08 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого судді - Верховець Т.М., суддів - Григор'євої І.В., Єленіної Ж.М., за участю прокурора - Карпука Ю.А., обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову попереднього розгляду Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року,
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, яка надійшла до суду з поданням про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 2 ст. 366 КК України направлена за стадії попереднього розгляду прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичних осіб та спричинили тяжкі наслідки, які виразились у заподіянні матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, а також у службовому підробленні, тобто складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки, які виразились у заподіянні матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину. Наведені в обвинуваченні дії ОСОБА_1, слідчими органами кваліфіковані за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України
Головуючий у першій інстанції - Марченко М.В..
Категорія КК: ч2 ст.364, ч.2 ст.366
Доповідач в апеляційній інстанції- Григор'сва I.B.
11-1792/08
ОСОБА_2, відносно якого слідчими органами в цій же справі внесено подання про порушення клопотання про закриття кримінальної справи на підставі п. 5 ст. 7-1 КПК України, ст. 49 КК України, обвинувачується за ч. 2 ст. 366 КК України, у вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, які виразились у заподіянні матеріальних збитків ЗAT «Укрхімремобладнення», які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину
Суд 1-ї інстанції, повертаючи справу на підставі ст.ст. 244, 246 КПК України на додаткове розслідування з мотивів суттєвої неповноти і неправильності досудового слідства, у своїй постанові послався на порушення слідчими органами вимог ст.ст. 22, 26, 64, 112, 223 КПК України. За висновками суду ці порушення виразились у наявності у справі двох обвинувальних висновків щодо ОСОБА_1; неконкретності пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення; не зазначенні в обвинуваченні загального розміру завданої шкоди; при юридичній оцінці дій ОСОБА_1 виході за межі диспозицій інкримінованих йому статей кримінального закону; виділенні в окреме провадження матеріалів по фактам інших порушень, вказаних в акті ревізії; відсутності в справі постанови прокурора щодо визначення підслідності даної справи органам внутрішніх справ.
В апеляції прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, просить її скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 про неспроможність апеляційних вимог і законність рішення суду 1-ї інстанції, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції та сторін, колегія суддів уважає, що подана апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ч. 1 ст. 246 КПК України, справа зі стадії попереднього розгляду підлягає поверненню на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
При цьому за змістом положень ст. 246 КПК України, суддя зі стадії попереднього розгляду не може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.
Проте суд першої інстанції наведені вимоги процесуального закону не дотримав і внаслідок цього постановив необгрунтоване та незаконне рішення про направлення справи на додаткове розслідування.
Так, як видно з матеріалів кримінальної справи, у пред'явленому ОСОБА_1 обвинуваченні слідчі органи зазначили конкретні злочини, у скоєнні яких він обвинувачується, статті кримінального закону, якими передбачені ці злочини з викладенням обставин їх вчинення, наскільки вони відомі слідчому і таке формулювання не суперечить ст. 132 КПК України. Всупереч тверджень суду, органами досудового слідства вказано в обвинуваченні і розмір завданої інкримінованими винними діями шкоди, заподіяних ЗАТ «Укрхімремобладнення» матеріальних збитків.
Крім того суд не врахував, що згідно ст. 277 КПК України, прокурор під час судового розгляду до закінчення судового слідства вправі змінити особі обвинувачення, а суд відповідно до ст. 53 КПК України зобов'язаний забезпечити йому можливість здійснення цього процесуального права.
Отже посилання суду в постанові про неконкретність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення та у зв'язку з цим істотне порушення слідчими органами вимог ст. 64, 223 КПК України, як підставу для направлення справи на додаткове розслідування, є необгрунтованими.
Стосовно посилань в постанові на неповноту досудового слідства, порушення слідчими органами вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, у зв'язку з виділенням в окреме провадження матеріалів по фактам інших порушень вказаних в акті ревізії, то з огляду на зміст положень ст. 246 КПК України, а також вимоги ст. 275 КПК України, згідно яким розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення, то вони також є неспроможними.
Згідно відомостям, що містяться у т. 1 а.с. 5, дана справа порушена 13.01.2004 року слідчими органами внутрішніх справ за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Інкриміновані ОСОБА_1 винні діяння, передбачені ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України були встановлені під час розслідування зазначеної справи та пов'язані із злочином, про який порушена кримінальна справа. За таких обставин, відповідно до ч. 5 ст. 112 КПК України, справа розслідується слідчими органами внутрішніх справ.
Таким чином посилання суду в постанові на порушення вимог ст.112 КПК України, є безпідставними.
Наявність в справі двох складених 25.04. 2008 року та затверджених прокурором (т. 5 а.с. 200 - 221, 236-260) відповідно 17.06. і 16.07.2008 року обвинувальних висновків також не є безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки у випадку сумнівів який саме з висновків слід приймати, це питання суд не позбавлений був можливості вирішити з урахуванням положень п.3 ст. 244, ст. 249-1 КПК України, що зроблено ним не було.
Крім того колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на те, що зазначена у постанові суду дата її винесення, а саме 12 вересня 2006 року не відповідає матеріалам кримінальної справи, протоколу судового засідання, згідно якому фактично попередній розгляд справи відбувся 12 вересня 2008 року.
З огляду на викладене, доводи апеляції щодо незаконності постанови суду про направлення справи зі стадії попереднього розгляду на додаткове розслідування, колегія суддів оцінює як слушні.
Оскільки судове рішення від 12 вересня 2006 року про направлення справи на додаткове розслідування постановлено з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно прийняти до уваги наведене в ухвалі колегії суддів та прийняти обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2006 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, яка надійшла до суду з поданням про закриття справи щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 366 КК України, прокурору м. Києва на додаткове розслідування - скасувати, а справу направити в той самий суд на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.