Справа № 752/23579/19
Провадження № 33/824/863/2020
Головуючий в суді першої інстанції:Бойко О.В.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
18 лютого 2020 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участі захисника Александрова Д.О.
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 05 листопада 2019 року о 03 год. 30 хв., в м. Києві по проспекту Голосіївському, 48, керував автомобілем «Mazda», з номерним знаком НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку приладом «Drager» в присутності двох свідків, результат якого 1,33 % проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
В апеляційній скарзі захисник Александров Д.О.просить скасувати постанову суду, та направити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до суду першої інстанції для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді та розгляду справи по суті. Одночасно апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду.
Захисник вказує, що ОСОБА_1 копії постанови не отримував, про існування оскаржуваного рішення дізнався лише 08 січня 2020 року, у зв'язку з чим строк був пропущений із поважних причин.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню з направленням до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду заяв ОСОБА_1 про відвід судді Бойко О.В.
Апелянт зазначає, що 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся з вмотивованим письмовим клопотанням в якому просив суд задовольнити його, надіслати матеріали справи для розгляду за місцем його постійного проживання до Гребінківського районного суду Полтавської області. Крім того, ОСОБА_1 заявив відвід судді Бойко О.В. про розгляд якого просив його повідомити.
Захисник звертає увагу суду на те, що 26 листопада 2019 року суд відмовив у задоволенні клопотання про направлення справи за місцем постійного проживання ОСОБА_1 . В той же час, заява про відвід судді взагалі не розглядалась.
Апелянт зазначає, що 13 грудня 2019 року Береговий О. М . повторно звернувся з заявою про відвід судді Бойко О.В., в якій просив розгляд заяви про відвід проводити в режимі відеоконференцзв'язку з Гребінківським районним судом Полтавської області, повідомити його повісткою про дату та час розгляду заяви про відвід, оскільки він бажав прийняти участь у розгляді заяви про відвід та висловити свою позицію з приводу свого клопотання.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що згідно звіту автоматизованого розподілу від 16 грудня 2019 року заява про відвід потрапила на розгляд до судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., який розгляд заяви про відвід не призначив, ОСОБА_1 про час та місце розгляду зави про відвід не повідомив.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в них відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії судового рішення, ухваленого 13 грудня 2019 року, про оскаржуване рішення ОСОБА_1 дізнався лише 08 січня 2020 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Александрова Д.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду судом першої інстанції не дотримано загальних приписів здійснення правосуддя, що потягло за собою прийняття у справі про адміністративне правопорушення незаконного рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 25 листопада 2019 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 в якому він просив суд надіслати матеріали справи для розгляду за місцем його постійного проживання до Гребінківського районного суду Полтавської області. Крім того, ОСОБА_1 у вказаному клопотанні зазначив, що у разі відмови у задоволенні клопотання про направлення справи до Гребінківського районного суду Полтавської області він сприйматиме це як упереджене ставлення до нього, у зв'язку з чим заявляє відвід судді Бойко О.В., про розгляд якого просить його повідомити.
Крім того, як вбачається із поданих до суду апеляційної інстанції документів, 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про відвід судді Бойко О.В., в якій просив розгляд заяви про відвід проводити в режимі відеоконференцзв'язку з Гребінківським районним судом Полтавської області, повідомити його повісткою про дату та час розгляду заяви про відвід, оскільки він бажав прийняти участь у розгляді заяви про відвід та висловити свою позицію з приводу свого клопотання.
В той же час, як вбачається із відповіді на адвокатський запит, вказана заява була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду лише 16 грудня 2019 року, оскільки вся вхідна кореспонденція, яка була надіслана 13 грудня 2019 року на електронну скриньку Голосіївського районного суду міста Києва, опрацьована та зареєстрована 16 грудня 2019 року, у зв'язку з виходом з ладу технічного обладнання.
Також вбачається, що вказана заява від 16 грудня 2019 року була розглянута суддею Плахотнюк К.Г. 22 грудня 2019 року.
Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначений порядок вирішення питання про відвід судді.
Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами передбаченого санкцією ст. 130 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року), під час розгляду питання про відвід суддям першої інстанції необхідно було застосувати аналогію закону, зокрема положення ст. 81 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 цієї норми закону, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Таким чином, суд повинен був за аналогією закону, в порядку ст. 81 КПК України вирішити питання про відвід, а потім слухати справу про адміністративне правопорушення по суті.
В той же час, як вбачається із справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , питання про відвід судді у встановленому законом порядку не вирішене.
Таким чином, постанова судді Голосіївського районного суду м.Києва від 13 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не може вважатися законною, оскільки прийнята незаконним складом суду та підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови.
Так, під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що 05 листопада 2019 року о 03 год. 30 хв., в м. Києві по проспекту Голосіївському, 48, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda», з номерним знаком НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку приладом «Drager» в присутності двох свідків, результат якого 1,33 % проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Під час апеляційного розгляду справи було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, із якого вбачається, що огляд за згодою водія було проведено у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», який показав позитивний результат 1,33 проміле алкоголю в крові, з результатами якого погодився ОСОБА_1 .
Таким чином, наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи у їх сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 263428 від 05 листопада2019 року, актом огляду на стан сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів, та тестом№ 1761 приладу «Drager Alcotest6820», який показав позитивний результат 1,33проміле алкоголю в крові та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
В той же час, відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, зазначені у ньому події мали місце 05 листопада 2019 року.
Таким чином з дня вчинення адміністративного правопорушення до часу розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 апеляційним судом, минуло понад три місяці, відтакпровадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун