11-936/08
30 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді - Наставний В.В. суддів - Ходаса В.І., Ноздряков В.М. за участю прокурора - Ретунська Н.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2008 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на незаконні дії Генеральної прокуратури щодо неприйняття рішення по її заяві від 22.07.2008 року щодо фальсифікації слідчими СУ Богунського УМВС м. Житомира ОСОБА_3 та ОСОБА_4 речових доказів у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 та притягнення слідчих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Цією постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2008 року скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії Генеральної прокуратури щодо неприйняття рішення по її заяві від 22.07.2008 року щодо фальсифікації слідчими СУ Богунського УМВС м. Житомира ОСОБА_3 та ОСОБА_4 речових доказів у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 та притягнення слідчих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності - залишено без задоволення.
Приймаючи рішення суд свій висновок мотивував тим, що рішення в порядку ст. 97 КПК України по заяві ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою України не приймалося.
Крім того суд вказав, що діючими нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи (ст. ст. 236-1, 236-2, 236-5, 236-6, 236-8 КПК України).
Крім цього як вказано в постанові суду, до контрольних функцій суду відносяться: застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
На зазначену постанову подана апеляційна скарга від ОСОБА_1
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2008 року, як незаконну, та винести постанову про порушення кримінальної справи проти слідчог7о ОСОБА_3 по факту фальшування речових доказів у кримінальній справі, відповідно до вимог ст. ст. 97, 98 КПК України.
В обґрунтування своїх доводів, вказує в апеляції на те, що суд дійшов неправильного висновку, а саме.
Приховав незаконні дії Генерального прокурора України, якій на п думку зобов'язаний був по її заяві від 22.07.2008 року відповідно до ст. ст. 97, 98 КПК України винести постанову про порушення кримінальної справи стосовно слідчого ОСОБА_3 по факту фальшування ним речових доказів у кримінальній справі.
Крім цього вказує, що суд також незаконно ухилився від прийняття рішення по її заяві від 22.07.2008 року та по її скарзі до суду від 30.09.2008 року, по яким зобов'язаний був відповідно до вимог ст. ст. 97, 98 КПК України винести постанову про порушення кримінальної справи проти слідчого ОСОБА_3 по факту фальшування ним речових доказів у кримінальній справі.
А тому на думку ОСОБА_1 в даному конкретному випадку постанова Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2008 року підлягає скасуванню, оскільки за наявності підстав до порушення кримінальної справи вона не була порушена, що на її думку суд не виконав вимоги ст. 98 КПК України при пустившись істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до чинного законодавства під час досудового слідства судовому оскарженню порядку Глави 22 КПК України підлягають постанови про порушення кримінальної справи, щодо певної особи (за фактом, якщо таке порушення безпосередньо стосується інтересів певних осіб), постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, постанови про закриття справи.
Інших випадків з цього приводу КПК України не передбачає.
Доводи ОСОБА_1 про порушення судом ст. 98 КПК України, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки за чинним КПК України суддя має право порушити кримінальну справу лише за скаргою потерпілого і за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 27 КПК України.
В інших випадках судді не надано право порушувати кримінальну справу.
Як вбачається з матеріалів перевірки скарги ОСОБА_1 рішення в порядку ст. 97 КПК України не приймалось, оскільки за аналогічною заявою ОСОБА_1 винесено постанову прокуратурою Богунського району м. Житомира про відмову в порушенні кримінальної справи відносно слідчих ОСОБА_3 та ОСОБА_4
За таких обставин на даний час відсутній предмет оскарження.
Районний суд приймаючи рішення по скарзі ОСОБА_1 про залишення її без задоволення дійшов обґрунтованого висновку, що дії Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку ст. ст. 94-98 КПК України по її заяві в кримінально-процесуальному порядку судовому контролю не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії Генеральної прокуратури України залишити без задоволення, а постанову, Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2008 року, - без змін.