Справа № 274/4510/16-а
03 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській областіпро визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2016р. ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії та рішення Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі Управління) щодо відмови у перерахунку йому пенсії на підставі довідки №18/284 від 17.06.2016р., виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", зобов'язати Управління здійснити перерахунок і виплату йому пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці №18/284 від 17.06.2016р., виданої прокуратурою Житомирської області, без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування, пенсійної системи", з 01.08.2016р. з урахуванням раніше виплачених коштів.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирській області від 29.12.2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії та рішення Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки №18/284 від 17.06.2016р., виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Зобов'язано Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. у редакції, чинній станом на час призначення ОСОБА_1 пенсії, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці №18/284 від 17.06.2016р., виданої прокуратурою Житомирської області, без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", з 01.08.2016р. з урахуванням раніше виплачених коштів.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "29" грудня 2016 р. скасовано. Прийнято нову постанову. В задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в січні 2020 року позивач подав заяву про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року за виключними обставинами.
Підставою для звернення ОСОБА_1 з заявою за виключними обставинами стало рішення Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року за виключними обставинами, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні, йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з 03.10.2001р., яку обчислено у розмірі 90% від заробітку.
Прокуратурою Житомирської області ОСОБА_1 для пред'явлення в Пенсійний фонд України було видано довідку від 17.06.2016р. №18/284, про те, що він працював на посаді заступника начальника відділу прокуратури Житомирської області, заробітна плата на 01.12.2015р. згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. складається: основний оклад 2844,00грн., класний чин 135,00грн., вислуга років 1191,60грн., щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески, 6324,30грн. Доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за виконання особливо важливої роботи 2919,42грн., матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) 590,84грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб (1/2) 590,84грн. Всього: 14596,00грн. (а.с.14).
Позивач 20.07.2016р. звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії до якої було додано довідку від 17.06.2016р. №18/284 Прокуратури Житомирської області.
Управління відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а тому внесені Законами зміни до статті, що регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності 15 липня 2015 року Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) втратили чинність положення статті 50-1 Закону №1789-XII щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Закон №1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Визначення таких умов та порядку покладено на Кабінет Міністрів України ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, п.13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІI.
Оскільки на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою ст.50-1 Закону №1789-XII.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції, на думку ОСОБА_1 , є виключною обставиною у даній адміністративній справі.
Просить переглянути постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, за наслідком чого її скасувати, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирській області - залишити без змін.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 за виключними обставинами, колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п.1 ч.5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
В силу приписів ч.6 cт.361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону N 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 року втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно, саме з 13.12.2019 року, з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, які передбачають умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, застосовуються з 13.12.2019 року, та не поширюють свою дію на правовідносини, які виникли до 12.12.2019 року включно.
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанцій, так і станом на дату прийняття Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 06 квітня 2017 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року у даній справі.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.
Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017р. у даній справі у зв'язку з виключними обставинами є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні такої заяви.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 03 березня 2020 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.