22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої - судді Лясковської В.І.,
суддів - Корнієнко Т.Ю., Кепкал Л.І.,
за участю прокурора - Карпук Ю.А.,
засудженого - ОСОБА_1
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями підсудного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2008 року,
Цією постановою кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з середньою освітою, який працює в ТОВ "Діалог-прес", проживає АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2, раніше судимий 26.03.2001 року Антрацитівським районним судом м. Антрацит, Луганської області за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч.3, 142 ч.3, 42, 43 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна, звільнений з місць позбавлення волі 30.07.2007 року умовно-достроково з не відбутим строком 6 місяців 1 день,
Справа № 1-204/08 Категорія КК: ч.2 ст. 186 Головуючий у першій інстанції Шурига Т. Г. Доповідач Корнієнко Т. Ю.
- за ч. 2 ст. 186 КК України направлена для проведення додаткового розслідування. Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено без змін.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення в тому, що він повторно 30.09.2007 року, приблизно о 21 год. 30 хв., знаходячись в під'їзді будинку №17 по бульвару Верховної Ради в м. Києві, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрав у громадянина ОСОБА_5 мобільний телефон "Нокіа- 6230", вартістю 500 грн..
Суд першої інстанції вважав, що під час попереднього слідства неповно з'ясовані обставини справи, і, повертаючи справу на додаткове розслідування вказав, що органу досудового слідства необхідно встановити на які номери телефонів телефонував ОСОБА_1 з мобільного телефону "Нокіа - 6230" № 8-067-538-67-27 в якому була сім-карта оператора "Київстар" на день скоєння злочину і до дня продажу зазначеного телефону; встановити осіб, яким ОСОБА_1 телефонував з мобільного телефону потерпілого в зазначений період; перевірити алібі підсудного відносно купівлі мобільного телефону "Нокіа-6230", який належав потерпілому; перевірити чи звертався підсудний до слідчих органів чи органів прокуратури з заявами про застосування до нього недозволених мір.
Вважаючи постанову суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування необгрунтованою, в своїх апеляціях підсудний ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_5 просять суд скасувати дану постанову і постановити рішення по справі, захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_4 також просять скасувати постанову суду першої інстанції, звільнити підсудного з-під варти, змінивши йому міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд, або іншу, що не пов'язана з триманням під вартою, і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який заперечував проти задjволення апеляцій, підсудного та його, захисників, які підтримали свої апеляції, обговоривши доводи зазначених апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляції обвинуваченого, потерпілого, та захисників підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли неповнота або неправильність не може бути усунена в судовому засіданні.
Суд першої інстанції зробив поспішний висновок про те, що у справі має місце неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Так, для усунення неповноти досудового слідства, яка на думку суду є наявною, на підставі ст.ст. 66 ч.3, 315-1 КПК України суд може, з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії, а підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 КПК України, суд вправі викликати в порядку, встановленому КПК України, будь-яких осіб як свідків для допиту; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб, громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані.
Усі ці можливості не були використані судом першої інстанції у зв'язку з чим зроблений помилковий висновок про неможливість усунення неповноти і неправильності досудового слідства в судовому засіданні.
Згідно матеріалів справи, суд першої інстанції двічі, 04.07.2008 року та 04.09.2008 року, виносив постанови в порядку ст.315-1 КПК України про доручення органу, що проводив досудове слідство по кримінальній справі виконати необхідні дії, а саме: встановити на які номери телефонів телефонував ОСОБА_1 з мобільного телефону "Нокіа - 6230" № 8-067-538-67-27 в якому була сім-карта оператора "Київстар" на день скоєння злочину і до дня продажу зазначеного телефону; встановити осіб, яким ОСОБА_1 телефонував з мобільного телефону потерпілого в зазначений період; перевірити алібі підсудного відносно купівлі мобільного телефону "Нокіа-6230", який належав потерпілому; перевірити чи звертався підсудний до слідчих органів чи органів прокуратури з заявами про застосування до нього недозволених мір.
Проте, в матеріалах справи, провадження якої у суді першої інстанції слід визнати довготривалим, відсутні будь-які дані про те, що зазначені постанови направлялись на виконання.
Не було наведено у постанові і переконливих мотивів, з яких причин виявлена неповнота досудового слідства не підлягає усуненню у судовому засіданні, та чому наявних у справі доказів недостатньо для її розгляду по суті.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 затримано за даними роздруківки номерів телефонів, в приміщенні РУГУ у нього була вилучена картка мобільного зв'язку.
(а.с.21-22, 23-24).
В судовому засіданні ОСОБА_7 показав, що роздруківку телефонних дзвінків вони повернули заступнику начальника по громадській безпеці Соколу О. В. в 105 каб., в цьому ж кабінеті у затриманого була вилучена картка мобільного зв'язку( а.с.128).
Проте судом зазначені показання свідків не перевірені.
Крім того, підсудний ОСОБА_1 у суді посилався на те, що на досудовому слідстві на нього чинився тиск з боку працівників міліції, в результаті чого він себе обмовив.
Отримавши таку заяву, яка є фактично повідомленням про злочин, суд повинен направити повідомлення прокурору для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення про повернення справи на додаткове розслідування є необгрунтованим, оскільки суд не вжив всіх необхідних заходів для усунення неповноти досудового слідства в судовому засіданні.
Таким чином, постанова, на підставі ст. 368 КПК України, підлягає скасуванню.
Під час нового розгляду справи необхідно, врахувати викладене в ухвалі апеляційного суду, ретельно дослідити наявні по справі докази, при наявності підстав, з дотриманням порядку, встановленому КПК України, витребувати додаткові, і винести законне і обґрунтоване рішення.
Підстав для зміни запобіжного заходу підсудному колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 363, 364, 383 КПК України, судова колегія, -
Апеляції обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2008 року про повернення кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 на додаткове розслідування скасувати, направити справу в той же суд на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити попереднім -тримання під вартою.