Боднарчук М. Б. 06.04.10