30 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Наставного В.В.,
суддів - Ноздрякова В.М., Скавроніка В.М.,
з участю прокурора - Мінакової Г.О.,
потерпілої - ОСОБА_1,
представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
засудженого - ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Нідзельської О.О. на вирок Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Торолесне, Ленінського району Дніпропетровської області, зареєстрований АДРЕСА_1, проживаючий АДРЕСА_2, не працює, неодружений, перебуває в цивільному шлюбі, раніше не судимий, засуджений за ст.286 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 15 000 грн. і моральну шкоду в сумі 200 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 10 000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4 956, 94 грн. і моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
ОСОБА_4 вироком суду визнаний винним в тому, що 05 травня 2008 року приблизно в 13 годині 50 хвилин він, керуючи технічно правним автомобілем «Фольксваген LT 35» д.н.з. НОМЕР_1, рухався в другій зліва смузі проїжджої частини Набережного шосе в м. Києві зі сторони мосту Метро в напрямку мосту ім. Патона і, наближаючись до розриву в розділювальній смузі для розвороту транспортних засобів, планував виконати маневр розвороту. В цей час в попутному йому напрямку в крайній лівій смузі рухався автомобіль «Деу Нексія» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_11, в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Справа № 11-а-1903/08.
Категорія: ст.286ч.3 КК
Головуючий у першій інстанції-Смик С.І. Доповідач-Наставний В.В.
Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які виявились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген LT 35», перед зміною напрямку руху вліво не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам руху, а саме водію ОСОБА_11, а також ОСОБА_4 перед виконанням маневру розвороту не зайняв завчасно відповідне крайнє положення. Порушуючи вказані пункти Правил дорожнього руху, ОСОБА_4 перетнув траєкторію руху автомобіля «Деу Нексія», внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля «Фольксваген LT 35» з автомобілем «Деу Нексія», з наступним перекиданням та наїздом на перешкоду останнього автомобіля.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі «Деу Нексія» загинули водій ОСОБА_11 та пасажир ОСОБА_10, а інші пасажири отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв'язку між виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції, не оспорюючи доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, вказує на м'якість призначеного судом покарання, оскільки суд недостатньо врахував тяжкість вчиненого ним злочину - через необережність та неуважність ОСОБА_4 загинуло дві особи, інші отримали тілесні ушкодження, прокурор просить з цих підстав вирок скасувати, постановити новий вирок, визнати ОСОБА_4 винним за ст.286ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Засуджений ОСОБА_4 в своїх запереченнях на апеляцію прокурора вказує на безпідставність її доводів та законність і обгрунтованість вироку, просить вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість апеляції прокурора, пояснення потерпілої ОСОБА_1 і представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про підтримання позиції прокурора, пояснення засудженого про заперечення проти апеляції та законність вироку суду, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягають з таких підстав.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: показаннями самого засудженого, яким суд дав належну оцінку. Судом у відповідності з вимогами ст. 299 КПК України за згодою учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися. При цьому суд допитав засудженого, який ці обставини не оспорював, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та щиро каявся.
Суд вірно визнав ОСОБА_4 винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та заподіло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження і тілесні ушкодження середньої тяжкості, і правильно кваліфікував його дії за ст.286ч.3 КК України, що в апеляції прокурора не оспорюється.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання, дані про його особу, і правильно призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції цієї статті кримінального закону, по якій він притягнутий до кримінальної відповідальності.
Так, з протоколу судового засідання вбачається, що судом були досліджені всі дані про особу ОСОБА_4, дані, що його характеризують, його відношення до вчиненого, а також думка потерпілих щодо призначення ОСОБА_4 покарання, яке не пов»язане з ізоляцією від суспільства. Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання і колишнього навчання характеризується позитивно, має на утриманні дружину та малолітню дитину, яка хворіє і потребує лікування. ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, надавав допомогу потерпілим безпосередньо після ДТП. Цим даним та обставинам, а також іншим обставинам, зокрема: ступеню тяжкості вчиненого злочину, наслідками якого стала смерть двох осіб та заподіяння іншим потерпілим тяжких тілесних ушкоджень і тілесних ушкоджень середньої тяжкості, суд дав належну оцінку і прийняв мотивоване рішення, про що зазначено у вироку. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, по справі не встановлено. При цьому судом належним чином мотивовано і рішення суду щодо виду і розміру покарання ОСОБА_4
Отже, обставини, на які є посилання в апеляції прокурора щодо тяжкості злочину та його наслідків, були належним чином враховані судом, про що зазначено у вироку, вони не спростовують висновки суду щодо виду і розміру призначеного покарання та не є безумовними підставами для призначення ОСОБА_4 більш суворого покарання, як про це ставиться питання в апеляції прокурора.
Таким чином, доводи апеляції прокурора щодо не врахування судом тяжкості вчиненого злочину і його наслідків є безпідставні, оскільки ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, обставини його вчинення, його наслідки, судом належним чином були досліджені і враховані при призначенні покарання, про що зазначено у вироку суду. Ступінь тяжкість злочину враховуються разом з іншими обставинами, зазначеними в ст.65 КК України, що і було враховано судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 виду і розміру покарання.
Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи зазначене, доводи апеляції прокурора щодо м»якості призначеного ОСОБА_4 покарання є безпідставні і задоволенню не підлягають, а вирок суду є законним і обґрунтованим.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія , -
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Нідзельської О.О. - без задоволення.