Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Бартащук Л.В.,
суддів Балацької Г. О., Мороза І.М.,
за участю прокурора Карпу к Ю.А.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні 15 грудня 2008 року у м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 вересня 2008 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, працюючий неофіційно торговим представником ТОВ "Девіс", що зареєстрований АДРЕСА_1 та проживає АДРЕСА_2, судимий: 30. 05.2000 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч. 2, 141 ч. 2, 42 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі; 22.04.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 15, 185 ч. 2; 185 ч. 2; 70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, що звільнився 29.04.2006 року умовно-достроково на 10 місяців 5 днів, -
засуджений за 185 ч. 2 КК України на 2 роки 4 місяці позбавлення волі, за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено - 2 роки 4 місяці позбавленні волі.
Справа № 11-а-1820 Категорія : ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 1 КК України
Головуючий у першій інстанції Марченко М.В.
Доповідач Балацька Г.О.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 963, 28 грн. за проведення судово-хімічної експертизи та 188, 30 грн. за проведення товарознавчої експертизи.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 21.03.2008 року приблизно о 16 годині 50 хвилин, в салоні маршрутного таксі № 416 за маршрутом "Теремки - ст.м."Лісова", що рухалось по бульв. Дружби Народів в м. Києві від зупинки "Московська площа" до зупинки "Філатова", таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 786 грн.
Крім того, ОСОБА_2 у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб - опій ацетильований вагою 0, 106 г в перерахунку на суху речовину, яку незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 до його виявлення працівниками міліції в період часу з 07.00 до 10.00 годин 29.03.2008 року.
В апеляції засуджений, не оспорюючи фактичних обставин справи, встановлених судом, та правильності кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити та пом'якшити йому покарання, посилаючись на свою особу, що працював, за місцем проживання та місцем попереднього відбуття покарання характеризується позитивно, свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся, його бажання лікуватися від наркоманії, що в умовах СІЗО неможливо, наявність на його утриманні бабусі похилого віку, яка є інвалідом II групи, відшкодування потерпілій завданої шкоди.
Заслухавши доповідь судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, який вважав, що апеляцію слід залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, пояснення захисника та засудженого про задоволення апеляції та пом'якшення покарання ОСОБА_2, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово ОСОБА_2, дослідивши необхідні докази по справі, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, викладених у вироку, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст.ст. 299, 301-1 КПК України докази не досліджувалися, та вони не оспорюються в апеляції, колегія суддів не перевіряє згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 КПК України.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309, ч.1. ст. 185 КК України є правильною.
Що стосується доводів апеляції засудженого про суворість призначеного йому покарання, то колегія суддів уважає, що призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України: вчиненому, особі засудженого та обставині, що пом'якшує його покарання.
При цьому судом першої інстанції були враховані обставини, на які засуджений посилається в апеляції, а саме, його особа, який неофіційно працював, за місцем проживання та попереднім місцем відбування покарання характеризується позитивно, має на утриманні бабусю похилого віку, повернення майна потерпілій, відсутність тяжких наслідків від дій засудженого і обставина, що пом'якшує його покарання - щире каяття, та призначено покарання у близьких до мінімальних меж санкцій, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 КК України, і застосований принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим при застосуванні положень ст. 70 КК України та призначення покарання за сукупністю злочинів - необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, судом при призначенні покарання ОСОБА_2 обгрунтовано були враховані ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та його особа, що раніше притягувалася до кримінальної відповідальності.
Підстав для пом'якшення покарання засудженому, як про це ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не вбачає.
Не можуть слугувати такими обставинами і бажання ОСОБА_2 добровільно лікуватися від наркоманії, що здійснюється і в умовах ізоляції від суспільства при призначенні покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 вересня 2008 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.