02 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Дембовського С.Г.,
суддів - Григор'євої І.В., Дмитренко Г.М.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
підсудного - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією
прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову
Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 року,
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України направлена прокурору Печерського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1. та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєні в період з липня 2006 р. по серпень 2007 р. на території м. Києва ряду епізодів протиправних дій, які виразились у незаконному заволодінні транспортними засобами, вартість кожного з яких перевищує у двісті п'ятдесят разів неоподаткований мінімум доходів громадян, що задало великої матеріальної шкоди потерпілим, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також у таємному викраденні чужого майна, що завдало матеріальної шкоди потерпілим у великих розмірах, вчиненими повторно та за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_3. обвинувачується у заздалегідь необіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину.
Зокрема, як слідує з пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи з розподілом ролей, розблокувавши з допомогою раніш заготовлених спеціальних приладів блоки транспортного засобу, незаконно заволоділи:
- 28.07.2006 року на вул. В. Васильківська належним гр. ОСОБА_4 автомобілем «LEXUS GX 470», д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 71000 доларів США, що за курсом НБУ ставило 358550 гри., при цьому також таємно викрали з нього майно потерпілого на загальну суму 2670 грн.;
Головуючий у першій інстанції - Квасневська Н.Д.
Категорія КК: ч.3 ст.289, ч.4 ст.185, ч.1ст.396
Доповідач в апеляційній інстанції- Григор'єва І.В.
11-1856/08
- 02.08.2006 року на вул. Хрещатик належним ТОВ «Нова Ера» автомобілем «LEXUS GX 470», д.н.з. НОМЕР_2, вартістю 422342 грн.88коп., а також таємно викрали з нього майно гр. ОСОБА_5 на загальну суму 6080 гри.;
- 18.09.2006 року на вул. Хрещатик, неподалік від будинку № 15, належним ОСОБА_7. автомобілем «LEXUS GX 470», д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 454500 грн., а також таємно викрали з цього автомобіля майно потерпілого на загальну суму 6300 грн.;
- 29.09.2006 року на вул. Лебедева - Кумача, 7 належним ОСОБА_6 автомобілем «LEXUS LX 470» д.н.з. НОМЕР_4, вартістю 81000 доларів США, що за курсом НБУ становило 409050 грн., а також таємно викрали з автомобіля майно потерпілого на загальну суму 12550 грн.;
- 14.10.2006 року на вул. Луговій, 12 автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_5, вартістю 400718 грн., який належить ТОВ з іноземними інвестиціями «Шенкель Баутехнік Україна»;
- 26.10.2006 року на пров. Виноградному, 1/11 ОСОБА_1. належним ОСОБА_8 автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_6, вартістю 292398 грн., а також таємно викрали з цього автомобіля майно ОСОБА_14. на загальну суму 1600 грн.;
- 28.10.2006 року на вул. Басейній належним ТОВ «Триденна Агоро» автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.нл. НОМЕР_7, вартістю 413123 грн., а також таємно викрали з цього автомобіля ряд документів і майно ОСОБА_12 на загальну суму 14000 грн.;
- 02.11.2006 року на вул. Рейтарській, 15 належним ОСОБА_9 автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_8, вартістю 295923 грн.74 коп., а також таємно викрали з нього майно потерпілого на загальну суму 12125 грн.;
- 04.11.20006 року на вул. Еспаланадній, 32 належним ОСОБА_10. автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_9, вартістю 550000 грн., а також таємно викрали з нього майно потерпілого на загальну суму 80800 грн.;
- 16.11.2006 року на вул. Куренівській, 15-а належним ОСОБА_11. автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.н.з НОМЕР_10, вартістю 454500 грн., а також таємно викрали з цього автомобіля ряд документів і майно ОСОБА_13. на загальну суму 23795 грн.;
- 20.11.2006 року на вул. Кловський узвіз, 10 належним ОСОБА_15. автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_11, вартістю 87000 доларів США, що за курсом НБУ становило 439350 гри., а також таємно викрали з цього автомобіля майно потерпілого на загальну суму 11500 гри.;
- 03.12.2006 року на вул. В.Васильківська, 66 належним ОСОБА_16. автомобілем «LEXUS GX 470», д.н.з. НОМЕР_12, вартістю 80000 доларів СІЛА, що за курсом НБУ становило 404000 грн., а також таємно викрали з цього автомобіля ряд документів і майно потерпілого на загальну суму 14790 грн.;
Крім того, ОСОБА_1. самостійно 28.09.2006 року на вул. Антоновича, 38, незаконно заволодів належним ОСОБА_17 автомобілем «LEXUS LX 470», д.н.з. НОМЕР_13, вартістю 78000 доларів США, що за курсом НБУ становило 393900 грн., а також таємно викрав з вказаного транспортного засобу майно потерпілого на загальну суму 1435 грн.; 20.06.2007 року на бул. Л.Українки, 24 незаконно заволодів належним ОСОБА_18. автомобілем «LEXUS GX 470», д.н.з. НОМЕР_14, вартістю 184739 грн., а також таємно викрав з цього автомобіля майно потерпілого на загальну суму 8530 грн.
ОСОБА_3. 21.06.2007 року, знаходячись біля місця свого проживання - будинку АДРЕСА_1 достовірно знаючи про наведеш обставини вчинення ОСОБА_1 самостійно та за попередньою змовою з ОСОБА_2 на території м. Києва в період з липня 2006 року по серпень 2007 року ряду незаконних заволодінь транспортних засобів, прийняв від ОСОБА_1 з метою переховування знаряддя злочину - електронні прилади для розблокування електронних блоків автомобілів і ключів для їх замків, а також ключі та заготовки ключів до замісів запалювання та для зламу замків запалювання, які зберігав по місцю свого проживання до їх вилучення 24.06.2007 року працівниками міліції.
Наведені в обвинуваченні інкриміновані ОСОБА_1 та ОСОБА_2. винні дій слідчими органами кваліфіковані відповідно за ч.3 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України, а ОСОБА_3. за ч. 1 ст. 396 КК України.
Суд 1-ї інстанції, повертаючи справу на підставі ст. 281 КПК України на додаткове розслідування з мотивів суттєвої неповноти і неправильності досудового слідства, у своїй постанові послався на порушення слідчими органами вимог ст.ст. 22, 223 КПК України, які виразились у тому, що в обвинувальному висновку не кваліфіковані в повній мірі дії ОСОБА_2.; при обвинуваченні останнього вказано обвинувачення стосовно ОСОБА_1; у матеріалах справи, крім показань ОСОБА_2., інших доказів в обґрунтування пред'явленого підсудним обвинувачення, не представлено; не перевірено належним чином причетність до незаконного заволодіння транспортних засобів і крадіжок ОСОБА_3., відносно якого в цій частині кримінальну справу закрито; не проведено експертиз та не встановлено вартості викрадених автомобілів і майна, що в них знаходилось; не встановлені всі потерпілі. При цьому суд органам досудового слідства запропонував усунути наведені недоліки, а також вжити всіх можливих заходів для забезпечення заявлених по справі цивільних позовів.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить зазначену постанову, як незаконну, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той самий місцевий суд в іншому складі. В обґрунтування своїх вимог, прокурор посилається на порушення судом вимог ст. 281 КПК України, при цьому також вказуючи, що наведені у постанові окремі недоліки досудового слідства, є несуттєвими, а ряд інших, у тому числі, які стосуються проведення експертиз, згідно процесуального закону можуть бути усунені в ході судового слідства без направлення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, пояснення підсудного ОСОБА_2., в яких він заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріли справи, обговоривши доводи викладені апелянтом та наведені сторонами, колегія суддів уважає, що подана апеляції підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В силу ч. 1 ст. 281 КПК України, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 257 КПК України, суд 1-ї інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Таким чином за змістом норм процесуального закону, якщо суд не вичерпав можливості судового слідства і має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, надання судових доручень у порядку, передбаченому у ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Суд 1-ї інстанції при розгляді справи ці вимоги закону не дотримав та постановив незаконне рішення про її повернення на додаткове розслідування.
При цьому з досліджених матеріалів справи, протоколу судового засідання убачається, що висновки суду про необхідність проведення по даній кримінальній справі додаткового розслідування через виявлені неповноту та неправильність досудового слідства, є неумотивованими, явно передчасними та зроблені без урахування процесуальних можливостей передбачених, ст.ст. 310, 315-1, 275-277 КПК України.
Так посилання суду у постанові про невідповідність обвинувального висновку вимогам ст. 223 КПК України у зв'язку з тим, що не кваліфіковані в повній мірі дії ОСОБА_2., та в обвинуваченні останнього викладено обвинувачення ОСОБА_1, як на підставу направлення справи на додаткове розслідування, є неспроможними, оскільки слідчими органами дана юридична оцінка інкримінованим ОСОБА_2. протиправним діям та зміст формули його обвинувачення у вчиненні злочинів у співучасті із ОСОБА_1, не суперечить положенням ст. 132 КПК України. Крім того пред'явлене обвинувачення може бути змінено, в порядку ст. 277 КПК України, в ході судового слідства та суд, в силу ст. 53 КПК України, зобов'язаний забезпечити можливість реалізувати прокурору його процесуальне право.
Також з матеріалів справи видно, що в підтвердження пред'явленого ОСОБА_1 і ОСОБА_2. обвинувачення, слідчі органи зібрали та навели у відповідному процесуальному документі сукупність конкретних доказів, які судом ретельно не досліджені, не проаналізовані та неумотивовано залишені поза увагою. При цьому, згідно змісту протоколу судового засідання, судове слідство, всупереч вимог ст. 257 КПК України, проведено формально, поверхово, без належного з'ясування обставин, що входять в предмет доказування в кримінальній справі.
З огляду на це, посилання суду на відсутність в справі доказів в підтвердження пред'явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачення є необгрунтованими.
Визначені по справі органами досудового слідства і потерпілі, представники цивільного позивача, дані щодо яких відображені у матеріалах справи (т. 1 ах. 57- 61, 95, 116, 172-174, 177, 191, 264-266, 267, 268, 304-306, т. 2 ах. 81- 85, 211, 213, 214-216, 217, 218- 220 т.3 ах. 19, 21-26, 27, 88-89 т. 5 ах. 20-23, 24, 26-27, 30, 101-102, 121-125, 254-256, т. 6 ах. 44 - 46, 47, 135-138, 203-206, т. 7 ах. 86-95, 236-243 т. 8 а.с. 3, 6, 7-8, 9, 10-12, 13, 14- 16, 17-18, 19, 22 -24, 25, 26, 28). Тому із зазначеного питання посилання суду в постанові є неспроможними. Також колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не були дотримані вимоги ст. 297 КПК України, згідно яким, після читання прокурором обвинувального висновку, якщо в справі заявлений цивільний позов, то він підлягає оголошенню цивільним позивачем або його представником. При цьому суд не врахував і суть положень ст.ст. 328, 329 КПК України, які регламентують питання розв'язування цивільного позову та порядку його забезпечення.
Крім того, наявні в матеріалах справи і фактичні дані, що стосуються вартості викрадених транспортних засобів і майна, яке в них знаходилось. Ці дані відображені в показаннях потерпілих, ряду свідків та інших долучених до справи документах, належно не досліджених судом. Також суд вправі витребувати, в порядку ст. 66 КПК України, і додаткові документи, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані. Що стосується призначення відповідних експертиз, то в разі необхідності, суд не позбавлений процесуального права вирішити це в порядку ст. 310 КПК України. Обґрунтування неможливості встановити в судовому засіданні розмір заподіяної матеріальної шкоди, який впливає на кваліфікацію злочину або на вирішення інших істотних питань, передбачених у ст. 324 КПК України, в постанові суду не міститься.
Посилання суду на неналежну перевірку слідчими органами причетності до незаконного заволодіння транспортними засобами та крадіжок майна ОСОБА_3., відносно якого винесена постанова про закриття за цим обвинуваченням кримінальної справи, є також неспроможними, оскільки, в силу ст. 275 КПК України, розгляд справи проводиться тільки в межах пред'явленого підсудним обвинувачення. При цьому, згідно ст. 276 КПК України, питання про притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за новий злочин під час судового розгляду справи можуть підняти, заявивши відповідне клопотання, лише прокурор, потерпілий чи його представник.
Виходячи з наведеного, колегія судів оцінює доводи апеляції прокурора щодо необґрунтованості висновків суду у постанові про направлення справи на додаткове розслідування, слушними, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа - поверненню до місцевого суду для проведення нового судового розгляду у точній відповідності з положеннями, що містяться у главах 24-28 КПК України, та прийняття вмотивованого, законного рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 прокурору Печерського району м. Києва для проведення додаткового розслідування - скасувати, а справу повернути до того самого місцевого суду на новий розгляд зі стадії судового розгляду.
Міру запобіжного заходу залишити без змін, ОСОБА_1 - взяття під варту, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. - підписку про невиїзд.