ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
01 квітня 2010 р. Справа № 14/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
до відповідача ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит",
юридична адреса: вул. Промислова, 29, м.Івано-Франківськ;
фактична адреса: вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ 76000
Cуддя Булка В. І.
При секретарі Андріїв Л. Я.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з"явились.
СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості в сумі 11 132,43 грн., а саме: суму основного боргу - 8819,80 грн., штрафних санкцій - 455,63 грн., інфляційного збільшення суми боргу - 1500,34 грн., три проценти річних від простроченої суми - 356,66 грн.
Позивач в засіданні суду не з"явився. Проте, направив суду клопотання (вх.№1938 від 16.03.10), в котрому просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача. З"сувавши всі обставини, на яких грунтується подане клопотання, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання з огляду на те, що воно обгрунтоване, як цього вимагають приписи ст.ст.22,75 ГПК України.
Позивач просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві при цьому вказує на:
-укладення між сторонами 29.05.08 договору поставки товару №29/05, відповідно до котрого позивач здійснив поставку товару на суму 8 819,80грн.;
-неналежне виконання відповідачем п.6.1 договору, відповідно до якого відповідач не провів оплату за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості, що становить
8 819,80грн.;
-ст.232 Господарського кодексу України ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до яких відповідачу нараховано 455,63грн. штрафних санкцій, 1500,34грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 356,66грн.
-ст.526 Цивільного кодексу України, якою встановлено загальні умови виконання зобов'язання.
Відповідач тричі в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 13.02.10, 25.02.10 та 16.03.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.
За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№14417939, 14417920 від 15.02.10, №14525723 від 01.03.10 та №№14877721,14877930 від 23.03.10.
Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами 29.05.08 укладено договір поставки товару №29/05.
Відповідно до п.1.1 договору, позивач (постачальник) зобов'язувався протягом дії договору систематично поставляти і передавати у власність відповідачу (покупцю) визначений договором товар, а відповідач (покупець) - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару на суму 8 819,80грн. Даний факт підтверджується накладними, а саме:
- №559 від 29.05.2008 року на суму 5 961,00грн.;
- №560 від 29.05.2008 року на суму 372,00грн.;
-№635 від 18.06.2008 року на суму 397,50грн.;
-№695 від 02.07.2008 року на суму 238,80грн.;
-№775 від 18.07.2008 року на суму 597,00грн.;
-№797 від 23.07.2008 року на суму 603,00грн.;
-№1050 від 12.09.2008 року на суму 650,50грн.
Відповідач в порушення п.6.1 договору не оплатив за поставлений товар.
Станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача становить 8 819,80грн.
Як наслідок, позивач за прострочення виконання відповідачем зобов'язання, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу штрафні санкцї в розмірі 455,63грн., 1 500,34грн. інфляційних витрат та 3% річних, що становить 356,66грн.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 132,43грн.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір поставки товару №29/05 від 29.05.08 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Приписами ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.
Пунктом п.6.1 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача. Оплата відповідачем за поставлений товар здійснюється щоденно, з відтермінуванням платежу на 19 календарних днів з моменту реалізації.
Проте, відповідачем в порушення умов договору не оплачено за поставлений товар. Таким чином, заборгованість відповідача становить 8 819,80грн.
Приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Норма ч.6 ст.231 Господарського кодексу України вказує, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як наслідок, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України позивачем проведено розрахунок штрафних санкцій, що складає 455,63грн.
Згідно 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання , на вимогу кредитора забов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.
За таких обставин, позивачем правомірно проведено розрахунок інфляційних, що складає
1 500,34грн. та і 3% річних від простроченої суми, що складає 356,66грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками, що є додатками до позовної заяви.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 11 132,43 грн. заборгованіості, з яких: сума основного боргу - 8 819,80 грн., штрафні санкції - 455,63 грн., інфляційного збільшення суми боргу - 1 500,34 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 356,66 грн.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,202,204,509,526,625,629,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230,231 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», м.Івано-Франківськ, вул.Промислова,29 (фактична адреса:м.Івано-Франківськ, вул.Івасюка,62 (код ЄДРПОУ 31524633, р/р260030200043 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" м.Івано-Франківськ, МФО 380054, ІПН 315246309159, свід. платника ПДВ №12870059) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/рНОМЕР_2 в ХФ КБ "ПриватБанк", м.Харків, МФО 351533, свід. платника ПДВ "55970683) основний борг - 8 819,80грн. (вісім тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 80коп.), штрафних санкцій - 455,63грн. (чотириста п'ятдесят п'ять гривень 63 коп.), інфляційного збільшення суми боргу - 1 500,34грн. (одну тисячу п'ятсот гривень 34коп.), три проценти річних від простроченої суми - 356,66грн. (триста п'ятдесят шість гривень 66коп.), 111,32грн. (сто одинадцять гривень 32коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Булка В.І.
Рішення підписане 06.04.10.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Помічник судді Гандера М.В. 06.04.10