Справа № 127/30327/19
Головуючий у 1-й інстанції: Ковбаса Ю.П.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
04 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції роти №4 батальйону №1 УПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Гнідунця Дмитра Вікторовича про скасування постанови серії АЕК №1669226 від 26.10.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП,
07.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора поліції роти №4 батальйону №1 УПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Гнідунця Д.В., в якому просив скасувати постанову серії АЕК №1669226 від 26.10.2019 у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2019 позов залишено без руху та надано позивачу дводенний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі.
Ухвалою суду від 28.11.2019 позовну заяву повернуто позивачу з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а справу направити до суду першої інстанції для прийняття рішення про відкриття провадження у справі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що за договором про надання послуг від 06.09.2019 укладеного з ТОВ "ФОРА ТРАНС" він здійснює перевезення вантажу і подати до суду заяву в дводенний строк, установлений судом першої інстанції не мав можливості, оскільки в період з 26.11.2019 по 27.11.2018 знаходився в Сумській області, а з 28.11.2019 по 30.11.2019-в Миколаївській області, що підтверджується копіями договору та заявками.
При цьому, скаржник просив звернути увагу, що в позовній заяві вказав, що має роз'їзний характер роботи і саме в зв'язку з цим окрім поштової адреси надав електронну та вказав номер телефону.
Крім того, позивач зауважив, що в позові повідомив, що оригінал оскаржуваної постанови знаходиться у відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, оскільки останній у встановлений законом строк не виконав вимог ухвали від 08.11.2019.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно частин 1 та 2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).
Вимоги до позовної заяви визначені статтею 160 КАС України:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
5. В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень-обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів-відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
7. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Під час апеляційного розгляду справи з'ясовано, що в якості підстав про залишення позовної заяви без руху зазначено ті обставини, що позивачем не надано підтверджуючих даних щодо місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 а також не зазначено, номер і серію паспорта.
Також, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не долучено оригіналу постанови (наданої йому інспектором) серії ЕАК № 1669226 від 26.10.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
В той же час колегія суддів звертає увагу, що статті 160 та 161 КАС України не містять таких вимог, як подання позивачем доказів на підтвердження місця проживання за вказаною в позовній заяві адресою та надання оригіналу документа, що є предметом оскарження.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 повідомив, що оригінал постанови серії АЕК №1669226 від 26.10.2019 знаходиться в Управлінні патрульної поліції у Вінницькій області, а отже суд першої інстанції, який окрім іншого, відповідно до ч.3 ст.77 КАС України наділений повноваженнями збирати докази з власної ініціативи, мав можливість за необхідності звернутись до відповідача щодо витребування оригіналу вказаного документу.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати і на те, що копія постанови, яка міститься в матеріалах справи належної якості та є читабельною.
Щодо номера і серії паспорта то п.2 ч.5 ст.160 КАС для позивачів (фізичних осіб) передбачено альтернативу стосовно зазначення власних персональних даних-або реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта для фізичних осіб.
В даному випадку, ОСОБА_1 у позовній заяві вказав реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Разом із тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Отже, суд не повинен тлумачити положення статті 169 КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статтей 160,161 КАС України формально підходити до цих норм та безпідставно залишати позовні заяви без руху та повертати.
Варто також зазначити, що при постановленні ухвали про повернення позовної заяви позивачу, судом першої інстанції не взято до уваги строки пересилання поштових відправлень, встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958 "Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень".
Так, відповідно до пункту 1, 2 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958 "Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень", нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема:
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Однак, як свідчать відомості про дату отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху (25.11.2019) та дату винесення ухвали про повернення позовної заяви (28.11.2019), вищезазначені нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку, не були враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення.
З цього приводу колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного виконання заявником судового рішення, та врахувати всі обставини, у тому числі і можливість суду направити повторно позивачу ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви у даній справі, а тому оскаржувану ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 320 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 169, 171, 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції роти №4 батальйону №1 УПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Гнідунця Дмитра Вікторовича про скасування постанови серії АЕК №1669226 від 26.10.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП скасувати.
Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.