Справа № 3-477\2010 р.
09 квітня 2010 року суддя Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області ОСОБА_1 розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянки України, працюючої директором ТОВ «Онейро- М»,
яка мешкає за адресою:86147,м.Макіївка, кв-л. «Гвардійський»АДРЕСА_1,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України, -
21.03.2010 р. Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області було проведено перевірку додержання чинного законодавства про працю на ТОВ «Онейро-М», розташованого за адресою:86119,м.Макіївка, Центрально- міський район, вул. Ольховська, провулок 13, буд. 29.
В ході перевірки було встановлено, що директор ОСОБА_2 працює на посаді директора з 01.08.2008 р. згідно наказу № 04-ок від 01.08.2008 р. та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, перебуваючи на посаді директора, ОСОБА_2, будучи відповідальною посадовою осбою, порушив вимоги чинного трудового законодавства та вчинила адміністративне правопорушення а саме:
Згідно штатного розкладу , затвердженого директором 09.01.2010 р., посадовий оклад лиректора 869 грн., головного бухгалтера - 869 грн., менеджеру -869 грн..
Таким чином перевіркою встановлені порушення вимог ст. 96-97 КЗпП України, ст. 3 Закону України «Про оплату праці», в частині встановленя диференціація розмірів посадових окладів з дотриманням міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці працівників різної кваліфікації. Так, розміри посадових окладів диектора , головного бухгалтера, менеджеру не може бути встановлені в однаковому розмірі.
Розміри посадових окладів визначені без урахування вимог ч.4 ст. 95 КзпП України, ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п. 2.8 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України , всеукраїнськими об»єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і про фоб»єднаннями на 2008- 2009 р.р. ( діє на теперешній час), пункту 2.3 Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією,профспілковими об»єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2007 - 2008 р.р. від 04.02.2007 р. (зареєстрованої у Міністерстві праці та соціального захисту населення 03.03.2007 р. № 14, діє по теперешній час) щодо забезпечення виконання Генеральної угоди в частині встановлення тарифної ставки кваліфікованих робітників першого розряду не нижче 120 % затвердженої законодавством мінімальної заробітної плати. Також необхідно застосувати при використанні вказаних норм регіональний коефіціент в розмірі 1,15 враховуючи перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області на середнім прожитковим мінімумом по Україні ( з 01.01.2010 р. - 869 грн.х 120 % х 1,15).
Перевіркою встановлено, що станом на 19.03.2010 р. на підприємстві існує заборгованість із виплати поточної заробітної плати прцівникам підприємства за лютий 2010 р. на загальну суму 2277,61 грн., що свідчить про порушення вимог ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 24 Закону україни « про оплату праці».
Кількість працівників , яким існує заборгованість із виплати поточної заробітної плати, складає 3 чол. Так, наприклад заборгованість ОСОБА_2 ( директору - 780,93 грн., ОСОБА_3 (головному бухгалтеру) - 81,75 грн., ОСОБА_4 (менеджеру)-780,93 грн.
Встанволено, що виплата заробітної плати працівникам протягом 2009 р. провадилась з порушенням встанволеноих законодавством строків, що не відповідає вимогам ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 24 Закону україни «Про опалту праці». Так, наприклад в вересні 2009 р. провадилась виплата заробітної плати працівникам за липень 2009 р. на суму 2,5 грн., в серпні 2009 р. здійснювалась виплата заробітної плати працівникам за червень 2009 р. на суму 4,9 тис. грн., в червні 2009 р. провадилась виплата заробітної плати один раз - 25.06.2009 р., за травень 2009 р. на суму 4,9 тис. грн., в травні 2009 р. здійснювалась виплата заробітної плати також один раз -28.05.2009 р., за квітень 2009 р. на суму 4,9 тис. грн. та інші, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Остання виплата заробітної плати працівникам підприємства була проведена 13.03.2010 р. за січень 2010 р. на суму 2147,25 грн.
Встановлено порушення вимог ст. 97 КЗпП України, чт. 15 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасно виплати заробітної плати» від 21.10.2004 р. № 2103-1У, в частині здійснення оплати праці працівників в першочерговому порядку , так наприклад , 02.03.2009 р. проведено перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати січня 2010 р. ( платіжне доручення №14), в той час, як виплата заробітної плати проведена- 13.03.2010 р., 22.07.2009 р. проведено перерахування внсеків до Пенсійного фонду із заробітної плати червня 2009 р. 9 платіжне доручення № 74), в той час, як виплата заробітної плати за вказаний місяць проведено - 07.08.2009 р. та інш.
В порушення вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.1,2,4 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати» від 19.01.2000 р. № 2050-111, постанови Кабінета Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації втрати частини грошових доходів громадян у зв»язку з порушенням строків їх виплати», на підприємстві не проведена виплата нарахованої компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати (грошових доходів) на загальну суму 114,18 грн.
Встановлено порушення ст. 80 КЗпП України, ст. 11 Закону України « Про відпустки», в частині ненадання щорічних відпусток працівникам протягом останніх двох років підряд. Так, менеджер по продаждам ОСОБА_4 працює на підприємстві з 01.02.2008 р., при цьому у щорічній відпустці останні два роки не перебувала, головний бухгалтер ОСОБА_5 працює на пірприємстві з 07.01.2008 р., при цьому , у щорічній відпустці останні два роки не перебувала, що є порушенням.
Таким чином,своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення витмог законодавства про працю, чим сков правопорушення передбачене ст. 41 ч.1 КпАП України.
Правопорушник у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином , однак до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомив. З пояснень в протоколі № 05 - 19 - 025/0030 від 21.03.2010 року вбачається, що факт правопорушення визнав.
Протоколом від 21.03.2010 р. та актом перевірки № 05-19-025\0030 від 21.03.2010 р. підтверджуються обставини, час та місце вчинення правопорушення.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КпАП України, доведеним.
При призначенні міри адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, та особу правопорушника, який працює, а також з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як ним самим, так і іншими особами, вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41 ч.1, 283 - 285 КпАП України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (п»ятьсот десяд гривен ) у доход держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд, який виніс постанову, або в порядку ст. 290 КпАП України.
Суддя: В.В.Мироненко