29 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Британчука В.В. суддів - Дмитренко Г.М., Бовтрук В.М. за участю прокурора - Карпука Ю.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12.09.2008 року.
Зазначеною постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєні злочинів передбачених ст. 187 ч.2, ст. 309 ч.3 КК України зі стадії судового слідства з підстав неповноти та порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених досудовим слідством і неможливості усунення вказаних недоліків у судовому засіданні у зв"язку з невиконанням досудовим слідством судових доручень, відповідно до вимог ст.315-1 КПК України, направлена прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Як зазначено у постанові суду ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 309 та ч. 2 ст. 187 КК України.
Свою вину у скоєнні ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України ОСОБА_1 визнав повністю.
справа № 11-а-1892/08
категорія ст.309 ч.3, ст.187 ч.2 КК України
Головуючий у 1-й інстанції суддя - Федосеев С.В.
Доповідач суддя - Дмитренко Г.М.
Вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України ОСОБА_1 не визнав.
Відповідно до матеріалів досудового слідства розбій був вчинений ОСОБА_1 при наступних обставинах: 30.07.2007 року, приблизно о 22 годині, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння у салоні автомобіля «Саманда» д.н. НОМЕР_1, по пр-ту Ватутіна, 8-г у м. Києві, умисно, з метою заволодіння чужим майном напав на ОСОБА_2, накинувши на шию останнього шкіряний ремінь та почав здавлювати, подолавши волю потерпілого та став вимагати передачі йому мобільного телефону «Нокіа 3310», який належав потерпілому, але на місці був затриманий.
Допитаний у ході судового слідства ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у скоєнні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та показав, що 30.07.2007 року дійсно зупинив таксі та попросив відвезти його на масив «Райдужний». Коли приїхали на масив, то запропонував таксисту почекати, щоб він сходив за грошима, але таксист, заблокувавши двері автомобіля викликав по рації на підмогу інших таксистів, які приїхали та його, ОСОБА_1 побили, забравши його мобільний телефон.
Під час судового розгляду справи суд першої інстанції задовольнив клопотання захисника підсудного ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та направив справу на додаткове розслідування з мотивів істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених досудовим слідством, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а саме неповноти та неправильності досудового слідства.
Так, як видно із постанови суду, під час розгляду справи були встановлені такі недоліки та неповнота досудового слідства, які на думку суду, не можуть бути усунуті в судовому засіданні, тому, при проведенні додаткового розслідування, органами досудового слідства належить провести слідчі дії для встановлення ряду доказів, встановлення та допиту свідків та усунення протиріч, а саме:
- так, показання обвинуваченого по епізоду розбійного нападу перевірені поверхово. Слідчий обмежився тільки допитом потерпілого та працівників міліції, які вказали про обставини події зі слів потерпілого. Хоча обвинувачений наполягав на тому, що його побили таксисти біля бару по б-ру Перова і це бачили свідки, слідством не встановлений та не допитаний жоден водій таксі, які були на місці затримання;
- відповідно до рапорту працівників міліції, до затриманого викликалась та виїжджала бригада лікарів, однак цей факт залишився поза увагою досудового слідства. Судово-медична експертиза тілесних ушкоджень ОСОБА_1 проведена не була;
- слідчий Нелень О.В. постановою від 04.11.2008 року виділив матеріали кримінальної справи відносно водіїв таксі та за фактом зникнення телефону ОСОБА_1, але відповідно до повідомлення Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві зареєстрованих вказаних матеріалів у канцелярії РУ міліції знайдено не було;
- відповідно до перших пояснень потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_1 намагався заволодіти його мобільним телефоном «Нокіа 3300», а в подальшому при допиті потерпілий вказував на телефон «Нокіа 3310». Ці протиріччя досудовим слідством не усунуті;
- відповідно до протоколу огляду місця події від 31.07.2007 року, слідчим оглядався автомобіль «Саманта» сірого кольору, нд.н.з. НОМЕР_2, на передньому правому сидінні якого був знайдений та вилучений ремінь шкіряний чорного та коричневого кольору. А відповідно до постанови про приєднання речових доказів від 12.08.2007 року, слідчий Нелень О.В. визнав речовим доказом та приєднав до справи шкіряний ремінь вилучений з заднього сидіння автомобіля «Саманд», д.н.з. НОМЕР_1.
Усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи суд не мав змоги через те, що потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 в судове засідання за викликом не з'явились. Судом неодноразово виносилися постанови про привід вказаних осіб, але привід вказаних осіб не виконано.
Матеріалів справи, виділених відносно водіїв таксі, згідно повідомлення, в Дніпровському РУ міліції знайдено не було.
Крім того, допитати слідчого Нелень О.В. суд не мав можливості так як за викликом останній не з'являвся, а згідно повідомлення Дніпровського РУ міліції забезпечити явку у судове засідання слідчого Нелень О.В. неможливо, так, як він звільнений з посади.
Судом неодноразово витребовувався речовий доказ - шкіряний ремінь, але на вимогу суду вказаний речовий доказ не був наданий. Таким чином суд був позбавлений можливості виконати вимоги ст. 313 КПК України - оглянути речовий доказ.
Крім того, в ході досудового слідства були допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, а саме: ст.ст. 43, 49, 140, 143 217 КПК України.
В апеляції та доповненнях до апеляції прокурор питання про скасування постанови, як незаконної, оскільки, наведені у постанові обставини не є відповідно до ст.281 КПК України, підставою для направлення справи на додаткове розслідування, і вважає, що судом не вичерпані можливості у встановленому законом порядку усунути неповноту досудового слідства у судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачується за вчинення злочинів, передбачених ст.309 ч.3 КК України, ст.187 ч.2 КК України.
ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в судовому засіданні пред"явлене йому обвинувачення за ст.309 ч.3 КК України повністю визнав та у вчиненому розкаявся /а.с.119- зв., а.с.245 т.2 /.
У пред'явленому обвинуваченні за ст.187 ч.2 КК України ОСОБА_1 свою вину не визнавав і категорично заперечив свою причетність до вчиненого злочину, /а.с.119, 120, 245 т.2 /.
Розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 в межах пред"явленого обвинувачення за ст.309 ч.3 КК України і ст.187 ч.2 КК України, суд, задовольнив клопотання захисника про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 тільки по обвинуваченню за ст.187 ч.2 КК України , і мотивував своє рішення тільки щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ст.187 ч.2 КК України.
Щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ст.309 ч.3 КК України, то клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не заявлялося і судом не розглядалося, однак рішення судом прийняте.
Мотивуючи підстави направлення кримінальної справи на додаткове розслідування по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.187 ч.2 КК України, суд вдався до оцінки , наявних в матеріалах справи доказів, не досліджуючи їх.
За наведеного, прийняте рішення суду про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.309 ч.3 КК України та ст.187 ч.2 КК України не можна визнати законним і обґрунтованим.
Суд мав можливість розглянути справу в межах пред"явленого
обвинувачення, дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, дати оцінку доказам в їх сукупності й прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.309 ч.3 КК України, ст. 187 ч.2 КК України підлягає поверненню до районного суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду, апеляція прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва, -
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2008 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.309 ч.3 КК України, ст.187 ч.2 КК України направлена на додаткове розслідування скасувати, а справу направити Дніпровському районному суду м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суду, апеляцію прокурора -задовольнити.