Справа 754/7321/18 Головуючий у І-й інстанції - Притула Н.Г.
апеляційне провадження № 22-ц/824/934/2020 Доповідач Заришняк Г.М.
.
20 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі - Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року, в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову вказувала, що 29.12.2017 року відбулась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1 та пошкодив автомобіль «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачці на праві власності.
Вина відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.01.2018 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована ПрАТ «СК «Провідна», яка виплатила позивачу 23 079,51 грн.
Зазначала, що вона провела відновлювальні роботи з ремонту пошкодженого автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 та сплатила 53 870,00 грн.
Оскільки частина коштів сплачена страховою компанією, позивач просила стягнути з відповідача різницю між сплаченою суму за відновлення автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 30 790,49 грн.
Позивач також зазначала, що внаслідок пошкодження її майна, вона зазнала моральних страждань та оцінила моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.
Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов.
Ухвалою Шевченківського суду від 27.02.2019 року ПрАТ «СК «Провідна» була залучена як співвідповідач.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 рокупозов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму 27 060 гривень 79 копійок та 415,90 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року у резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року додатково вказано: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ,який діє в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 .
Представник позивача надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що всі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник позивачки проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_5 належить на праві власності автомобіль «Хундай», державний номер НОМЕР_2 .
29 грудня 2017 року в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Субару», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивачки.
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 31.01.2018 року (справа №755/1128/18) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Як зазначено в постанові, 29.12.2017 року о 08 год. 50 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1 у м. Києві по вул.Березняківській, перехресті вул. Шумського, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження автомобілів.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (стаття 1187 ЦК України).
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На день дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність водія автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» згідно з полісом №АК/5797060, яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн., франшиза не передбачена.
Зі справи вбачається, що страхова компанія визнала подію страховим випадком та сплатила позивачці ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 23 079,51 грн.
Відповідно до Звіту №2300198362 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, виконаного ТОВ «Експертплюс» на замовлення ПрАТ «СК «Провідна» вартість, матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 станом на 09.01.2018 року становить 23 079,51 грн. (без ПДВ), 26 809,21 грн. (з ПДВ).
Позивачкою надано суду докази на підтвердження того, що її автомобіль відремонтовано. Згідно рахунку - фактури від 16.01.2018 року, акту прийому-передачі транспортного засобу від 16.01.2018 року, акту виконаних робіт від 20.02.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 становить 53 870,00 грн.
На підставі квитанції №28 від 18.01.2018 року ОСОБА_3 сплатила ТОВ «Флагман Мотор Україна» 53 870,00 грн. за відновлювальний ремонт автомобіля.
Оскільки страхова виплата є недостатньою для повного відшкодування завданої позивачці шкоди відповідач у відповідності до ст.1194 ЦК України повинен сплатити потерпілій різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить суму 27 060 гривень 79 копійок.
Разом з тим, суд обґрунтовано відмовив позивачці у стягненні з ОСОБА_2 суми 3 729,70 грн., яка є податком на додану вартість, оскільки в порядку, передбаченому статтею 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за заявою позивачки вказана сума має бути їй відшкодована страховою компанією.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про те, що оскільки внаслідок порушень ПДР України відповідачем ОСОБА_2 був пошкоджений автомобіль позивачки, тому з відповідача на користь позивачки підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в сумі 27 060,79 грн. (53 870,00 грн. - 23 079,51 грн. - 3 729,70 грн.), частково задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3 .
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасовано з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку всю відповідальність має нести страхова компанія, оскільки ліміту відповідальності достатньо для відшкодування позивачу спричиненої шкоди, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну
внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну
третьої особи.
ПрАТ «СК «Провідна» відшкодувала матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , станом на 09.01.2018 року в сумі 23 079,51 грн. (без ПДВ), що встановлений Звітом №2300198362 про визначення вартості матеріального збитку, виконаним ТОВ «Експертплюс» на замовлення ПрАТ «СК «Провідна».
Даний Звіт сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не спростований належними доказами.
На підставі ст.ст.12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних та переконливих доказів, які підтверджували б його доводи про те, що сума страхового відшкодування є фактично більшою, ніж визначена у вказаному Звіті №2300198362.
Відповідно до вимог ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційним судом було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 та його представника про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи на предмет визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хундай», державний номер НОМЕР_2 , станом на момент ДТП, оскільки відновлювальний ремонт автомобіля позивачки вже здійснено, й ОСОБА_3 сплатила його фактичну вартість в сумі 53 870,00 грн., окрім того клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи в суді першої інстанції не заявлялося, й доказів неможливості проведення вказаної експертизи в районному суді з причин, які об'єктивно не залежали від ОСОБА_2 , апеляційному суду не надано.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачкою не доведено обґрунтованості розміру судових витрат на правничу допомогу, не заслуговують на увагу, оскільки додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року про стягнення витрат на правову допомогу відповідачем ОСОБА_2 у встановленому процесуальним законом порядку не оскаржувалося, а тому апеляційним судом не переглядається.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , -залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.
Повний текст постанови виготовлений 28 лютого 2020 року.
Головуючий:
Судді: