Справа № 149/3205/16-а
28 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинення певних дій,
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року за виключними обставинами.
Заявник просить скасувати вказану постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у даній справі та залишити без змін постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 січня 2017 року.
Обгрунтовуючи подану заяву, позивач послався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На переконання ОСОБА_1 , визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції в 2017 році, є виключною обставиною у даній адміністративній справі і є підставою для її перегляду.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про заміну відповідача у даній справі його правонаступником, а саме: Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області замінити на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" з 05.09.2018 Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке виступає правонаступником останнього.
Таким чином, клопотання позивача про заміну відповідача підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача по справі № 149/3205/16-а Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
17 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на заяву позивача в якому ГУ ПФУ у Вінницькій області, зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не може вплинути на спірні відносини, оскільки останні виникли до прийняття такого рішення.
До початку судового засіданні від позивача (заявника) надійшла заява про здійснення розгляду справи за його відсутності та про повернення сплаченого судового збору.
ГУ ПФУ у Вінницькій області (відповідач) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомленні про дату, місце та час розгляду справи, що в призмі положень ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 01.04.2005 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію призначену та нараховану відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % середньомісячного заробітку.
03.11.2016 у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, позивач звернувся до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про проведення перерахунку пенсії, надавши довідку прокуратури Вінницької області № 18/232 від 16.06.2016 та просив перерахувати пенсію у розмірі 90 % заробітку виходячи з його заробітної плати вказаної у довідці, так як пенсія була призначена і виплачувалась ще до внесення відповідних змін у ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
07.11.2016 листом Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області № 1285/06-37/02 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Не погоджуючись із відмовою в перерахунку йому пенсії, позивач звернувся до суду.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам в розмірі 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області № 18/232 від 16.06.2016.
Зобов'язано Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити з 12.06.2016 перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років в розмірі 90% із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 16.06.2016 № 18/232, в зв'язку з підвищенням заробітної плати, та виплатити ОСОБА_2 різницю в пенсії згідно ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111, що діяла станом на квітень 2005 року) з дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок раніше призначеної йому пенсії за період з 01.01.2016 по 11.06.2016, залишено без розгляду.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року за результатами розгляду апеляційної скарги Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності 15 липня 2015 року Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) втратили чинність положення статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом відповідних норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону № 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 р. втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно, саме з 13.12.2019 р., з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату прийняття Вінницьким апеляційним адміністративним судом постанови від 14 березня 2017 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, у суду відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі № 149/3205/16-а.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин, оскільки такі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 149/3205/16-а, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови, про перегляд якої просив заявник.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З матеріалів справи слідує, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, виконавчі листи по справі не видавались, отже, судове рішення не виконувалось, відтак не виникло і обставин для перегляду судового рішення за виключними обставинами відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у даній справі у зв'язку з виключними обставинами є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні такої заяви.
Щодо заяви позивача про повернення сплаченого судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 за виключними обставинами, ОСОБА_1 сплатив судовий збір відповідно до квитанції №1833-4367-3994-3702 від 08.01.2020 року в розмірі 909 грн. 48 коп.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки ЗУ "Про судовий збір" це не передбачено (аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 22.01.2020 справа №440/207/19) та враховуючи неоднозначне тлумачення КАС України щодо сплати судового збору за подання заяви за виключними обставинами в редакції до 08.02.2020, відсутності в ЗУ "Про судовий збір" вимоги щодо сплати судового збору за подання заяви за виключними обставинами,суд приходить до висновку про задоволення заяви щодо повернення судового збору ОСОБА_1 за подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в розмірі 909 грн. 48 коп.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року за виключними обставинами.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 909 грн. 48 коп. сплачений відповідно до квитанції №1833-4367-3994-3702 від 08.01.2020 за подання заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року за виключними обставинами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 березня 2020 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.