" 27 " листопада 2008р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого, судді Лясковської В.І.
суддів Таргоній С.В., Ноздрякова В.М.
за участю прокурора Рабінчук Т.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Ткаченка Ю.В., який брав участь у розгляді справи судом пертої інстанції, апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ленінград, РФ, який не працює, зареєстрований АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, судимий: -15.06.1987 р. вироком Київського районного суду м. Полтави за ст. 140 ч. 2 КК України; -22.04.1988 р. вироком Полтавського обласного суду за ст. 17, 86-1 з застосуванням ст. 44, ст. 220-1 ч.3 КК України; -03.10.1995 р. вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ст. 140 ч.3, 17, 141 ч.3 КК України; - 30.01.2004 р. вироком Славутицького міського суду Київської області за ст. 185 ч.3 КК. України; -звільнений постановою Березанського міського суду Київської області від 12.10.2006 р. умовно-достроково з невідбутим строком 5 місяців 22 дні;
- засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на два (2) роки дев'ять (9) місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Славутицького міського суду Київської області від 30.01.2004 р. і остаточно визначено до відбуття три (3) роки позбавлення волі; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянин України, який не працює, зареєстрований АДРЕСА_2, без постійного місця проживання, несудимий, -засуджений за ст. 186 ч. 1 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі;
Справа № 11-а-1729 Категорія КК: ст. 186 ч. 1, 185 ч. 2 Головуючий у першій інстанції Кияшко О.А. Доповідач в апеляційній інстанції Таргоній С.В.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 06.03.2007 р. приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 та знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що господар квартири ОСОБА_3 заснув, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно.
Виконуючи задумане, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, який також перебував у вказаній квартирі та приєднався до його злочинних дій, таємно викрали майно ОСОБА_3, а саме: телевізор «ЕлДжі» вартістю 1200 грн., пилосос «Філіпс» вартістю 750 грн., праску «Тефаль» вартістю 350 гри., мікрохвильову піч «Камерон» вартістю 1200 грн., ДВД-програвач «ЕлДжі» вартістю. 550 грн., сабвуфер «Елджі» вартістю 450 грн., декодер вартістю 200 грн. на загальну суму 4700 грн.
З викраденим майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишили місце злочину. В загальному коридорі будинку № 34-А, що розташований по вул. Березняківській в м. Києві вони були помічені громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Зрозумівши, що їх злочинні дії викрито, ОСОБА_1 залишився на місці до прибуття працівників міліції, а ОСОБА_2 продовжив свої дії та скрився з місця вчинення злочину, відкрито заволодівши майном ОСОБА_3 Проте невдовзі був затриманий працівниками міліції.
В апеляції прокурор Ткаченко Ю.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок відносно засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України та ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 1 КК України змінити та постановити новий вирок, дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді (двох) 2 років дев'яти (9) місяців позбавлення волі і на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 30.01.2004 р. та остаточно призначити покарання три (3) роки позбавлення волі.
В обґрунтування своєї пропозиції прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини вчинення злочину, посилається на те, що ОСОБА_1 не мав можливості розпорядитися майном.
В апеляції і доповненнях засуджений ОСОБА_1 просить вирок відносно нього змінити, кваліфікувати його дії за ст. 17 і ч.2 ст. 185 КК України та звільнити від відбування покарання, посилаючись на те, що крадіжки він не вчиняв, у квартирі ОСОБА_3 спав. Проснувшись, вийшов в коридор. Проте там ніяких речей, крім масла, не бачив. Він не міг відповісти на питання свідка ОСОБА_4, що за речі лежать в коридорі, оскільки ці речі він побачив вперше. З місця подій не зникав і був затриманий працівниками міліції.
Засуджений ОСОБА_2 вирок в апеляційному порядку не оскаржував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Рабінчук Т.І., яка підтримала доводи апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - частково, просила вирок відносно засудженого ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України, залишивши міру покарання, яку призначив суд першої інстанції, разом з тим вважала, що посилання в апеляції про зміну вироку відносно ОСОБА_2 є опискою, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції прокурора і доводи апеляції засудженого, колегія суддів вважає, що як апеляція прокурора, так і апеляція засудженого задоволенню це підлягають з таких підстав.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що він не причетний до вчинення крадіжки, є безпідставними.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину за обставин встановлених судом, стверджується дослідженими судом доказами, відповідає фактичним обставинам справи.
Як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні крадіжки за обставин встановлених судом не визнав. ОСОБА_1 визнав, що з потерпілим ОСОБА_3 розпивав спиртні напої в кафе. Пізніше разом з наглядно знайомим на ім'я «ОСОБА_6» пішов до ОСОБА_3, який відчинив їм двері і у квартирі потерпілого розпивав спиртні напої. ОСОБА_3 пішов спати, а потім і він (ОСОБА_1) заснув за столом на кухні. Проснувшись, побачив, що «ОСОБА_6» немає, вхідні двері відкриті, в загальному коридорі біля квартири розлите масло, яке він почав збирати. Вийшла сусідка, яка крикнула «ось він» і він побачив незнайому людину, яка тікала. Ця жінка запитала у нього, що за речі. Він відповів, що прийшов до знайомого. За речі вій нічого не міг відповісти, бо не знав, що за речі. З ОСОБА_2 познайомився після затримання, (т. 2, а.с. 29-30).
Засуджений ОСОБА_2 також заперечував свою причетність до вчинення крадіжки. Пояснив, що його зустрів незнайомий чоловік на ім'я «ОСОБА_6», який запропонував йому купити мікрохвильову піч. Цей незнайомий чоловік показав йому місце, де стояла мікрохвильова піч - під балконом першого поверху будинку. Він підняв піч, в якій знаходився посуд, і дзвоном привернув увагу працівників міліції. Незнайомий чоловік кудись пішов, а він залишився. На питання працівників міліції, чиї речі, відповів, що його, оскільки не підозрював, що речі крадені, (т. 2, а.с. 30-31).
З показів потерпілого вбачається, що він зайшов в кафе, де випив горілки. Після чого сп'янів і не пам'ятає, що відбулося. Опівночі його розбудила сусідка і сказала, що його обікрали. Він перевірив наявність майна і з'ясувалося, що було викрадено: телевізор «Елджі» вартістю 1200 грн., пилосос «Філіпс» вартістю 750 гри., праска «Тефаль» вартістю 350 грн., мікрохвильова піч «Камерой» вартістю
1200 грн., ДВД-програвач «ЕлДжі» вартістю 550 грн., сабвуфер «ЕлДжі» вартістю 450 грн., декодер вартістю 200 грн. Викрадені речі були вилучені і повернуті йому.
Згідно з даними, які містяться в протоколі огляду місця подій від 07.03.2007 p., у загальному коридорі поблизу квартир № 8 буд. № 34-А по вул. Березпяківдькій в м. Києві працівники міліції виявили та вилучили телевізор «Елджі», пилосос «Філіпс», праску «Тефаль», на вулиці поблизу вказаного будинку було виявлено та вилучено мікрохвильову піч «Камерон», ДВД-програвач «ЕлДжі», сабвуфер «ЕлДжі» і декодер, (т. 1, а.с. 8-15).
З показів свідка ОСОБА_7 в суді вбачається, що він 06.03.2007 p., перебуваючи в квартирі, почув стук у загальному коридорі. Вийшовши з квартири у загальний коридор, побачив біля квартири № 8, в якій мешкає ОСОБА_3, двох незнайомих чоловіків, один з них, ОСОБА_1, сидів навприсядки, а поблизу нього знаходилися речі, а інший, ОСОБА_2, гримав в руках телевізор. Він почав кричати і звати на допомогу сестру. ОСОБА_2, який тримав телевізор, почав тікати з телевізором. Він побіг за ним. Наздогнати не зміг. Телевізор стояв біля під'їзду будинку. ОСОБА_1 залишився в коридорі і біля нього знаходилися речі. Двері у квартиру ОСОБА_3 були відчинені і останній спав. Після того він бачив ОСОБА_2 у патрульній машині, (т. 2, а.с. 31-33).
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_5 давав аналогічні показання.
Свідок ОСОБА_4 в суді пояснювала, що її квартира розташована напроти квартири ОСОБА_3 Вона і брат ОСОБА_5 знаходилися у квартирі. Почувши стук, брат відкрив двері в коридор, після чого сказав їй, що грабують сусідів і щоб вона викликала міліцію. Вийшовши в коридор, вона побачила ОСОБА_1, який сидів навприсядки та збирав масло, а біля нього знаходилися пилосос та праска. На її питання, що він робить, ОСОБА_1 відповів, що прийшов до друга, приніс масло, як звати друга, сказати не міг. Невдовзі повернувся брат ОСОБА_5 і сказав, що на дворі стоїть телевізор. Вони занесли телевізор та чекали на прибуття працівників міліції. Двері у квартиру ОСОБА_3 були відчиненні, а сам потерпілий спав. Вона впізнала, що речи належали потерпілому (т. 2, а.с. 33-34). На досудовому слідстві свідок давав аналогічні показання.
З показань свідка ОСОБА_8 - працівника міліції, які він дав в суді, вбачається, що отримавши інформацію про квартирну крадіжку, він разом з ОСОБА_9 прибули на місце подій. В коридорі був затриманий ОСОБА_1, біля якого знаходилася частина викрадених речей, а на вулиці був затриманий ОСОБА_2, який ніс мікрохвильову піч. В радіусі п'ятнадцяти метрів крім ОСОБА_2 нікого не було. Сусід вказав на ОСОБА_2, як особу, яка тікала з телевізором. На вулиці біля будинку була знайдена інша побутова техніка, (т. 1, а.с. 34-35).
Отже суд достатньо повно з'ясував обставини справи. Твердження засудженого ОСОБА_1 про його непричетність до вчинення крадіжки або про те, що він відмовився від вчинення крадіжки, не відповідає матеріалам справи. Тому підстав для скасування або зміни вироку за мотивами апеляції засудженого ОСОБА_1 і задоволення його апеляції не вбачається.
Доводи апеляції прокурора про перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України тіе підтверджуються матеріалами справи.
Прокурор в апеляції, вказуючи на те, що ОСОБА_1 не міг розпорядитися майном, не оспорює встановленні судом фактичні обставини справи: вчинення ОСОБА_1 крадіжки, повторно, до якого приєднався ОСОБА_2, такого майна: телевізора «ЕлДжі», пилососа «Філіпс», праски «Тефаль», мікрохвильової печі «Камерон», ДВД-програвача «ЕлДжі», сабвуфера «Елджі», декодера.
При цьому прокурор не звернув увагу на те, що частина з викрадених речей: пилосос «Філіпс», праска «Тефаль» - виявлені в коридорі поблизу квартири потерпілого, а інша частина речей: мікрохвильова піч «Камерон», ДВД-програвач «ЕлДжі», сабвуфер «Елджі»- на вулиці біля будинку.
За таких обставин суд дав належну оцінку доказам і вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України, як закінчений склад злочину.
Підстав для зміни вироку, перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України та задоволення апеляції прокурора не вбачається.
Міра покарання ОСОБА_1 обрана у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого, даних про особу ОСОБА_1 та всіх обставин справи.
Щодо пропозиції прокурора в апеляції про зміну вироку відносно ОСОБА_2., то слід погодитися з думкою прокурора Рабінчук Т.І., що це є опискою, оскільки сама апеляція не містить вказівок і доводів на незаконність вироку відносно ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва,
Апеляцію прокурора Ткаченка Ю.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. відпоєно ОСОБА_1 залишити без змін.