22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Лясковської В.І.,
суддів - Мороза І.М., Кепкал Л.І.,
за участю прокурора - Карпука Ю А.,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Бевзенко Ю.П., який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Іваньки, Маньківського району, Черкаської області, судимий за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2006 за ст.ст.191 ч.3, 200 ч.1, 200 ч.2, 358 ч.1, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, який проживає: АДРЕСА_1, засуджений по ст.191 ч.5 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки та з конфіскацією майна. Відповідно до ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2006 p., остаточно призначено покарання ОСОБА_1 - 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки та з конфіскацією майна.
Після проголошення вироку, постановою суду від 30.09.2008 року, ОСОБА_1 оголошений у розшук.
За вироком суду ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого експерта магазину № 9 ТОВ «Фонстор-Україна», будучи матеріально-відповідальної особою за ввірене йому майно ТОВ «Фонстор-Україна», та раніше засудженим вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2006 року за ст.ст.191 ч.3, 200 ч.1, 200 ч.2, 358 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, вчинив повторно привласнення чужого майна в особливо великих розмірах.
Так, ОСОБА_1, в період часу з 01.08.07 по 06.02.08 року, працюючи з 01.08.07 по 01.09.08 року на посаді експерта на підставі наказу № 1412/1-К від 14.12.06, а з 01.09.07
Справа № 11а- 1865/2008 Категорія КК: 191 ч.5 Головуючий у першій інстанції - Валігура Д.М. Доповідач - Мороз І.М. року по 06.02.08 року, на підставі наказу № 010907/1-К, на посаді старшого експерта, перебуваючи у магазині № 9 ТОВ «Фонстор Україна», фактично розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська) 108, прийнявши на себе, згідно п.1 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14.12.06 року з ТОВ «Фонстор-Україна», повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, у не встановлений слідством день та час, обернув на власну користь ввірене йому майно ТОВ «Фонстор-Україна», а саме мобільні телефони та аксесуари до них, на загальну суму 212 197, 01 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Чим завдав ТОВ «Фонстор-Україна» матеріальну шкоду на зазначену суму.
У своїй апеляції прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій, просить пом"якшити призначене покарання, при цьому зазначає, що суд в достатній мірі не врахував кількість обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, відношення засудженого до скоєного та наявність у нього на утримання дитини, та просить, застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити покарання за ч.5 ст. 191 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки та з конфіскацією майна, призначивши його нижче від найнижчої межі. Відповідно до ст. 71 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в умисному, повторному привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене йому ТОВ «Фонстор-Україна» та перебувало у його віданні, вчинене в особливо великих розмірах є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наявними у справі доказами в їх сукупності, які ніким не оспорюються.
Зазначеним діям ОСОБА_1 суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував їх за ч.5 ст. 191 КК України.
При обранні покарання ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходив зі ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, врахував всі обставини по справі, в тому числі його визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_1, який характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на які є посилання в апеляції, і призначив йому покарання в мінімальних межах санкції даного закону, яке є справедливим. Суд першої інстанції, при обранні виду покарання, обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин під час іспитового строку, та частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
Таким чином, підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, у тому числі для застосування ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає, а тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія
ухвалила:
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора Бевзенко Ю.П., який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції - без задоволення.