Справа № 11-а-1781 2008р.
Головуючий у 1-ій інстанції Марченко М.В.
Категорія- ст.186 ч.2 КК України
Доповідач Верховець Т.М.
08 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.
суддів Дембовського С.Г., Єленіної Ж.М.
за участю прокурора Карпука Ю.А.
адвоката ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову попереднього розгляду Дніпровського районного суду м. Києва від 05 вересня 2008 року, -
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України направлена прокурору Дніпровського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що 03.04.2008 року приблизно о 01 год. 15 хв. знаходячись на пр-ті Гагаріна, 3/1 у м. Києві, біля магазину «Євросеть», за попередньою змовою між собою та невстановленою слідством особою, застосувавши до потерпілого ОСОБА_4 насильство, яке не є
небезпечним для життя чи здоров'я останнього, відкрито викрали його майно, заподіявши матеріальну школу на суму 300 гр., а ОСОБА_2., повторно.
Ці дії обвинувачених органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування з попереднього розгляду, суд першої інстанції зазначив, що органом досудового слідства допущені порушення норм кримінально- процесуального закону, які є істотними і перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Зокрема суд послався на порушення права обвинуваченого ОСОБА_2 на захист, неконкретність пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2, неповноту збору медичних документів для проведення судово-психіатричної експертизи, що могла вплинути на її висновки, невідповідність вимогам ст. 223 КПК України копій
обвинувального висновку, які підлягають врученню обвинуваченим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 про законність прийнятого судом першої інстанції рішення, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Згідно ст. 246 КПК України, справа зі стадії попереднього розгляду підлягає поверненню на додаткове розслідування у випадках коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально - процесуального закону, без усунення яких, справа не може бути призначена до судового розгляду.
Разом з тим, ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколу про забезпечення підозрюваному (обвинуваченому) права на захист від 03.04.08 року слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві Сльозко С.С роз'яснив ОСОБА_2 його право мати захисника ( а.с. 66), але останній відмовився від послуг захисника, про що слідчим було складено відповідний протокол і винесена постанова про відмову від участі захисника ( а.с. 67, 68 ).
Постановою слідчого від 28.05.08 року обвинуваченому ОСОБА_2 призначено захисника ОСОБА_5 ( а.с. 91 ), але 28.07.08 року ОСОБА_2 відмовився від послуг адвоката та зазначив, що його
інтереси буде захищати інший адвокат, прізвище якого він повідомить пізніше. Оскільки, станом на 29.07.08 року ОСОБА_2 слідчому не повідомив прізвище адвоката, який буде захищати його інтереси, клопотань про надання йому допомоги у встановленні зв'язку із захисником або з особами, які можуть його запросити, і вжити інших необхідних заходів, спрямованих на реалізацію цією особою права на захист конкретним адвокатом не надав, слідчий виніс постанову про призначення захисника у справі, в порядку ст. 47 КПК України та допустив до участі в справі адвоката ОСОБА_6
Посилання суду, як на підставу направлення справи на додаткове розслідування, не підписання слідчим протоколу про призначення захисника у справі в порядку ст. 47 КПК України є безпідставним, оскільки для перевірки достовірності цього процесуального документу суд міг викликати слідчого. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеної постанови слідчого, до участі в кримінальній справі, як захисник обвинуваченого ОСОБА_2 був допущений адвокат ОСОБА_7, який в подальшому здійснював його захист.
Посилання суду на формальну вказівку слідчого, без зазначення останнім причини відмови від підпису обвинуваченого ОСОБА_2, при ознайомленні його з постановою про пред'явлення обвинувачення від 30.07.08 року ( а.с. 183-184 ), протоколом про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_2 від 30.07.08 року ( а.с. 185), в протоколі допиту ОСОБА_2 ( а.с. 186 ), та у протоколі про оголошення обвинуваченому ОСОБА_2 про закінчення досудового слідства ( а.с. 205) є безпідставними, оскільки давати показання по суті справи, відповідати на запитання, знайомитися з матеріалами справи чи відмовитися від цих дій є правом обвинуваченого ОСОБА_2, а не його обов'язком. Крім того, як вбачається з матеріалів справи під час проведення вищезазначених процесуальних дій з обвинуваченим ОСОБА_2, його захист здійснював адвокат ОСОБА_7, про що свідчать його підписи, тому сумніватися у достовірності проведення цих процесуальних дій, колегія суддів не вбачає.
Безпідставні посилання суду в постанові попереднього розгляду про необхідність направлення даної справи на додаткове розслідування у зв'язку з неконкретністю пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та неповнотою збору слідчим медичних документів для проведення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_2
За змістом положень ст. 246 КПК України, суддя зі стадії попереднього розгляду не може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.
Однак, як вбачається з постанови, суд в супереч зазначеним вимогам закону, вийшов за межі повноважень, передбачених ст. 246 КПК України, оскільки дав оцінку у справі доказам, які він не досліджував і не міг досліджувати та направив справу на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду, де докази не досліджуються.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчі органи, пред'являючи ОСОБА_2 обвинувачення зазначили конкретний злочин, у скоєні якого він обвинувачується, статтю кримінального закону, яким передбачений цей злочин, викладені обставини скоєння злочину і таке формулювання не суперечить ст. 132 КПК України.
Крім того, згідно ст. 277 КПК України, прокурор під час судового розгляду до закінчення судового слідства вправі змінити обвинувачення, а суд відповідно до вимог ст. 53 КПК України зобов'язаний забезпечити йому можливість здійснення цього процесуального права.
Суддя правильно зазначив в постанові про не відповідність обвинувального висновку вимогам ст.223 КПК України, оскільки в одній з копій обвинувального висновку, яка підлягає врученню обвинуваченому, при посиланні на докази не зазначено аркуші справи, але цей недолік не є підставою для направлення вправи на додаткове розслідування.
Інших перешкод для призначення справи до судового розгляду, суд в постанові про повернення справи на додаткове розслідування, не зазначив.
Тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05 вересня 2008 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України, на додаткове розслідування - скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд, зі стадії попереднього розгляду, той самий суд.