83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.03.10 р. Справа № 34/168
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:
Головуючого: Кододової О.В.,
Суддів : Мартюхіної Н.О., Ушенко Л.В.
При секретарі судового засіданні Прилуцьких М.І.
розглянувши справу за позовом: Моторно (транспортне) страхового бюро України, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2.
про стягнення 15201,36грн.
Представники сторін:
від позивача: Неживий А.В. (за довіреністю)
від відповідача: Кудінов О.Г. (за довіреністю)
від третьої особи: не з”явився
Заявлено позов Моторно (транспортне) страховим бюро України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор” на користь позивача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 15201,36грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на довідку Куйбишевського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області від 01.07.2005р., постанову Петровського районного суду м. Донецька від 30.08.2005р., по справі №3-3059/2005р., акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста №666/05-07 від 07.07.2005р., поліс №ВА/0386675 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, платіжне доручення №140 від 16.12.2005р. на суму 15201,36грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12 січня 2009року вхід. №02-41/706 (т.1 а.с.44-45) проти позову заперечує за тих підстав, що вина відповідача не доведена позивачем. Крім того відповідач зазначає, що згідно позовної заяви дата ДТП 01 липня 2005року, таку ж дату вказує потерпілий ОСОБА_5, але у постанові Петровського районного суду м. Донецька від 30 серпня 205року працівник відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності за ДТП, яке сталося 13 серпня 2005року.
Ухвалою від 13 січня 2009року до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2.
В поясненнях від 17 березня 2009року (вхід. №02-41/11250) третя особа підтвердила, що у 2005 році за його участю було скоєне ДТП, однак проти позову заперечує та зазначає, що до суду його не викликали та адміністративні штрафи ним не сплачувалися.
Ухвалою господарського суду Донецької від 17 березня 2009року провадження по справі №34/168 було зупинено та призначено автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. При проведення експертизи перед експертом були поставлені наступні питанні: яким чином повинен був діяти водій автомобілю „МАЗ” виходячи із обставин, які склалися під час ДТП з точки зору правил дорожнього руху? Чи міг водій автомобілю „МАЗ” уникнути зіткнення та чи мав він технічну можливість виходячи з виконання правил дорожнього руху? Яким чином повинен був діяти водій автомобілю „RENAULT” виходячи із обставин, які склалися під час ДТП з точки зору правил дорожнього руху? Чи міг водій автомобілю „RENAULT” уникнути зіткнення та чи мав він технічну можливість виходячи з виконання правил дорожнього руху? Встановити причинно-слідчий зв'язок з діями кого з водіїв відбулася ДТП?
Повідомленням №2902/18 від 20.08.2009року судовий експерт повідомив про неможливість надання висновку на поставлені питання, оскільки сторонами не були надані додаткові вихідні дані.
При розгляді справи здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Згідно довідки Куйбишевського РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області №5718 від 22.09.2005р. (а.с. 11) вбачається, що 01 липня 2005року об 14 год. 15 хвил. у Куйбишевському районі м. Донецька на перехресті вулиці 60-річчя СРСР та вулиці Артема відбулося зіткнення автомобілів ОСОБА_6 державний номер НОМЕР_4 та МАЗ-630305 державний номер НОМЕР_3. Учасниками ДТП були автомобіль Рено Кліо номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_5 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіль МАЗ 630305-250, номерний знак НОМЕР_3, що належить ТОВ „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор” під керуванням ОСОБА_2. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пункту 13.1, 14.6 Правил дорожнього руху України.
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2005року по справі №3-3059/2005р. на підставі ст. 124 КУпАП застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Судом із Петровського районного суду м. Донецька був витребуваний оригінал адміністративної справи №3-3059/2005р. про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, яка була отримана судом 13.02.2009року вхід. №02-41/6322 (т.1 а.с.100) досліджена у судовому засіданні та копія якої була долучена до матеріалів справи (т.1 а.с.100-115). Згідно матеріалів зазначеної справи факт ДТП відбувся 01 липня 2005року о 14год 15хвил. Судом 19.02.2009року адміністративна справа була повернута до Петровського районного суду м. Донецька (т.1 а.с.124).
У зв'язку із призначенням по справі експертизи та клопотанням експерта про надання додаткових документів суд листом від 14.04.2009року (т.1 а.с.147) витребував у Петровського районного суду м. Донецька матеріали адміністративної справи №3-3059.
Листом від 14.04.2009року Петровський районний суд м. Донецька направив матеріали справи на 30 аркушах в тому числі постанову від 02 березня 2009року по справі №3-3059/2005р. якою внесені зміни в постанову Петровського районного суду м.Донецька від 30 серпня 2005року, зазначивши дату та час скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення - 01 липня 2005 року 14 год. 15 хвил. Відтак спростовуються твердження відповідача про відсутність постанови суду про притягнення його працівника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до полісу №ВА/0386675 (а.с. 10) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 та забезпечений транспортний засіб модель RENAULT СLIO SYMВOL, номерний знак НОМЕР_5 був застрахований в Українській акціонерній страховій компанії „АСКА”.
Відповідач на момент скоєння ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів.
Згідно акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста №666/05-07 від 07 липня 2005 року загальна вартість матеріальних збитків, які спричинені власнику автомобіля RENAULT СLIO SYMВOL, державний номер НОМЕР_4 склала 16009,86грн., а загальна вартість матеріальних збитків які спричинені власнику автомобіля RENAULT СLIO SYMВOL, державний номер НОМЕР_4 з урахуванням втрати товарної вартості склала 18339,40грн.
Власник пошкодженого автомобіля RENAULT СLIO SYMВOL, номерний знак НОМЕР_5, який був застрахований в Українській акціонерній страховій компанії „АСКА”, у зв'язку із тим, що шкода не була відшкодована ні винуватцем ДТП ні власником автомобілям МАЗ держномер НОМЕР_6 звернувся із відповідною заявою до Моторно (транспортне) страхового бюро України. (т.1 а.с. 7).
Платіжним дорученням №140 від 16.12.205року позивачем здійснено оплату 15201,36грн як страхове відшкодування згідно наказу №560 від 16.12.2005року ОСОБА_5.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №773/3-2-05 від 07.02.2006р. щодо сплати 15201,36грн., однак відповідачем лист залишено без відповіді та задоволення.
Згідно протоколу серії АД №978598 про адміністративне правопорушення від 13.08.2005р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом марки МАЗ 630305-250, номерний знак НОМЕР_3, який належить ТОВ „Астор”, який 01.07.2008року об 14 год. 15 хвил. виконував маневр обгону на перехресті вул. 60 років СРСР та вул. Аксьонова вибравши небезпечний інтервал та скоїв ДТП з автомобілем Рено державний номер НОМЕР_4. Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 були порушені пункти 13.1., 14.6. Правил дорожнього руху. Протокол підписано порушником.
Як вбачається із висновку спеціаліста №708 Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Донецькій області від 02.08.2005року, зокрема, питання четвертого висновку, у даній дорожній пригоді перешкод технічного характеру неможливості виконання водієм автомобіля МАЗ-630305-205 держ. номер НОМЕР_7 ОСОБА_2 вимог п.п. 13.1, 14.6 Правил дорожнього руху, в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, не було і тому вибір безпечної дистанції та технічна можливість запобігання даної дорожньо-транспортної пригоди повністю покладається на водія ОСОБА_2 та обумовлювалася виконання ним вимог п.п. 13.1, 14.6 Правил дорожнього руху.
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор” №258 від 26.02.2009р. ОСОБА_2 працював на ТОВ „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор” на посаді водія автотранспортного засобу (автобетонозміщувач) з 25 травня 2005року по 28 липня 2005року.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Постановою Петровського районного суду від 30 серпня 2005року по справі №3-3059/2005р. та Постановою від 02 березня 2009року підтверджується вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП в наслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Крім того відповідач підтверджує, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_2 мав трудові відносини з ТОВ „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор” (т.1 а.с.128) та не заперечує, що автомобіль МАЗ 630305-250, номерний знак НОМЕР_3, який був винний у скоєнні ДТП 01.07.2005р. належить ТОВ „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”.
Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно до п.22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із підпункту а) п.1 ст. 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Оскільки транспортний засіб відповідача, який був винний у скоєнні ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів, потерпіла особа, власник пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із відповідною заявою. МТСБУ 16.12.2005р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 15201,36грн., що підтверджується платіжним дорученням №149 від 16.12.2005р.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1172 зазначеного кодексу передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Тому відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України та п. 38.2.1. ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у позивача після проведення виплати ОСОБА_5 виникло право зворотної вимоги до ТОВ „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем підтверджено, що транспортний засіб МАЗ 630305-250, державний номер НОМЕР_2 знаходиться у його користуванні. Матеріалами адміністративної справи №3-3059/2005р. та постановою від 30 серпня 2005р. про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 60грн. підтверджується вина у скоєнні ДТП ОСОБА_2, який був працівником відповідача. ОСОБА_2 суму штрафу у розмірі 60грн. сплатив у повному обсязі про що свідчить Постанова ВДВС від 28.12.2005року (т.1 а.с.113). Скарга ОСОБА_2 на постанову Петровського районного суд м. Донецька не була прийнята апеляційним судом Донецької області (т.1 а.с.115).
Відповідач, як власник, який не застрахував цивільно-правову відповідальність транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, повинен відшкодувати позивачу фактичні витрати по сплаті страхового відшкодування. Відповідачем доказів відшкодування заподіяної шкоди суду не надано.
Відтак позовні вимоги Моторно (транспортне) страхового бюро України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк про стягнення коштів в розмірі понесених витрат в сумі 15201,36грн.. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Крім того позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2000грн. В обґрунтування своєї вимоги позивач посилається на контракт про надання правової допомоги №2(БА) від 27.02.2008р., додаткову угоду №3 від 28.02.2008р. Також як доказ позивачем надано платіжне доручення №6938 від 04.03.3008р., яким підтверджується оплата за юридичні послуги згідно додаткової угоди №3 до контракту №2 (БА) у сумі 2000,00грн. Зазначені вимоги задоволенню не підлягають за тих підстав, що позивач звернувся до суду 18.12.2008року (вхід. №02-38/15740), будь яких доказів того, що в контракті та додатковій угоді, укладених у лютому 2008року (т.1 а.с.26-31) мова йдеться про надання правової допомоги саме по цій судовій справі, як того вимагає розділ 4 контракту, позивачем не надано. Інформація яка міститься у п.1.18 додаткової угоди №3 від 28.02.2008року (т.1 а.с.30 зворотна сторона) свідчить про те, що ТОВ „Юридична компанія „БІЗНЕС - АСІСТАНС” прийняла завдання на ведення від імені позивача судових справ в тому числі справи №000-11-365 нз (м. Донецьк), доказів того що ця справа має відношення до розгляду даної справи позивачем не надано. Відтак вимоги в цій частині не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі Закону України „Про страхування”, Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги Моторно (транспортне) страхового бюро України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор”, м. Донецьк про стягнення коштів в розмірі понесених витрат в сумі 15201,36грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000грн., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод будівельних матеріалів „Астор” (83077, м. Донецьк, вул. Артемівська, 379, Ід. код 32794459, п/р 26006411680000, АБ „Ікар-банк”, м. Донецьк, МФО 334594) на користь Моторно (транспортне) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, Ід. код 21647131, п/р 2600202284871, Укрексімбанк м. Київ, МФО 322313) витрати пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 15201,36грн., державне мито у розмірі 152,01грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00грн.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 01.04.2010 року.
Суддя
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.В. Ушенко