22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого-судді - Лясковської В.І., суддів - Матієк Т.В., Кепкал Л.І., за участю прокурора - Карпука Ю.А., потерпілої - ОСОБА_1 захисника - ОСОБА_2, засудженого - ОСОБА_3. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 3 жовтня 2008 року
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Києва, громадянин України, українець, не одружений, працює монтажником АК «Київенерго», проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Згідно з вироком, ОСОБА_3. 12.07.2008 року приблизно о 1 год. 10 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 94/96 по вул. Горького в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, підбіг ззаду до ОСОБА_1 яка в цей час проходила через арку вказаного будинку, та вчинив на неї напад, а саме однією рукою обхопив її за шию, а іншою приставив їй до горла сувенірного ножа та став вимагати передати йому мобільний телефон та гроші, погрожуючи у разі невиконання його вимог застосуванням насильства
Справа № 11-а- 1850 Категорія КК: ч. 1 ст. 187 Головуючий у першій інстанції Бойко О.В. Доповідач Матієк Т.В.
та ножа. Потерпіла, усвідомлюючи реальний характер погрози ОСОБА_3. та те, що вона може бути реалізована, передала останньому мобільний телефон «Нокіа 6111» та гроші в сумі 200 грн., а всього майна на загальну суму 730 грн. Після чого ОСОБА_3. з місця вчинення злочину зник.
В апеляції захисник просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_3 покарання не пов'язане з позбавленням волі. Апелянт вказує на те, що суд при призначенні покарання не врахував позитивні характеристики засудженого, відсутність тяжких наслідків після вчинення злочину, те, що викрадене було повернуто потерпілій, думку потерпілої, яка згідно долученою нею за власною ініціативою заяви до апеляції, просила не позбавляти засудженого волі.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та засудженого, які просили задовольнити подану апеляцію, пояснення прокурора, який заперечував проти поданої захисником апеляції та просив вирок суду залишити без змін, пояснення потерпілої, яка просила задовольнити апеляцію захисника, виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подана захисником апеляція підлягає задоволенню частково, а вирок суду слід змінити.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3. у вчиненні зазначеного у вироку злочину при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений доказами, перевіреними судом в порядку передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України. Дії ОСОБА_3. за ч. 1 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно. Даний висновок суду ніким не заперечується.
У відповідності до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання суд, врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, характер злочинних дій ОСОБА_3., а саме, вчинення ним злочину щодо особи жіночої статі, яка слабша його, з погрозою застосування ножа, яку потерпіла сприймала як реальну, дані про особу винного, обставину, що обтяжує покарання, і дійшов до правильного висновку про неможливість виправлення ОСОБА_3. без ізоляції від суспільства та вірно визначив вид покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, висновок суду про розмір призначеного покарання є передчасним та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може за тяжкий злочин призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4. вчинив тяжкий злочин, проте наведений закон не забороняє призначення покарання нижче від найнижчої межі за вчинення такого злочину.
Крім того, суд при призначенні засудженому розміру покарання не врахував відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, повернення потерпілій викраденого у неї майна та відсутність з її боку жодних претензій, в тому числі і матеріального характеру, як вірно на це вказує захисник в апеляції.
Також, на думку колегії суддів, заслуговує на увагу вказівка захисника апелянта на те, що судом при визначенні розміру покарання, не в повній мірі були враховані і позитивні характеристики з місця проживання та роботи засудженого. Так, відповідно до вказаних характеристик останній характеризується як порядна, дисциплінована, відповідальна та ініціативна людина та працівник (а.с. 97, 98).
Не в повній мірі були взяті до уваги і визнані судом першої інстанції обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3., а саме: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Так, від самого початку досудового слідства та в судовому засіданні ОСОБА_3. повністю визнавав свою вину, каявся у вчиненому, розповідав про всі обставини вчинення ним злочину, чим допомагав слідству у його розслідуванні, неодноразово вибачався перед потерпілою (а.с. 13-15, 62-64, 142, 143 зворот).
Вказані вище обставини в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та суспільну небезпечність особи засудженого і відповідно з вимогами ст. 66 КК України були обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що пом'якшують покарання засудженого.
Враховуючи наведене, а саме, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, думку потерпілої, яка згідно з долученою до апеляції захисника заяви просить пом'якшити призначене ОСОБА_3 покарання, молодий вік засудженого, його позитивні характеристики, те, що він не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, раніше не судимий, до арешту займався суспільно-корисливою працею, колегія суддів вважає, що існують підстави, передбачені законом, для висновку про можливість призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченою санкцією статті ч. 1 ст. 187 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_3. - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання змінити.
Пом"якшити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 187 КК України покарання, застосувавши ст. 69 КК України, до 2 років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.