Справа № 11 -а-1754/2008
Головуючий у 1 -й інстанції: Смик С.І..
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції: Дембовський С.Г.
2 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого судді Дембовського С.Г. суддів Мацелюха П.С.
Єфімової О.І. за участю прокурора Мінакової Г.О. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2008 р.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, - за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28 червня 2008 p., близько 0 год. 10 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у підземному переході станції метро «Печерська» на б-рі Лесі Українки, 26, у м. Києві, застосувавши до потерпілого ОСОБА_2 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрав його майно загальною вартістю 1389 грн., а саме: мобільний телефон «Соні Еріксон W 610 і» з карткою мобільного оператора «Лайф» з коштами на рахунку.
В своїй апеляції прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання, просить вирок скасувати та постановити новий, яким, не змінюючи кваліфікації злочину, призначити засудженому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора про підтримання апеляції, засудженого, який заперечував щодо задоволення апеляції, вивчивши справу, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати і надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
Винність засудженого у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, при обставинах, викладених у вироку, доведена доказами, які є у справі, і не оспорюється учасниками судового розгляду.
Фактично, встановлені судом першої інстанції обставини відповідають наявним доказам і обвинувальний вирок відносно ОСОБА_1 постановлено обґрунтовано та його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
При цьому правильно вказано про наявність такої кваліфікуючої ознаки даного кримінального закону, як застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. У зв'язку з чим колегія суддів розцінює як механічну помилку зазначення судом на початку мотивувальної частини вироку про застосування винним насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Що стосується покарання, то при його призначенні судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та конкретні обставини справи, у тому числі і ті, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так приймаючи до уваги те, що засуджений вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується (а. с. 71), його молодий вік, тяжкий збіг сімейних та матеріальних обставин, щире каяття, з'явлення із зізнанням (а. с. 10) та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків в результаті вчиненого ним злочину, а також добровільне відшкодування спричиненої шкоди (а. с. 20), колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням шляхом застосування вимог ст. 75 КК України.
Доводи апеляції щодо неправильного застосування судом кримінального закону при призначенні покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Виходячи з наведеного, апеляція не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2008 р. відносно ОСОБА_1, - без зміни.