Справа № 3-474\2010 р.
09 квітня 2010 року суддя Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області ОСОБА_1 розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працючого директором приватного підприємства «Агенція нерухомості «Старт»,
який мешкає за адресою м. 83072, м.Донецьк, вул.Шкільна ,буд.2
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України, -
25.03.2010 р. Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області було проведено перевірку додержання чинного законодавства про працю на ПП «АН «Старт», розташованого за фактичною адресою:86132,м.Макіївка, Центрально- міський район,м-н. Центральний, буд. 5.
В ході перевірки було встановлено, що директор ОСОБА_2 працює на посаді директора з 22.08.2001 р. згідно наказу № 3 від 22.08.2001 р. та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, перебуваючи на посаді директора, ОСОБА_2, будучи відповідальною посадовою осбою, порушив вимоги чинного трудоовго законодавства та вчинив адміністративне правопорушення а саме:
Згідно штатного розкладу , затвердженого на 11.03.2010 р., посадовий оклад лиректора 880 грн., головного бухгалтера - 870 грн., юриста -870 грн., агенту по нерухомості - 870 грн., рекламному агенту-870 грн.
В порушення вимог ст. ст. 96,97 КЗпП України, ст. 3 Закону України «Про оплату праці», посадові оклади працівників визначені без дотримання співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації - відсутня діференціація в залежності від складності праці ( не може бути встановлені оклади в однаковому розмірі посадові оклади: головного бухгалтера, юриста, агенту нерухомості, рекламного агенту).
Встановлені розміри посадових окладів працівників не відповідають вимогам ч.4 ст. 95 КЗпП України, ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п. 2.8 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України , всеукраїнськими об»єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і про фоб»єднаннями на 2008- 2009 р.р. ( діє на теперешній час), пункту 2.3 Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією,профспілковими об»єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2007 - 2008 р.р. від 04.02.2007 р. (зареєстрованої у Міністерстві праці та соціального захисту населення 03.03.2007 р. № 14, діє по теперешній час) щодо забезпечення викоанння Генеральної угоди в частині встановлення тарифної ставки кваліфікованих робітників першого розряду не нижче 120 % затвердженої законодавством мінімальної заробітної плати. Також необхідно застосувати при використанні вказаних норм регіональний коефіціент в розмірі 1,15 враховуючи перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області на середнім прожитковим мінімумом по Україні ( з 01.01.2010 р. - 869 грн.х 120 % х 1,15).
Встановлено, що виплата зарабітної плати працівника протягом поточних місяців 2010 р., календарних місяців 2009 р. провадилась з порушенням встановлених законодавством строків, що не відповідає вимогам ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці». Так, наприклад в березні 2010 р. виплата заробітної плати провадилась за січень 2010 р. на суму 2,5 тис. Грн., в листопаді 2009 р. виплата заробітної плати здійснювалась один раз на місяць ( 20.11.2009 р.) за жовтень на суму 0,8 тис. грн., в жовтні 2009 р. провадилась виплата зарабітної плати працівникам один раз на місяць ( 20.10.2009 р.) за вересень 2009 р. на суму 0,8 тис. грн., в вересні 2009 р. здійснювалась виплата заробітної плати також один раз на місяць ( 18.09.2009 р.) за серпень 2009 р. на суму 0,8 тис. грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 80 КЗпП України, ст. 11 Закону України «Про відпустки» в частині ненадання щорічних відпусток працівникам підприємства протягом двох років підряд. Так наприклад, ОСОБА_3 працює на підприємстві з 01.03.2008 р. ( наказ № 4 від 01.03.2008 р.), при цьому у щорічній відпустці останні два роки не перебувала, ОСОБА_4 працює на підприємстві з 25.07.2007 р. (наказ №4к від 01.03.2008 р.), при цьому у щорічній відпустці останні два рокине перебуває.
Таким чином,своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення витмог законодавства про працю, чим сков правопорушення передбачене ст. 41 ч.1 КпАП України.
Правопорушник у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином , однак до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомив. З пояснень в протоколі № 05 - 19 - 025/0031 від 25.03.2010 року вбачається, що факт правопорушення визнав.
Протоколом від 25.03.2010 р. та актом перевірки № 05-19-025\0024 від 25.03.2010 р. підтверджуються обставини, час та місце вчинення правопорушення.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КпАП України, доведеним.
При призначенні міри адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, та особу правопорушника, який працює, а також з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як ним самим, так і іншими особами, вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41 ч.1, 283 - 285 КпАП України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (п»ятьсот десяд гривен) у доход держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд, який виніс постанову, або в порядку ст. 290 КпАП України.
Суддя: В.В.Мироненко